Почати з нуля: як еволюціонує кампанія із загального декларування


Почати з нуля: як еволюціонує кампанія із загального декларування

Кампанія з деофшоризації, яку Кабінет міністрів, Адміністрація президента й парламентський Комітет із питань податкової та митної політики розгорнули ще на початку літа, мала стати чудовим приводом для влади примусово оголити приховані доходи й активи українців.

Поряд із впровадженням у податкове законодавство вимог плану BEPS (заходи з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, в остаточному вигляді схвалені у 2015 році країнами «Великої двадцятки». – Ред.) законодавці лобіювали проведення загального нульового декларування, а також право використовувати непрямі методи контролю доходів і витрат. Forbes. Україна готував матеріал, присвячений цьому процесу, для липневого номера журналу. Відтоді більшість новацій так і залишилися на папері, податкова реформа забуксувала, проте ця тема зберігає свою актуальність як для бізнесу, так і для вітчизняного політикуму.

«Прийняли концепцію, вичитуємо проекти законів, які постійно надсилають робочій групі. Як щодо застосування правил оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній та інших кроків, які пропонує план BEPS, так і щодо норм одноразового декларування та валютної лібералізації», – ще в червні повідомила Forbes Ніна Южаніна, глава профільного комітету й керівник робочої групи з питань деофшоризації.

Механізм нульового декларування (іноді його також називають податковою амністією) вже не раз обкатували в інших державах: США, Німеччини, Італії, Латвії. Тепер черга дійшла й до України. Але в останній момент ініціативи з деофшоризації «спустили» на гальмах і до літніх канікул депутати проголосувати за відповідні законопроекти не встигли.

Проте, минулого тижня в стінах парламенту знову заговорили про те, що без масового декларування – не обійтися, бо саме від нього залежить успішність нової податкової реформи.

Тягар розкішного життя

Перший етап декларування в нашій країні було заплановано на IV квартал 2016 року. Але для цього необхідні законодавчі зміни парламенту слід прийняти не пізніше червня, чого не сталося. І навіть якщо Верховна Рада розгляне питання декларування в найближчі місяці, раніше 2017 року його провести однаково не зможуть.

Суть декларування полягає в тому, що платникам податків-фізичним особам запропонують подати разову декларацію про майнові статки та доходи, де потрібно буде вказати дані про наявні заощадження й кошти на рахунках, про банківські метали та валютні цінності, про рухоме й нерухоме майно, а також про інші активи (частки в бізнесі, цінні папери тощо), що є як в Україні, так і за її межами.

За підсумками декларування з раніше прихованих заощаджень і активів необхідно буде сплатити прибутковий податок. Спочатку передбачалося, що ставка амністування складе 5% для українських активів і 10% для закордонних. Однак потім розробники змін до Податкового кодексу зійшлися на єдиній ставці в розмірі 5%.

Натомість платників податків обіцяють звільнити від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, а також від вимоги розкривати джерела отримання тих чи інших доходів. Крім того, представники фіскальної служби готові відмовитися від перевірок тих, хто брав участь у декларуванні.

У разі неподання декларації вважається, що нерухомість і транспортні засоби, якими володіє платник податків, зареєстровані відповідно до вимог законодавства. А сума належних йому готівкових грошових ресурсів не перевищує еквівалента 750 мінімальних зарплат станом на 1 січня 2016 року (приблизно 1,03 млн гривень). Правда, у профільному комітеті вже ведеться дискусія про те, щоб знизити цю «планку» до 150 000 грн.

Ні кроку в бік

Наступний етап – застосування механізму непрямого контролю доходів і витрат, який пропонував узаконити ще у 2002 році уряд Анатолія Кінаха. Податківці зможуть відстежувати практично всі фінансові потоки громадян на основі вичерпної бази порівняння. У її основу ляжуть усі задекларовані доходи й активи з одного боку, і витрати платника податків – з іншого.

У разі якщо різниця між витратами й доходами перевищує 10 мінімальних зарплат (на цей момент це 14 500 гривень), фіскальні органи мають право запросити підтвердження походження тих ресурсів, за рахунок яких було придбано майно. «В іншому разі буде проведено документальну перевірку й на виявлену різницю між доходами і витратами нараховано прибутковий податок за ставкою 18%», – зазначає Наталя Ульянова, партнер юридичної фірми ICF Legal Service.

