686
Вкладників кредитних спілок захистять від банкрутства
— Кредит&Депозит
Вкладникам кредитних спілок обіцяють гарантувати повернення до 50% їхніх депозитів, але не більше ніж 20 тис. грн. Представники ринку впевнені, що спілки не зможуть оплатити створення гарантійного фонду, тому хочуть поширити на своїх клієнтів гарантії ФГВФО.
Спілки поділяться надлишками
Для кредитних спілок готують створення системи гарантування вкладів. Таку пропозицію Нацкомфінпослуг включила в план поетапної трансформації ринку кредитної кооперації. Аналог банківського Фонду гарантування вкладів фізосіб планується створити до кінця 2016 року на базі Кооперативного бюро України (КБУ) – об’єднання кредитних спілок, які мають право на залучення вкладів, з метою їх компенсації членам неплатоспроможних кредитних спілок та здійснення нагляду за їхньою діяльністю. При цьому тільки до кінця 2017 мають створити єдиний механізм виведення з ринку неплатоспроможних спілок.
Членство в КБУ буде обов’язковим для всіх кредитних спілок, які мають право залучати кошти на депозити. Саме на ці вклади буде поширюватися гарантія. При цьому пайові внески в КС не підлягають поверненню за рахунок коштів фонду. На відміну від банківського фонду, який повертає всі вклади на суму до 200 тис. грн, КБУ буде відшкодовувати лише половину коштів, розміщених на депозиті в конкретному КС, але не більше 20 тис. грн на клієнта.
Вимоги до кредитних спілок, які мають право залучати депозити, будуть посилені. Їхній регулятивний капітал не зможе бути менше 3 млн грн. А обов’язковий пайовий внесок складе не менше однієї мінімальної зарплати (1 450 грн). Під час вступу до КС 15% від пайового внеску зараховуються в резервний капітал та не повертаються в разі виходу зі спілки.
Кредитні спілки всеукраїнського масштабу зникнуть. Стати членом кредитної спілки можна буде членам місцевої громади або працівникам одного підприємства чи групи підприємств. Ухвалення плану трансформації ринку кредитних спілок передбачене Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України до 2020 року, затвердженою НБУ рік тому.
Станом на 1 квітня в Україні діяло 577 кредитних спілок. У них було 722 800 членів (- 12,5% порівняно з 1 квітня 2015 року), з яких чинні кредитні договори мали 157 900 осіб, (- 11,2%), а депозитні договори – 25 200 (- 11,3%). Кредитний портфель кредитних спілок становив 1,78 млрд грн (- 9,4%), а депозитний – 809,6 млн грн (- 16,4%).
Спосіб реалізації
Ідея створити на ринку кредитних спілок аналог ФГВФО не нова. Ще в 2010 році схожий законопроект був поданий до парламенту, але не пройшов навіть перше читання. Потім і регулятор, і профільні асоціації поверталися до цієї ідеї, але далі розмов справа знову не пішла.
До пропозиції Нацкомфінпослуг і зараз виникають питання. «Із цього документа не зрозуміло, як фонд компенсацій буде наповнюватися. Якщо він буде створюватися з нуля, тоді це буде величезне навантаження на кредитні спілки. Це зробить наші послуги непривабливими для клієнтів», – вважає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз.
Альтернативою може стати приєднання фонду кредитних спілок до ФГВФО. «У всьому світі це звичайна практика. Якщо ми рухаємося в напрямку Європи, ми повинні дотримуватися таких же принципів. Якщо держава зацікавлена в розвитку ринку кредитної кооперації, такий фонд повинен створюватися за підтримки держави. Але абсолютно незрозуміло, чому вирішили компенсувати тільки 50% від суми вкладу?» – дивується президент Національної асоціації кредитних спілок Петро Козинець. Середня сума вкладів в КС – близько 28-30 тис. грн.
Претензії є і до інших норм. «Пункт про мінімальний розмір обов’язкового пайового внеску в розмірі не менше однієї зарплати. Якщо до нас приходить клієнт по кредит у 2 000 грн, то він зобов’язаний зробити внесок у розмірі 1 450 грн? Це нелогічно», – вважає Ольга Мороз. За оцінками Петра Козинця, середній розмір кредиту в КС становить 8 тис. грн. «Документ викликає більше запитань, ніж відповідей. По суті, це і не стратегія, і не план. Тим більше нелогічним виглядає його оприлюднення зараз, коли законопроект про ліквідацію Нацкомфінпослуг вже ухвалений в першому читанні. Ми, звичайно ж, будемо готувати свої зауваження. Але я дуже сподіваюся, що ця стратегія не буде прийнята в тому вигляді, як вона є зараз», – каже Петро Козинець.
Навіть якщо стратегія буде ухвалена, ймовірність її реалізації в зазначені терміни малоймовірна, оскільки доведеться переписувати закон «Про кредитні спілки». А оскільки цей законопроект навіть ніхто ще не готував, шанси його ухвалення в 2016 році близькі до нуля.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
