3371
Пенсійна реформа: з чим не згодні люди
— Казна та Політика
Мабуть, цього тижня проект закону про пенсійну реформу, текст якого доступний сьогодні лише дуже обмеженій кількості громадян, все ж надійде до українського парламенту, і з цим засекреченим поки документом можна буде ознайомитися пересічним людям.
ПЕНСІЙНА ГОТОВНІСТЬ
Минулої п’ятниці під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ в Києві прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про досягнення попередньої домовленості з Президентом України Петром Порошенком про розгляд проекту пенсійної реформи на засіданні Національної ради реформ. «Урядовий законопроект уже готовий, — запевнив прем’єр, — наступного тижня Президент скличе Нацраду реформ, і ми на ній ще раз розглянемо всі позиції реформи». Прем’єр зауважив, що після цього законопроект буде направлений до Верховної Ради.
Утім, за допомогою ЗМІ українці вже мають про пенсійну реформу якесь уявлення й навіть склали свою думку щодо певних питань. Це показало дослідження, проведене нещодавно соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України, за винятком Криму й окупованих територій Донецької й Луганської областей. Люди згодні далеко не з усім, що пропонує уряд.
КАЖУТЬ РЕСПОНДЕНТИ
Так, опитування виявило, що 86,1% українців не підтримують підвищення пенсійного віку або страхового (пенсійного) стажу, 65,6% опитаних — проти заборони дострокового виходу на пенсію. Найбільшою підтримкою (79,7%) серед можливих новацій пенсійної реформи користується скасування спеціальних пенсій для держслужбовців, депутатів, прокурорів, суддів. Проте понад 48% підтримують і проблематичну можливість «докупати» за гроші роки стажу, якщо їх не вистачає для отримання пенсії, і таке неоднозначне рішення, як прив’язка часу виходу на пенсію не до віку працівника, а до стажу. Розділилися думки з питання про посилення залежності розміру пенсій від сплачених пенсійних внесків (39,1% — за, 34,5% — проти).
Розв’язати проблему з дефіцитом Пенсійного фонду, на думку 65,3% респондентів, можна шляхом створення нових якісних робочих місць. Але 40,5% виступають за збільшення витрат бюджету на фінансування Пенсійного фонду. 22,1% опитаних покладають надії на обмеження максимального розміру пенсії трьома мінімальними розмірами пенсії (зараз близько 3,6 тисяч гривень). 13,5% опитаних висловилися за збільшення розміру нарахувань на фонд зарплати, за рахунок яких фінансується Пенсійний фонд.
61,5% українців згодні з тим, що працюючим пенсіонерам слід платити пенсію в тому ж розмірі, що й непрацюючим; 16,8% — що працюючим пенсіонерам слід обмежувати розмір пенсії; 8,7% вважають, що ті, хто працює, не повинні отримувати пенсію.
Практично половина українців знають і стільки ж не знають про існування в країні недержавних пенсійних фондів. При цьому 64,5% не готові добровільно відраховувати кошти на майбутню пенсію; 17,4% зазначили, що згодні на це.
47,2% опитаних не знають про принципи створення обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. 44,8% — знають. 32,2% вважають, що впровадження такої системи стане позитивом; 21% передбачають, що це буде негативним кроком; 46,8% важко відповісти.
57,1% опитаних пенсіонерів не мають інших джерел доходу, крім пенсії; у 36,9% вони є. 52,9% респондентів, що не досягли пенсійного віку, розраховують і на інші джерела доходів після виходу на пенсію; 17,2% збираються жити лише на пенсію. Для 80,4% учасників опитування, які досягли пенсійного віку, основним джерелом доходу є пенсія. 20,1% з них вказали ще й на наявність підсобного господарства, 16,1% — на допомогу дітей.
Дослідження показало, що 52,2% українських пенсіонерів не вистачає пенсії навіть на найнеобхідніше. 40,2% опитаних зазначили, що пенсії не досить для того, щоб нормально харчуватися, сплачувати комунальні й медичні послуги, купувати ліки. 87% українців упевнені, що держава зобов’язана піклуватися про гідне забезпечення їхньої старості; 40,1% вважають, що ніхто, окрім них, цього не зробить; 23,4% — що це обов’язок працедавця.
Чи отримають віддзеркалення в пенсійній реформі не лише думки тих груп населення, що співзвучні ідеям авторів законопроекту, але й тих, кого якісь новації не влаштовують? Національній раді реформ і Верховній Раді не слід було б ігнорувати також і думки експертів і громадських активістів, що озвучуються під час круглих столів і прес-конференцій, хоч би якою гострою була висловлювана критика.
ЯК ПОДОЛАТИ ВИКЛИКИ ДЕМОГРАФІЇ?
«Проблеми майбутніх поколінь і майбутніх пенсіонерів залишилися за межами цього проекту Кабміну. Уряд обмежився лише підвищенням нинішніх пенсій, так званим осучасненням», — вважає директор підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій ОВЧАРЕНКО.
«Ми підтримуємо прагнення уряду реформувати пенсійну систему, але не підтримуємо ту модель, яку уряд пропонує, — зазначив координатор громадянської платформи «Нова Країна», президент інвестиційної групи «Універ» Тарас КОЗАК. — Солідарна система не здатна подолати виклики демографії. Впровадження накопичувального рівня є безальтернативним рішенням».
Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна САЛЬНИКОВА також виступає за накопичувальну систему. «Якщо уряд впровадить опцію накопичувального рівня, то до 2050 року співвідношення активів недержавних пенсійних фондів до ВВП країни становитиме 65%. Це той інвестиційний ресурс, за яким країні не треба буде ходити по світу з простягнутою рукою», — стверджує Сальникова.
КОМУ ПОТРІБНІ НАКОПИЧУВАЛЬНІ «КОЛГОСПИ»
Але накопичувальний рівень сам по собі ще не гарантує благоденствування ні країні, ні пенсіонерам. Дуже важливо правильно побудувати управління відповідними ресурсами. Наприклад, експерт Реанімаційного пакета реформ з питань пенсійного забезпечення, директор компанії «Пенсійно-актуарний консультант» Олександр ТКАЧ вважає недоцільним створення спеціальних державних пенсійних фондів для обслуговування накопичувальних пенсійних програм. На його думку, обслуговувати цей ринок можуть недержавні пенсійні фонди, а функції держави мають обмежитися регулюванням ринку.
«Якщо ми йдемо до Європи, то не треба створювати ніяких накопичувальних «колгоспів», щоб працевлаштувати співробітників нинішнього Пенсійного фонду. Функція держави має полягати в контролі й нагляді, а не у створенні структур», — наполягає Ткач.
P. S. «Я вважаю, що правильною була б пенсія, яка забезпечувала б їм (пенсіонерам) нормальне життя, вона повинна бути на сьогодні в Україні не менше ніж чотири тисячі гривень», — сказав учора міністр соціальної політики Андрій РЕВА.
79,7% найбільшою підтримкою серед можливих новацій пенсійної реформи користується скасування спеціальних пенсій для держслужбовців, депутатів, прокурорів, суддів.
52,2% українських пенсіонерів не вистачає пенсії навіть на найнеобхідніше.
40,2% опитаних зазначили, що пенсії не досить для того, щоб нормально харчуватися, сплачувати комунальні й медичні послуги, купувати ліки.
87% українців упевнені, що держава зобов’язана піклуватися про гідне забезпечення їхньої старості; 40,1% вважають, що ніхто, окрім них, цього не зробить; 23,4% — що це обов’язок працедавця.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