Крім того, до платника будуть застосовуватися штрафні санкції на підставі п. 123.1 Податкового кодексу. Згідно з ним, доведеться сплатити 25% від суми донарахованих зобов’язань, якщо порушення виявлено вперше, і 50% – у разі повторного порушення.

Зарядка для хвоста

Спочатку передбачалося, що непрямі методи будуть поширюватися лише на осіб, які підпадають під дію закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Це депутати, держслужбовці та посадовці різних рангів, судді, працівники Генпрокуратури та СБУ, НАБУ й національної поліції, особи, які надають публічні послуги. Однак згодом законодавці запропонували застосовувати непрямий контроль до всіх платників податків.

«Коли звичайні громадяни завзято виступали за додаткове оподаткування капіталів, виведених чиновниками, вони не завжди розуміли, що всі ці заходи обернуться для них же контролем їхніх власних витрат і закордонних активів», – коментує Юлія Дроговоз, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців.

У разі якщо різниця між витратами й доходами перевищує 10 мінімальних зарплат (на цей момент це 14 500 гривень), фіскальні органи мають право запросити підтвердження походження тих ресурсів, за рахунок яких було придбано майно
У підсумку проект про нульове декларування став предметом запеклої боротьби. Дійшло до того, що у Верховній раді був зареєстрований альтернативний законопроект № 4713 про податкову амністію й оподаткування непідтвердженого доходу. Його ініціатором виступив депутат від Блоку Петра Порошенка, заступник профільного комітету з податків і митної політики Микола Фролов. «Поява цього документа доводить, що навіть у межах одного комітету немає погодженої позиції», – вважає Юлія Дроговоз.

Фролов пропонує амністовані доходи й активи оподатковувати за ставкою 3 і 6%. Крім нерухомості, часткою в бізнесі та прав інтелектуальної власності, для яких передбачена ставка 0%. Водночас із виявленої різниці між доходами і витратами буде стягуватися не 18% ПДФО, а 30%.

Ширше коло

Успішність реалізації самої ідеї нульового декларування й непрямого контролю викликає сумніви. «Є висока ймовірність, що за допомогою декларування будуть легалізовані доходи й активи, які були отримані, скажімо, не зовсім чесним шляхом», – вважає Ульянова. Лазівку для цього хочуть дати самі законодавці, які пропонують заборонити фіскальним органам цікавитися походженням амністованого капіталу.

Ще одна складність полягає в тому, що в податківців немає ефективного інструментарію відстеження і доходів, і видатків. Так, на цей момент йде мова про те, що ДФС в обов’язковому порядку буде отримувати інформацію про придбання майна, вартість якого перевищує граничну суму розрахунків готівкою, встановлену Національним банком України (150 000 гривень). Відповідно, багато залишиться поза увагою фіскальних органів. Як мінімум до моменту, поки НБУ не посилить вимоги до кеш-операцій.

З огляду на проблеми й перекоси в адмініструванні податків, без реформи ДФС і податкової реформи в принципі амністія може перетворитися на репресії проти платників податків, які виллються в перевірки й необґрунтовані санкції. Разом із тим навряд чи варто побоюватися, що нульове декларування торкнеться всіх.

«Теоретично метою фіскальних органів може стати приблизно 5–6% населення країни з високим доходом і/або заощадженнями (крім врахованих у реєстрах нерухомості, авто тощо). Плюс до них можна додати суб’єктів, які активно користуються офшорними компаніями. Хоча таких платників, найімовірніше, буде менше 1%. Якщо ж взяти до уваги, що частина доходів вже задекларована, коло пошуків ще звужується», – розмірковує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні.

І все ж таки, обов’язкове декларування рано чи пізно стане реальністю. За словами Южаніної, це необхідна умова не тільки для повноцінної податкової реформи, а і для деофшоризації (хоча «офшорне питання» знову відклали в довгий ящик – прим. ред.). «Нам потрібно провести межу, з якої ми починаємо контролювати і враховувати», – зазначає голова комітету.

Павло Харламов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua