Зарплати перерахують: чого чекати українцям від нових правил


Зарплати перерахують: чого чекати українцям від нових правил

Зміна методики нарахування мінімальної зарплати не допоможе підвищити реальні доходи працівників.

В Україні збираються змінити методику розрахунку мінімальної зарплати. Депутат БПП Сергій Каплін вніс до Верховної Ради відповідний законопроект — №6731 (змінює КЗпП, закон «Про оплату праці» тощо), і рішуче налаштований перерахувати заробітки народу. Очікується, що документ розглянуть одразу після парламентських канікул, у вересні.

Що пропонується

Законопроектом пропонується встановити диференціацію в оплаті некваліфікованої і кваліфікованої праці шляхом визначення, що мінімальна заробітна плата є оплатою за некваліфіковану працю.

Також проект передбачає забезпечення кваліфікаційної диференціації в оплаті праці: зокрема, не враховувати при її нарахуванні доплати, надбавки, виплати, не пов’язані з виконанням працівником місячної (годинної) норми праці та наданням права сторонам соціального діалогу визначати конкретний перелік таких виплат у колективних договорах і угодах.

Крім того, запропоновано підвищувати мінімальну заробітну плату протягом року з урахуванням фактичного рівня інфляції, а також встановити мінімальний посадовий оклад кваліфікованого працівника не нижче від визначеного законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату розрахунку.

Ці заходи, на думку автора законопроекту, допоможуть уникнути зрівнялівки, яка виникла після підняття мінімалки до 3200 грн.

Як відомо, з 1 січня 2017 року був змінений спосіб визначення мінімальної зарплати (законом №1774 від 6 грудня 2016 року). Зокрема, встановлено, що до складу мінімальної зарплати включаються доплати і надбавки, крім тих, що стосуються шкідливих умов праці та підвищеного ризику для здоров’я, переробітку, а також премій до свят.

При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) визначений на рівні не нижчому, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб на початок календарного року.

Натомість сам розмір мінімальної зарплати (3200 грн) та прожиткового мінімуму (1600 грн), які застосовуються з 1 січня 2017 року, були визначені в законі про держбюджет на поточний рік.

Така зміна структури мінімальної зарплати укупі з можливістю включати до її складу доплати і надбавки призвела до дискримінації кваліфікованих працівників. В умовах обмеженого фонду оплати праці (особливо в бюджетній сфері) призвело до зрівнялівки. Бо після підвищення мінімальної зарплати тарифні оклади фахівців зрівнялися з окладами некваліфікованого персоналу.

Якщо педагогам підняли оклади на два тарифні розряди, то медикам та іншим фахівцям з бюджетної сфери (юристам, економістам), які поки що не заробили стаж, уряд рекомендував компенсувати зарплату преміями. Але в умовах обмеженості бюджетів таке можна зробити далеко не скрізь.

«Виходить, що підвищення зарплати найбільш некваліфікованим працівникам проводиться за рахунок всіх інших. Оскільки грошей для пропорційного збільшення зарплат для них немає. Ось і виходить, що праця лікарів оплачується нарівні з технічним персоналом без вищої медичної освіти. Цю проблему можна вирішити тільки збільшенням фінансування бюджетної сфери», — розповів виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзін.

Незважаючи на очевидну наявність проблем, експерти сумніваються в можливості вирішити їх тільки шляхом регулювання поняття мінімальної зарплати.

За словами заввідділу досліджень рівня життя НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики та НАНУ Валентини Латик, мінімальну зарплату і так платять всім малоквалифікованим працівникам, для цього не треба окремого рядка в законі.

Інша справа, що більшість кваліфікованих працівників отримують на папері «мінімалку», включаючи директорів підприємств. Але ця проблема не має відношення до розміру мінімальної зарплати.

«Третій розряд оплати праці — це вже вважається кваліфікація. Будь-який розряд — це вже кваліфікація. Якщо ж виходити з визначення некваліфікованої праці, то тоді під це визначення будуть потрапляти, напевно, тільки прибиральниці», — зазначила Латик.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко каже, що такого визначення, як некваліфікована праця, ніде немає.

«Це суперечить визначенню праці як такої. Одразу виникнуть питання морально-етичного характеру. Будь-яка робота вимагає певних навичок і вмінь. Наприклад, вміти бити молотом по палям, мати відповідну силу тощо», — зауважив він.

За словами експерта, як тільки в законі з’явиться визначення «некваліфікована праця», їй одразу доведеться давати визначення.

«Оскільки немає чіткого формулювання, то потім буде дуже важко довести податківцям та інспекторам праці, яка праця відноситься до кваліфікованої, а яка ні. Будь-який закон повинен максимально виключати двояке трактування його норм перевіряючими», — зазначив Олег Пендзін.

Крім того, основні норми, що впливають на розмір мінзарплати, записані в законі про держбюджет. Отже, всі подібні зміни повинні знайти своє відображення в головному фінансовому документі країни.

«Я не вірю, що це можна буде зробити без погодження з Мінфіном і нашими міжнародними кредиторами. Адже доведеться збільшити видаткову і дохідну частини, що одразу ж стане предметом обговорення з МВФ», — вважає Олег Пендзін.

Тому, як вважають експерти, такий проект не набере потрібної кількості голосів. Це просто піар-хід, і такі ініціативи без погодження з виконавчою владою не пройдуть.

По-перше, держава не готова брати на себе додаткові витрати. Зараз головне завдання — боротьба з дефіцитом держбюджету, а тому роздування витрат як мінімум виглядає нелогічно. По-друге, економіка показує вкрай низкі темпи зростання, а тому просто не зможе згенерувати додаткові ресурси для такого підвищення.

«Індексувати зарплати на рівень інфляції в бюджетному секторі держава і так повинна за чинним законодавством», — сказав Олег Устенко.

Валентина Латік вважає, що підвищення «мінімалки» — правильний крок, але його треба було робити одночасно зі скороченням розміру ЄСВ. Тоді б фонд оплати праці не скоротився. За її словами, звичайно, тарифна сітка повинна починатися з мінімальної зарплати. Але в бюджеті немає для цього грошей, ось і виходить, що у кваліфікованих співробітників зарплати починаються з 1600 грн, а не з 3200 грн. Якщо б так було в держсекторі, то і приватний бізнес підтягував би свої оклади (хоча б офіційні).

«Мінімальні зарплати підняли на 80%, а ВВП у цьому році, за найоптимістичнішими даними МЕРТ, буде всього 2,5%. А осучаснення пенсій вже створить додаткове навантаження на бюджет», — сказав Олег Пендзін.

Це означає, що товарів більше не стане. А значить, додаткові кошти підуть на ринок товарів, що автоматично прискорить зростання цін і весь ефект від підвищення зарплат буде знівельовано. Тим більше, що регулювання цін на соціально значущі товари скасовано.

«Кабмін вже підвищив прогноз інфляції на цей рік з 8% до 11,2%, вважаючи, що головним драйвером у другому півріччі буде зростання цін саме на споживчі товари і трохи на послуги ЖКГ. Будуть зростати валютні ризики, що ще додатково позначиться на зростанні цін (при імпорті товарів). Тому такий документ потрібен, але його прийняття малоймовірне», — розповів Пендзін.

Якщо не буде зростати економіка, то і мінімалка постійно буде запізнюватися, а громадяни нічого від цього не виграють. І поділ на кваліфіковану і некваліфіковану працю тут вже не допоможе.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua