362
Антон Дядюра: чому лізинг — один з показників реформ в країні
— Кредит&Депозит
Фінансувати підприємців – означає завжди бути в курсі того, як бізнес реагує на реформи, актуальний економічний порядок і зміни в законодавстві. Власних накопичених ресурсів у підприємств немає або недостатньо через затяжну кризу та низьку ділову активність. Бізнес потребує фінансовому допінгу. На основі інсайдів «з полів» малого і середнього бізнесу ми прогнозуємо головні тенденції розвитку лізингового сектора в Україні.
Податковий кредит для аграріїв
До 2016 року аграрії мали можливість не платити ПДВ до бюджету держави, зареєструвавшись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Це означало залишати суму ПДВ, що підлягає сплаті, у розпорядженні сільгоспвиробника і направляти її на компенсацію факторів виробництва (іншими словами – на відновлення основних засобів).
У 2016 році по відношенню до сільгоспвиробників діяв вже змінений спеціальний режим оподаткування ПДВ. Передбачалося, що в залежності від типу виробленої сільськогосподарської продукції використовувалася різна методика розподілу сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та розміщуються на спеціальних рахунках сільгосп підприємств.
Так, виробники зернових 85% ПДВ перераховували до бюджету, а 15% накопичували на спеціальних рахунках підприємства для оновлення основних засобів виробництва. Підприємства, що працюють у сфері тваринництва, лише 20% ПДВ направляли до бюджету, а 80% – розпоряджалися самостійно.
З 2017 рік спеціальний режим оподаткування в частині оплати ПДВ для сільгоспвиробників був скасований. Таким чином, збільшилося податкове навантаження цілої галузі. Це вмить позначилося на підходах до організації роботи підприємств сільського господарства.
Як це працює на практиці?
До 2016 року фермер реалізовував зібраний врожай за прийнятну ціну і вже з грошима на рахунку в банку починав займатися питаннями матеріального забезпечення виробництва, підбору техніки і т. д.
Тепер кожне відвантаження продукції спричиняє формування податкового зобов’язання в частині сплати ПДВ до бюджету. Щоб уникнути зайвих податкових витрат, сільгоспвиробник повинен в одному звітному періоді з відвантаженням і формуванням податкового зобов’язання одержати відповідний податковий кредит від постачальника.
За виручені з продажу продукції гроші купується товар з ПДВ: паливо, добриво, с/г техніка, запчастини. Якщо мова йде про вживаний трактор або комбайн, то його ще потрібно знайти, перевірити і здійснити покупку.
Якщо купівля в лізинг, то потрібно до списку дій аграрія додати збір і подачу документів для кредитної оцінки та отримання рішення кредитного комітету. Здійснити все це протягом одного місяця може бути проблематично, а ризик сплати ПДВ у повному обсязі до бюджету цілком реальний.
Тому нормою стає ситуація, коли аграрій спочатку знаходить техніку, яку хоче придбати, а потім вже тільки реалізує продукцію. У цих нових умовах швидкість прийняття кредитного рішення, строків поставки техніки та оформлення угоди стала критично важливою.
Лізингові компанії в 2017 році будуть більш тісно працювати з сільгоспвиробниками в частині фінансового та податкового планування, беручи на себе не тільки кредитну функцію, але і консалтингову.
Будівництво автомобільних доріг
Активні інвестиції в дорожнє будівництво було розпочато ще в 2016 році. Як виявилося, бюджетне фінансування – далеко не все, що необхідно для відновлення дорожнього господарства країни. Дефіцит техніки і регіональних дорожніх будівельних компаній – серйозний «стоп-кран».
В Україні дорожнє будівництво переважно складалося з ремонту магістралей і доріг обласного значення. Підряди розподілялися серед великих компаній національного масштабу, і техніка, задіяна в таких роботах, має певну специфіку: великі афсальтоукладачі та дорожні фрези, важкі котки і т. д.
Коли мова зайшла про ремонти районних доріг, виявилося, що робити на місцях це нема кому, а великим національним будівельникам не цікаво.
У 2017 році на ремонт автомобільних доріг бюджетом передбачено понад 29 млрд гривень. Децентралізація дорожнього будівництва і регіональні підряди стимулюють розвиток місцевих будівельних компаній, які вже активно нарощують парки будівельної техніки.
Обсяг ринку будівельної техніки, яку необхідно закупити для здійснення програми ремонту доріг в Україні – це мільярди гривень.
Закупівлю цієї техніки готові фінансувати лізингові компанії, оскільки будівельні компанії не зможуть обійтися виключно власними фінансовими ресурсами.
Вантажні автомобілі з Європи
Тривалий час український ринок вживаних вантажних автомобілів, поряд з країнами Африки, був “звалищем” для європейських тягачів. Дозвіл на ввезення автомобілів з нормою вихлопу Євро-3 мали дуже не багато ринків світу, і продавати старі тягачі ставало все складніше.
Для українських перевізників, які працюють на внутрішньому ринку перевезень б/в, тягач 2005-2007 років був єдиною доступною альтернативою (з бюджету) для оновлення свого ще більш старого рухомого складу, який деколи вже розміняв другий круг на одометрі і наїздив більш ніж 2 мільйони кілометрів.
Відповідно, до 2016 року Євро-3 був найбільш масовим і затребуваним сегментом вантажівок в Україні, які завозили як офіційні дилери, так і сірі.
Заборона 2016 року на ввезення вантажних автомобілів нижче стандарту Євро-5 змусила навіть місцевих перевізників закуповувати більш свіжі і дорогі автомобілі. Це сформувало додаткові витрати в галузі, але слабо відбилося на вартості фрахтів. І без того висока собівартість перевізника стала ще вищою.
Багато з них готові самостійно везти собі тягачі з Європи, щоб заощадити на послугах посередників і дилерів. Але і такі хитрощі не додають істотно оборотних коштів. Потреба у фінансуванні оновлення транспортних парків в Україні буде тільки зростати.
Антон Дядюра, фінансист, генеральний директор компанії «ЕСКА Капітал»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
