Паливна революція. Влада розраховує наслідки підвищення цін на газ


Паливна революція. Влада розраховує наслідки підвищення цін на газ

Першими рішеннями уряду Володимира Гройсмана стало підвищення ціни на газ для населення, а разом з ним – збільшення ціни продажу газу власного видобутку для “Укргазвидобування”, і підвищення соціальних стандартів.

Ці рішення по-різному вплинуть на населення, але обидва вони вигідні Кабміну.

Вирівнювання ціни на газ поставило крапку в тривалому процесі виконання непопулярної вимоги МВФ.

Українська сторона зможе використовувати це рішення в подальших переговорах з фондом про отримання наступного траншу кредиту.

Підвищення соціальних стандартів – пряник, покликаний задобрити населення і знизити градус напруги від непопулярного рішення.

Таким самим шляхом свого часу пішов, будучи прем’єром, Арсеній Яценюк. Підвищуючи в 2015 році тарифи, він запропонував населенню бонус у вигляді субсидій на комунальні послуги. Тоді це знизило ризики масових протестів.

Не виходячи за рамки

Підвищення ціни на газ спричинило коригування бюджету. Так, Кабмін збільшив доходи і витрати кошторису на 6,7 млрд грн. В результаті доходи скарбниці на 2016 рік заплановані в розмірі 601,8 млрд грн, витрати – 674,5 млрд грн.

На питання про те, наскільки зміни узгоджені з МВФ, і як вони позначаться на дефіциті бюджету, Володимир Гройсман сказав: граничний рівень дефіциту держбюджету не перевищить узгоджений з МВФ показник – 3,7% ВВП. “Бюджет абсолютно збалансований”, – підкреслив прем’єр.
Уряд зменшив надходження з ПДФО на 0,4 млрд грн. Це результат скасування з 1 травня оподаткування пенсій.

В даному випадку Кабмін зіграв на випередження. У березні Конституційний суд почав розгляд справи за поданням 48 народних депутатів щодо законності оподаткування пенсій окремих категорій громадян.

“Якщо КС визнає оподаткування пенсій незаконним, нам доведеться відшкодовувати суму сплачених податків c моменту їх введення. Так ми запобігли можливому зростання витрат”, – повідомив ЕП джерело в Мінфіні.

Кабмін збільшив доходи скарбниці від ренти на газ на 3,8 млрд грн, податку на прибуток – на 1,2 млрд грн, ПДВ – на 2,1 млрд грн. Коригування доходів сталася в розрахунку на додаткові податкові надходження від УГД.

Додатковий ресурс вирішено спрямувати на підвищення соцстандартів. У 2016 році планувалося підвищувати їх двічі на 6%: 1 травня і 1 грудня. У середу Кабмін вирішив відійти від цього плану і з 1 грудня підвищив їх на 10%.

Розмір мінімальної зарплати в порівнянні з травнем 2016 року зросте на 10,4% замість передбачених 7%. Витрати держбюджету для Пенсійного фонду – на 577 млн грн до 145,5 млрд грн.

Також, за даними джерел ЕП, Мінфін готує комплексні поправки в закон про держбюджет за підсумками півріччя. На порядку денному – секвестр. Мінфін, говорить джерело, бачить, що в зоні ризику – доходи на суму 40 млрд грн, в тому числі по ренті з видобутку корисних копалин і податку на прибуток.

Субсидії чекають зміни

Ще один рядок витрат кошторису – субсидії для населення. За інформацією Мінрегіонбуду, на кінець 2015 року субсидії отримували 30% сімей. У 2015 році в порівнянні з 2014 роком кількість отримувачів субсидій зросла в 2,5 рази. Паралельно збільшуються і витрати держбюджету.

Схоже, ця тенденція збережеться. Як заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, витрати на субсидії в 2016 році планується збільшити ще на 5,2 млрд грн до 40 млрд грн. Зараз субсидії отримують близько 6 млн осіб. Після підвищення тарифів кількість реципієнтів може збільшитися до 7-7,5 млн.

Скільки сімей щомісячно отримували субсидії, млн

В уряді визнають: система субсидій недосконала. Затримки в розрахунках призводять до боргів держбюджету перед комунальними підприємствами. Кабмін бачить необхідність міняти правила. Почати планується з монетизації залишків невикористаної в опалювальний сезон суми субсидії.

“Мінсоцполітики разом з Мінфіном відпрацьовують цю технологію. Всі субсидії монетизувати буде важко. Багато ризиків. Перший – щомісяця потрібно буде виділяти “живі” гроші (зараз взаємозалік по субсидіях відбувається автоматично в системі. – Ред.).

Другий – виплату субсидій “живими” грошима буде важко адмініструвати. Третій – немає ніяких гарантій сплати громадянами цих коштів по своїх рахунках”, – повідомив віце-прем’єр Павло Розенко.

А ось монетизація суми економії, за його словами, – це, з одного боку, одноразовий платіж у кінці сезону, з іншого – стимул для економії.

Як повідомив Розенко, система опрацьовується і може бути застосована тільки в 2017 році після закінчення опалювального сезону 2016-2017 років.

Як наслідки від підвищення тарифів віце-прем’єр не виключає ризик несплати населенням комунальних послуг, але це може статися “тільки з початком опалювального сезону”.

Комунікаційна кампанія на його думку, повинна мати три складові. Перша – чітке обгрунтування встановлення єдиної ціни на газ. Друга – забезпечення субсидіями всіх, хто не може самостійно “витягнути” ціни. Третя – необхідність вживати заходів з енергозбереження.

Поки є півроку для комунікацій із суспільством. Наскільки ця робота буде успішною, настільки і зменшиться ризик кризи неплатежів.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua