1116
«Окуповані» кредити готують до списання
— Кредит&Депозит
Банки просять внести зміни до Податкового кодексу, щоб спростити списання проблемних кредитів позичальникам з Криму і зони АТО. Це повинно дозволити їм розформувати частину резервів та не підпасти під податковий прес. У Мінфіні пообіцяли допомогти з вирішенням проблеми.
З податками із зони АТО
Банкіри попросили міністра фінансів Олександра Данилюка підтримати їхню ініціативу щодо перегляду оподаткування безнадійних кредитів на тимчасово окупованих територіях. Вже більше двох років на території Криму і в зоні АТО банкам заборонено проводити операції, включаючи обслуговування кредитів, і працювати зі стягненням заборгованості. При цьому вони не можуть списати з балансу безнадійну заборгованість позичальників, зареєстрованих на окупованих територіях, оскільки це не передбачено чинним Податковим кодексом (ПК).
Зазначені в ПК критерії визначення безнадійності заборгованості занадто жорсткі. «Через це тривалий час банки не можуть очистити баланси від негативно класифікованих активів, що погіршує якість їхніх кредитних портфелів. Як наслідок, банки змушені платити податок на операції, за якими фактично понесли збитки», – заявили в Незалежній асоціації банків (НАБУ). В асоціації попросили Мінфін ініціювати внесення змін до ПК.
Пропонується прописати додатковий критерій визнання заборгованості безнадійною. Такою визнаватиметься сума – борг за кредитом, в тому числі відсотки, за якими прострочення погашення боргу перевищує 360 днів. «Це дасть можливість списати проблемні кредити, не сплачуючи податків. Зараз банки не можуть навіть поїхати в ці зони, щоб зробити інвентаризацію боргів. А в багатьох їхніх відділеннях в «ДНР» та «ЛНР» вже знаходяться офіси самозваних республік», – говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. У НАБУ запевняють, що Мінфін їх підтримує.
Рішуче списання
Гострота проблеми безнадійних кредитів знизилася. «На початок 2014 року кредитний портфель кримських позичальників становив близько 16 млрд грн, 60% з яких було у валюті. З цієї суми близько 10 млрд грн було видано юрособам. Більше половини усіх кримських кредитів було видано кількома великими банками. За минулі роки банки списали, продали або їм погасили практично усі кримські кредити. Заборгованість за такими кредитами в балансах практично нульова. За кредитами в зоні АТО, гадаю, ситуація відрізняється. Хоча в більшості випадків банки вже зафіксували збитки за такими кредитами та посписували з балансів. Банки-нерезиденти точно це зробили. Тому сьогодні вплив цих кредитів на розвиток банків є мінімальним, вони впливають тільки на плани з докапіталізації», – говорить голова правління Вектор Банку Вадим Березовик.
Однак банкіри вже давно очікують послаблень при списанні проблемних кредитів у зоні АТО і Криму. «Списання проблемних кредитів у зоні АТО і Криму – це перш за все зниження навантаження на капітал. Банки зможуть розформувати резерви під безнадійні кредити і очистити свої активи», – вважає начальник управління звітності процесів і підтримки повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Олена Супрун.
Проте спрощене списання неповоротних боргів не вирішує усіх проблем банків. «Розформовані резерви можуть бути зараховані як прибуток або ж використовуватися для покриття інших недорезервованих кредитів, – пояснює Олена Супрун. – Також списання проблемних кредитів мало вплине на бажання установ відновити повномасштабне кредитування. Адже банки майже не кредитують не лише через високий рівень проблемної заборгованості. Перешкодами для кредитування є досі невирішене питання з захистом прав кредиторів і низький платоспроможний попит на кредити».
Губар Олена
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
