Місто для співу: чому Київ прийматиме Євробачення
Після двох місяців суперечок, нарешті, визначено, яке місто прийматиме Євробачення-2017.
Пісенний форум пройде в Києві. Це не стало особливою несподіванкою, адже ще наприкінці серпня віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко зазначив, що у Києва, в порівнянні з Одесою і Дніпром, більше шансів перемогти.
Міста подали голос
Україна отримала право на проведення наступного конкурсу у себе в травні, після перемоги кримської татарки – Джамали – на Євробаченні-2016. Отже, уряд оголосив конкурс на відбір міста-господаря, яке буде приймати пісенний конкурс. Між собою змагалися шість міст: Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків і Херсон.
У фінал мали вийти тільки два міста, однак у підсумку разом з Києвом і Одесою право поборотися за славу і європейських туристів дали і Дніпру. Оголошення переможця переносилося як мінімум двічі, а його визначення затягнулося майже на два місяці. В уряді це пояснювали проблемами фінансового характеру. Європейський мовленнєвий союз, який є засновником пісенного конкурсу, вимагав від України фінансових гарантій, що конкурс все-таки відбудеться, і на нього буде витрачено не менше 15 мільйонів євро.
Уряд, у свою чергу, намагався перекласти відповідний вантаж на міста і їхні місцеві бюджети. Отже, переможця, якого мали оголосити ще 27 липня, так і не визначили, а оголошення результатів перенеслося на невизначений термін. Проте уряд, щоб заспокоїти своїх європейських партнерів, прийняв рішення про виділення на Євробачення 450 мільйонів гривень фінансових гарантій, які по завершенні конкурсу Європейський мовленнєвий союз поверне Україні.
Наприкінці серпня стало відомо, що Дніпро вже не конкурує, а головними фаворитами залишаються Одеса і Київ. У Міністерстві культури затягування процесу тоді пояснювали необхідністю вивчення і порівняння інфраструктурних переваг міст і арен, які повинні бути критими і вміщувати не менше семи тисяч глядачів, а також необхідністю виділення містами фінансових гарантій на проведення конкурсу, щоб в останній момент не сталося так, що місто-переможець перекине всі або більшість фінансових витрат на уряд. Проте один з членів організаційного комітету з підготовки до пісенного конкурсу пояснив РБК-Україна, що, насправді, 25 серпня оголошення міста-переможця зірвалося через те, що на засідання оргкомітету, який мав прийняти остаточне рішення, просто не з’явилися ні прем’єр, ні міністри, які входять до його складу (13 міністрів, – ред.), за винятком міністра культури Євгена Ніщука.
У ЗМІ генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, який не приховував свою підтримку Одеси, коментував, що насправді питання визначення переможця є політичним, і, ніби, президент і прем’єр – це ті дві людини, які вирішують, де Євробачення-2017 буде проходити.
“Мені взагалі важко на цю людину (генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, – ред.) рефлексувати тому, що він не був на засіданнях оргкомітету, не брав участі в жодних консультаціях, засіданнях Кабміну, і, коли він відкрито виліз і почав лобіювати Одесу, це виглядало просто некрасиво”, – обурено заявив журналістам в кулуарах Верховної Ради мер Дніпра Борис Філатов, який напередодні оголошення результатів конкурсу приїхав у Київ.
Очевидно, що Філатов не приїжджав у Київ, щоб в останній раз вмовляти оргкомітет провести Євробачення в Дніпрі. Адже, як розповів міністр культури Євген Ніщук РБК-Україна, ніяких зустрічей з міськими головами Києва, Одеси і Дніпра в останні дні до оголошення результатів не було. Будь-який вплив президента і прем’єра на результати конкурсу міністр Ніщук спростовує.
Пояснює, президент і прем’єр тільки цікавилися, кого рекомендує оргкомітет. Спростував існування впливу верхівки держави під час озвучування міста-переможця і генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія: “Жодного разу я не говорив, що президент або прем’єр вирішують місто, в якому проводитиметься Євробачення. Я сказав, що це від них залежить”.
Чому Київ
Оголошення переможця відбулося в Кабінеті міністрів. Ця місія була покладена на Ніщука і Аласанію. “Буквально вже останнім часом почався мало не боксерський поєдинок між Одесою та Києвом. Це дуже складне рішення для мене, Зураба, всього оргкомітету – ставити цю крапку. Бо за тими, або тими можна жалкувати. Я буду навіть ніч не спати, думати, можливо, так чи не так”, – пояснює Ніщук журналістам, як важко давалося рішення про вибір переможця, і додає, що важливою умовою досягнення перемоги стали фінансові зобов’язання щодо проведення Євробачення Києвом та інфраструктурна підготовленість столиці.
Зокрема, важливою перевагою Києва стала наявність готового місця проведення самого конкурсу – Міжнародний виставковий центр. У той час, коли Одеса вимагала значної суми коштів, щоб побудувати накриття над місцевим стадіоном “Чорноморець”. “Інфраструктура в Києві чи не найбільш підготовлена, не вимагає значного часу. Є аеропорт, достатня кількість готелів, багато речей, на які всім іншим (містам, – ред.) потрібно більше часу”, – пояснює міністр.
Також умовою уряду до переможця конкурсу було повністю перекласти всі необхідні витрати з підготовки на місто, яке прийматиме Євробачення. Спочатку столична влада пропонувала два місця проведення конкурсу: Палац спорту та Міжнародний виставковий центр. Ідею щодо використання стадіону “Олімпійський” відкинули через відсутність необхідного накриття.
Згодом був відкинутий і варіант щодо Палацу спорту, адже той потребує значної реконструкції. До того ж, через Євробачення Київ міг втратити право на проведення Чемпіонату світу з хокею, який запланований у Палаці спорту. Відповідно, київська міська влада і Міністерство культури зупинилися на Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), як найбільш здатному провести конкурс, та й як арена, на завершення підготовки якої потрібно найменше коштів. До того ж, в МВЦ раніше вже проводилося засідання Ради міністрів ОБСЄ (були присутні більше трьох тисяч осіб), концерти груп Rammstein, Sensation (відвідали понад 10 тисяч осіб). Розраховується, що арена МВЦ може вміщати 12-14 тисяч осіб. Гарантує Київ і безпеку на час проведення пісенного конкурсу.
Заради безпеки жителів і гостей столиці столична влада затвердила міську цільову програму “Безпечна столиця”, якою передбачено зовнішнє відеоспостереження, гарячу телефонну лінію, юридичну підтримку туристів. До конкурсу у Києві планують створити комунальне підприємство “Муніципальна охорона”. Є в планах столичної влади удосконалити інфраструктуру міста до Євробачення, і запустити “річкові трамваї”, які зможуть розвантажити міст “Дніпро” і забезпечити сполучення між правим і лівим берегами Києва.
За словами Ніщука, київська влада збирається виділити на проведення конкурсу 1,2 мільярда гривень. Так, Київ надав гарантії, що на саме шоу він готовий витратити не менше 200 мільйонів гривень, на підготовку арени, ландшафтів, всіх локацій і інфраструктури – 1 мільярд гривень.
Чому не Одеса або Дніпро
Можливості Одеси були трохи кращі. Там міська влада гарантувала виділити з міського бюджету на проведення конкурсу понад 1,4 мільярда гривень: з них – 300 мільйонів гривень на будівництво конструкції даху над стадіоном “Чорноморець”, а 150 мільйонів гривень – на організацію самого Євробачення, 1 мільярд гривень – на інфраструктуру міста. Однак, було вирішено, що нераціонально витрачати 300 мільйонів гривень на будівництво даху над стадіоном в Одесі, де більше не будуть проводитися конкурси такого рівня.
“З самого початку і я особисто, і багато інших досить скептично поставилися (до будівництва накриття, – ред..), тому що – це дорога історія. А у мене було питання: “Для чого витрачати такі кошти, якщо надалі на арені цього покриття не потрібно для футболу?”, – пояснив міністр культури.
Також насторожила оргкомітет і ситуація щодо Одеського аеропорту. Однією з причин відмови стало те, що там досі не завершено будівництво нового терміналу, який Одеса обіцяла відкрити тільки в березні 2017 року.
Новий термінал збільшив би здатність Одеського аеропорту приймати до 3,5 мільйонів пасажирів на рік і дозволив би запустити нові регулярні рейси за напрямками Падерборн, Німеччина; Барселона, Іспанія; Рига, Латвія; Бухарест, Румунія, а також нові рейси в кілька міст у Польщі. Причиною відмови Дніпру стала необхідність проведення повної реконструкції місцевої арени. До речі, останню потрібно було почати ще місяць тому. І проблеми з готелями. Не менш важливу роль зіграла у відмові Одесі і Дніпру і ситуація безпеки.
“Безпека через Придністров’я та інші пункти накладалася на Одесу. Так само, як і на Дніпро: через близькість до лінії зіткнення”, – розповів Ніщук. Пізніше один з членів оргкомітету з підготовки Євробачення розповів РБК-Україна, що Європейський мовленнєвий союз прямо рекомендував Україні не проводити конкурс у Дніпрі через побоювання європейської сторони, що Дніпро знаходиться ближче всього до зони бойових дій, ніж інші міста, які зажадали провести пісенний конкурс. “Вони запитували у нас, а скільки кілометрів від Дніпра до лінії зіткнення?”, – ділиться співрозмовник.
Насправді, чому питання вибору міста затягнулося на кілька місяців, ні Ніщук, ні Аласанія так і не пояснили, і відбулися звичними відмовками, ніби процес був дійсно важкий і потребував аналізу великої кількості інформації. “Чого було відразу не сказати: “Київ”? Насправді, це була, дійсно, неформальна історія. Більше того, Київ дійсно відчув серйозну конкуренцію. Було багато дискусій, кому віддати перевагу. У Німеччині, коли вибирали місто, вже на другому колі Дюссельдорф виграв 12 жовтня. Вони чотири місяці вирішували, чи більше”, – пояснив міністр.
Тепер, коли місто визначено, перед організаторами постають інші питання. Наприклад, чи будуть брати участь у конкурсі російські учасники. В уряді запевнили, що не допустять до участі тільки ті особи, які підпадають під введені Україною санкції. Точно на Євробачення не потрапить, скажімо, Йосип Кобзон. “Можу ствердно сказати – ніяких компромісів не буде. Йосип Кобзон не буде допущений Україною на Євробачення 2017”, – підсумував Ніщук.
Надія Андрикевич
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною