311
Асоціація Україна-ЄС залишається заручником нідерландської політики
— Світ
Українске питання розкололо парламент Нідерландів після референдуму про асоціацію Україна-ЄС. Прем’єр Рютте шукає компроміс і вдома, і в Брюсселі. DW з’ясувала, що і хто стоїть на його шляху.
У четвер, 15 грудня, глава нідерландського уряду Марк Рютте повинен представити на саміті ЄС в Брюсселі пропозиції щодо перспектив угоди про асоціацію України і Євросоюзу. Спочатку Гаага ратифікувала цей документ, проте в квітні 2016 року відбувся референдум з цього питання. 61% тих, хто взяв в ньому участь (явка склала 32% від тих, хто мають право голосу) висловилися проти ратифікації, що формально її анулювало. Незважаючи на консультативний статус референдуму, уряд Рютте змушений реагувати на позицію громадян.
Страхи нідерландців: перспектива членства і корупція
Жителі Нідерландів побоюються, що Україна стане членом Євросоюзу чи претендуватиме на виділення коштів з європейського бюджету. Принаймні такі настрої виборців бачать в партії Рютте, пояснив в бесіді з DW депутат нижньої палати парламенту країни Хан тен Бруку. “Крім того, у людей є страх щодо того, що асоціація з Україною зробить ЄС учасником збройного конфлікту на Донбасі”, – додав депутат.
Реагуючи на це занепокоєння, уряд після довгих дискусій має намір запропонувати Брюсселю компромісний варіант – додати до тексту угоди про асоціацію ряд положень. У листі міністра закордонних справ Берта Кундерса в парламент, відправленому 12 грудня, говориться, що уряд вважає оптимальним рішенням “юридично зобов’язуючий” документ, прийнятий на рівні Європейської Ради.
Глава МЗС підкреслив, що такий документ повинен “більш явно” закріпити те, що ЄС не надає гарантій колективної безпеки Києву, не має зобов’язань щодо військової співпраці з ним або фінансової підтримки його. А також те, що українці не отримають доступ до ринку праці Євросоюзу та перспективу членства в ЄС. У документ також пропонується включити і положення про те, що зміцнення верховенства права та боротьба з корупцією є центральною частиною угоди.
Ці тези з’явилися не заради риторики. Опитування Нідерландського фонду досліджень виборів (SKON) показало, що корупція в Україні стала головною причиною рішучого “ні”, висловленого на референдумі. Її як свою мотивацію при голосуванні назвали 34% опитаних, тоді як страх приєднання України до ЄС – 16%. І лише 7% відсотків повідомили, що голосували проти Євросоюзу як такого.
Парламентські складнощі
Після референдуму прем’єр Рютте передрік “місяці переговорів” для пошуку рішення. І не помилився. Після того, як компромісний варіант виходу з глухого кута буде узгоджений в Брюсселі, відповідні пропозиції винесуть на голосування парламенту Нідерландів. Зі схваленням в парламенті у Рютте теж виникли складнощі. У нижній палаті очолювана прем’єром Народна партія за свободу і демократію (VVD) в коаліції з Партією праці (PvdA) має більшість, тоді як у верхній, в Сенаті, – не має.
І якщо правляча коаліція налаштована знову ратифікувати документ (зі встановленими в Брюсселі доповненнями), опозиція закликає почути думку виборців і кардинально переписати угоду з Україною. Лідируюча зараз в рейтингах євроскептична “Партія за свободу”, а також Соціалістична партія закликають і зовсім відмовитися від цього договору. Представники інших політичних сил вимагають внесення “хоча б символічних змін” в текст, пояснює DW професор університету Неймегена Крістоф Якобс.
Повторну ратифікацію підтримає, зокрема, соціал-ліберальна партія “Демократи 66”, яка виступала на підтримку України і під час референдуму. У Сенаті ж вирішальними стануть голоси депутатів від “Християнсько-демократичного заклику” (CDA), керівники якого до останнього не робили чітких заяв щодо угоди ЄС з Україною і не відповіли на численні запити DW.
Позиція християнських демократів
Самі християнські демократи не мають єдності щодо українського питання. Партія була учасником правлячої коаліції в 2002-2010 роках, її представник очолював уряд. Однак на виборах в 2010 році CDA провалилася, втративши близько половини місць в нижній палаті парламенту. У поточних рейтингах партія займає третю сходинку, слідуючи за VVD прем’єра Рютте.
“Ми також голосували за угоду. Але якщо пройшов референдум, не можна прикидатися, що ви не помічаєте думки голландців”, – наводить місцеве видання Het Financieele Dagblad слова депутата від CDA Пітера Омтзіхта. Він повідомив, що члени Сенату від цієї партії будуть голосувати на свій розсуд, без консультацій з фракцією. Омтзіхт також висловив сумнів, що повторна ратифікація пройде навіть нижню палату, і закликав до відкритого обговорення ситуації, що склалася.
Екс-генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер і колишній міністр Ернст Хірш Балліна, які у минулому грали важливу роль в CDA, виступили на підтримку угоди. Втім, саме CDA активно критикувала Рютте за те, що він начебто ігнорує думку виборців. Лідер фракції в нижній палаті парламенту Герт-Ян Сегерс в ході дискусії в середу, 14 грудня, назвав пропозиції Рютте “косметичним рішенням” і заявив, що уряд повинен відмовитися від ратифікації.
Ляпас Рютте і Європі
“На тлі майбутніх парламентських виборів, які відбудуться 15 березня 2017 року, уряд хоче якомога швидше покінчити з цим (з ратифікацією угоди про асоціацію Україна-ЄС. – Ред.)”, – пояснює професор Крістоф Якобс DW поспіх Рютте.
Сам прем’єр в інтерв’ю онлайн-виданню Nu.nl вранці в середу сказав, що провал голосування по ратифікації фактично буде вотумом недовіри кабінету. Втім, нідерландські оглядачі не вважають ратифікацію угоди питанням, важливим для місцевої політики та наступних виборів.
Дорадчий комітет із закордонних справ (AIV), незалежний консультант уряду, радить все ж ратифікувати угоду з Україною, щоб не шкодити позиції Нідерландів і єдності Європи. Провал ратифікації “можливо, буде сприйнятий президентом Росії Путіним як знак слабкості Європи” і посилить тиск Москви на Україну, вказали аналітики AIV.
Стас Соколов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
