Транш "в блокаді", або Чому МВФ вирішив взяти тайм-аут — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Транш "в блокаді", або Чому МВФ вирішив взяти тайм-аут

Казна та Політика
871
Таких прецедентів ще не було в історії співпраці України з МВФ: українське питання зникло з порядку денного в останній момент. ЕП розбиралася, чому так сталося, і які розрахунки для фонду приготували в Кабміні.
МВФ несподівано відклав рішення про виділення Україні траншу в 1 мільярд доларів.
Буквально напередодні засідання ради директорів МВФ українське питання зникло з порядку денного кредитора. Його розгляд було заплановано на 20 березня.
Як правило, інформація про дату засідання тримається в суворому секреті. Коли МВФ офіційно оголошує дату і ставить країну в графік, це означає тільки одне: все вирішено і кредитор налаштований на позитивне рішення щодо траншу.
Офіційна версія від Мінфіну: Фонд переніс розгляд українського питання через рішення РНБО про транспортну блокаду з окупованими територіями.
Блокада позначиться на макропрогнозі, а за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, уточнення розрахунків важливе “для максимальної ефективності програми”.
Представник України в МВФ Владислав Рашкован розраховує, що НБУ з Мінфіном зможуть протягом кількох днів надати необхідні макророзрахунки, і вже незабаром Фонд повернеться до розгляду питання виділення коштів Україні.
Втім, блокада може виявитися не єдиною причиною такої поведінки МВФ. Співрозмовники видання в Кабміні допускають, що МВФ вирішив взяти тайм-аут в очікуванні чергового витка політичної турбулентності.
Блокадна смута
Транспортна блокада залізничних колій з зоною АТО почалася ще в грудні минулого року. У зв’язку з цим уряд запровадив надзвичайні заходи в енергетиці, але весь цей час утримувався від оцінок впливу блокади на економіку країни.
В кінці лютого Нацбанк заявив про те, що Україна втратить 2 млрд доларів валютної виручки.
На початку березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман озвучив більш страхітливу цифру.
“Збитки українського гірничо-металургійного комплексу в результаті блокади складуть близько 3,5 млрд доларів, що призведе до скорочення до 75 тисяч робочих місць в галузі”, – заявив прем’єр в ефірі телеканалу “Інтер”.
Ще пізніше, 15 березня, після заяв ватажків бойовиків в ОРДЛО про “націоналізацію” українських підприємств РНБО заборонила переміщення вантажів авто- і залізничними шляхами з окупованими територіями. З цього моменту блокада стала вже позицією держави.
Незважаючи на це, в наступних заявах перших осіб країни не було єдності.
Так, президент Петро Порошенко блокаду підтримав, а прем’єр Володимир Гройсман продовжував наполягати на тому, що блокада стримує економічне зростання країни і завдає економіці величезних збитків.
Міністерство економіки від будь-якої конкретики всі ці дні утримувалося.
Міністр фінансів Олександр Данилюк в свою чергу сказав, що уряд розраховує два макроекономічні сценарії в зв’язку з блокадою: оптимістичний і песимістичний.
За інформацією видання, Перший, оптимістичний, сценарій передбачає, що темпи розвитку економіки в цьому році сповільняться на 1,2%, номінальний ВВП скоротиться на 25,8 млрд грн, а інфляція прискориться на 1,8 п.п.
До того ж, блокада чинитиме тиск на гривню і до кінця року нацвалюта може послабшати ще на 3 грн по відношенню до долара.
Згідно з другим, песимістичним, сценарієм, ВВП впаде на 2,5%. Вплив на номінальний ВВП складе – мінус 39 млрд грн. Інфляція додасть 8,5 п.п. В такому випадку гривня на кінець року втратить 5,6 грн за долар.
Транш "в блокаді", або Чому МВФ вирішив взяти тайм-аут
Національний банк, в свою чергу, також планує оновити макроекономічні прогнози з урахуванням ефекту торгової блокади ОРДЛО. Засідання центробанку відбудеться в понеділок.
Курс – головне невідоме
Блокада позначиться як на доходах, так і на видатках бюджету. Точний вплив прорахувати складно, бо це буде залежати від курсу гривні.
Якщо говорити про податкові надходження, то ЄСВ може зменшитися на 1,4-2 млрд грн, податок на прибуток – на 0,7-1,2 млрд грн, податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів зменшиться на 0,7-1 , 1 млрд грн.
Скорочення імпорту товарів і послуг очікується в діапазоні від 0,63 млрд доларів до 0,95 млрд доларів і спричинить скорочення надходжень від імпортного ПДВ на 2,4-3,6 млрд грн.
Але у випадку з ПДВ зіграє роль і інший фактор.
Імпортний ПДВ – один з максимально чутливих до девальвації податків. Блокада може чинити тиск на курс гривні, в результаті чого надходження від імпортного ПДВ перекриють очікуваний недобір податку від скорочення імпорту. Аналогічна метаморфоза може статися і з ввізним митом.
Очікується, що падіння гривні буде основним бюджетним компенсатором.
Без урахування курсових коливань, бюджет втратить від/до 10 млрд грн. Але якщо гривня впаде, згідно з розрахунками уряду, то скарбниця збере від/до 14,8 млрд грн. В результаті бюджет за доходами виявиться в плюсі ​​на суму від 3,9 до 4,7 млрд грн.
Кожен виток девальвації також спричиняє збільшення витрат. В першу чергу, зростають витрати держави на обслуговування і погашення держборгу. Збільшуються також витрати на утримання дипломатичних відомств.
У цілому, розрив балансу скарбниці в залежності від курсу гривні може скласти від 0,4 до 21 млрд грн.
Що далі
Далі можливі два сценарії розвитку подій.
Перший – Співпраця України з МВФ буде залежати виключно від перерахунку макропрогнозу і бюджету в прив’язці до фактору блокади.
В цьому випадку є шанс, що Фонд розгляне українське питання досить швидко. При цьому НБУ і Мінфін оперативно передадуть розрахунки в МВФ.
“Приїзд місії МВФ не планується. Все хочемо узгодити в телефонно-електронному режимі”, – повідомило джерело в уряді.
За його словами, МВФ не може не рахуватися з блокадою як з державницькою позицією.
“Тому він повинен подивитися розрахунки і сказати, що вони або не впливають на макропрогноз, або ж сказати, що впливають, і якщо цей вплив виходить за рамки програми, то як його компенсувати”, – зазначає співрозмовник.
Другий варіантМВФ скористався блокадою як приводом для припинення співпраці з Україною, щоб подивитися, як в Україні далі будуть розвиватися політичні події і виконуватися вимоги програми.
Фонд завжди приділяв особливу увагу тому, як Україна виконує антикорупційні пункти програми. Зараз же один з них під загрозою – парламент не може визначитися з кандидатурою незалежного аудитора НАБУ, як того вимагає закон.
Так, у четвер, 16 березня, частина членів комітету з питань протидії та запобігання корупції від БПП, НФ і “Відродження” рекомендували на розгляд парламенту дві кандидатури на посаду аудитора НАБУ – Найджела Брауна, якого вважають людиною президента, і Роберта Сторча.
“А хто сказав, що МВФ переніс розгляд українського питання через Донбас? Можливо, це через ситуацію навколо НАБУ? У нас зараз немає проблем з бюджетом. А ось якщо НАБУ “вжух” і вже не НАБУ, то це вже загроза одній з ключових вимог з антикорупції”, – вважає виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.
Є ще один фактор. 14 квітня виповниться рік уряду Володимира Гройсмана. Чим ближче до цієї дати, тим більше розмов на рівні політичних фракцій про можливі кадрові перестановки в Кабміні.
До того ж, один із підписантів меморандуму – голова НБУ Валерія Гонтарева – в короткостроковій перспективі також може залишити свою посаду.
МВФ не може не враховувати всі ці фактори. Для Фонду важливо розуміти, з ким йому доведеться мати справу в майбутньому”, – говорить співрозмовник видання в уряді.
Галина Калачова
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас