0 800 307 555
0 800 307 555

Українські депутати готуються торгувати законопроектами


Українські депутати готуються торгувати законопроектами

Народні депутати готові воювати за авторські права, а розробка і прийняття законів в результаті затягнеться до нескінченності. До таких наслідків призведе поданий до Верховної Ради проект закону № 5689, яким пропонують охороняти тексти законодавчих актів аж до моменту їх вступу в силу.

Окрім майбутніх законів, під охорону пропонують взяти міжнародні договори, укази Президента, підзаконні акти, акти органів місцевого самоврядування та навіть такі супровідні документи до законопроектів, як пояснювальні записки і порівняльні таблиці. Авторським правом будуть володіти тільки суб’єкти законодавчої ініціативи, зокрема, Президент, нардепи, КМУ і Нацбанк, а також ті, кого включать до авторського колективу проекта.

Майже література

Аргументи на користь захисту законопроектів є.

“Почалося копіювання текстів. Над законопроектом, навіть окремими його формулюваннями можна працювати тижнями. Але інша група, яка сидить на грантах, або якийсь депутат, який хоче попіаритися, беруть половину кимось напрацьованого тексту, вставляють в свій документ і подають вже під своїм авторством”, – пояснила ситуацію патентний повірений, директор компанії IPStyle Марія Ортинська.

“Депутати часто грішать і тим, що над законами не працюють, але вимагають включення свого імені в список авторів для підтримки документа”, – додав юрист КПМГ в Україні Євген Голомозий.

Але є і мінуси для суспільства. Якщо тексти визнають об’єктом авторського права, то на них поширюються норми закону “Про авторські та суміжні права” про право на псевдонім і анонімність. І при внесенні в ВР проектів на непопулярні для виборців теми люди навіть не знатимуть, який депутат або політсила лобіює непопулярне нововведення. Також автори документів отримають одноосібне право на будь-які дії з документом і будуть давати дозволи на використання тексту або його частини.

“Якщо схожий проект був у іншого депутата, то без його дозволу ви вже не зможете використовувати в своєму проекті формулювання норм або частину подібного тексту. Наприклад, використання 2-3 статей буде вже вважатися порушенням авторських прав”, – пояснила Марія Ортинська.

За плагіат в законопроектах збираються бити по кишені. Якщо депутат скопіює частину чужого напрацювання, не отримавши дозвіл, то “плагіатора” чекає судовий розгляд. А як “відступні” порушник заплатить від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, в залежності від того, як вирішить суд. За нинішньої мінімалки в 3200 тис. грн суми фінансової компенсації, будуть коливатися від 32 тис. грн до 160 млн грн.

Депутати гострять пера

Юристи зазначили, що законопроект не вирішить проблему авторства: в документі багато положень, які як дублюють, так і не відповідають уже діючим нормам.

Один із прикладів – наявність в списку органів, що мають право подавати документи в ВР, Нацбанку, що не відповідає Конституції. Без відповіді залишилося і питання про термін дії авторства: чи залишиться воно за колишніми депутатами і президентами, чи буде діяти тільки на час їхніх повноважень.

Друга сумнівна норма – жорстке закріплення авторського права тільки за тими, хто може подавати закони і особами з офіційного переліку авторів. Виникає питання по громадським організаціям. Вони також публікують свої проекти для громадського обговорення, хоча і не є суб’єктами законодавчої ініціативи.

“Подібне питання стосується і органів виконавчої влади. Вони, як вимагає закон, зобов’язані публікувати проекти регуляторних актів, в тому числі проекти законів, які в подальшому будуть подані до парламенту урядом. І як бути з цими документами?”, – дивується Євген Голомозий.

Сумнівна і вимога щодо використання текстів законодавчих актів тільки з письмової згоди їх авторів.

“Ця норма дозволить авторам законопроекту забороняти внесення будь-яких поправок або пропозицій. А законодавчий процес може стати більш повільним і важко прогнозованим”, – зазначив Голомозий.

У підсумку депутати будуть пачками вносити законопроекти, щоб просто “запатентувати текст”, прогнозують в ЮФ Pravovest.

“Також можна припустити, що в Україні стане популярним “законодавчий тролінг”, подібний “патентному троллінгу”, коли патентують технології, деталі, частини програмного коду не для випуску продукції, а для заробітку на реальному виробнику. Патентний тролінг приносить такі збитки реальним компаніям, що багато країн вже повністю скасували можливість патентувати програмний код”, – пояснив керуючий партнер ЮФ Pravovest Гліб Сегіда.

Віта Філонич

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Верховна Рада
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua