910
Максим Пархоменко: перехід на літній час, наскільки він економічно вигідний Україні?
— Енергетика
Чи потрібні Україні переходи на літній час? Цей крок – це пережиток минулого, чи реальний спосіб заощадити на електроенергії в наші дні?
Перехід на літній час і зміна часових розрахунків почала розроблятися в СРСР ще в кінці 70-х років минулого сторіччя.
Радянськими вченими було підраховано, що перехід на літній час в середньому економив до 1% споживаної енергії в усій країні.
Виходячи з масштабів держави, в кількісному вираженні вдавалося заощаджувати мегавати електроенергії.
Суть, логіка і історія цього процесу сягає корінням у початок 20 століття. Однозначно, коли вагомими джерелами споживання електроенергії були лампи розжарювання, вони вносили свою лепту в загальне споживання енергії. Через це зміна режиму життєдіяльності людей могла вплинути на структуру енерговитрат загалом.
Сьогодні ж цикли виробництва йдуть цілодобово, і споживання енергії промисловістю ніяк не пов’язано зі світловим днем, багато електроприладів також в рази більше споживають енергії, ніж звичайна побутова лампочка, а денне освітлення потрібно включати незалежно від того, коли ми прокидаємося.
У цілому логіка, якою керувались люди в момент введення правил зміни часу, тепер не настільки актуальна.
Так, згідно з підрахунками економістів з Європи, перехід на інший час призводить до економії 0,54 центу на людину.
В цілому, якщо перевести це на українські реалії, ми отримуємо за грубими підрахунками економію близько 15 грн на одного українця або 600 млн грн з усієї країни.
З одного боку, сума немаленька, але побачити її економічний ефект досить складно, через те, що економія не очевидна фізично.
Ані споживач, ані держава не бачать цих грошей наживо, що ускладнює економічну виправданість цих дій. Це призводить до того, що багато країн відмовляються від цього способу економії.
Плюси цієї норми відносяться більше не до економії, а до екології, оскільки перерозподіл споживання енергії призводить до зниження викидів в тому числі.
Якщо говорити про поточні світові тенденції в плані витрати електрики, то в Європі поступово переходять до так званого «розумного споживання».
Напевно, багато хто знає, що якщо підключаться до мереж в нічний час, то за наявності двозонного лічильника вартість енергії буде нижчою.
Двозонні лічильники – це і є перший етап “розумного споживання”, тільки при цьому споживач не вибирає конкретний часовий період, коли у нього є істотний дисконт на споживану енергію, а тариф змінюється в залежності від завантаженості мереж.
Зрозуміло, що ми споживаємо енергію не лінійно, а в певні періоди: більше (вранці або ввечері) або менше (вночі). Суть новації зводиться до того, щоб максимально завантажити нічний час і максимально знизити споживання в пікові години.
Таким чином, вводиться змінний тариф, в рамках якого ціна за енергію зростає в момент його максимального попиту і падає в разі максимальної пропозиції.
Але Україна ще дуже далека від подібних інновацій, і питання не тільки в державі та її центральному апараті, а в самих людях.
Чи багато ви знаєте українців, у кого стоїть двозонний лічильник? Але, незважаючи на це, ми поступово йдемо у правильному напрямку, хоч і трохи відстаємо. Введення літнього часу і його збереження я розцінюю як позитивний крок, навіть незважаючи на невеликий економічний ефект.
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
