762
Американська компанія Cargill разом з М.В. Карго вкладають $100 млн у будівництво нового зернового термінала
— Аграрний ринок
Американська Cargill разом із вітчизняною М.В. Карго вкладають $100 млн у будівництво нового зернового термінала. Це хороший знак для інших інвесторів і визнання перспективності національного агросектора.
Кінець лютого приніс вітчизняному агроринку довгоочікувані хороші новини — в країні стартував масштабний проект, пов’язаний з експортом українського зерна. Мова про рішення американської компанії Cargill — одного з найбільших світових постачальників агропродукції — у партнерстві з вітчизняною М.В. Карго запустити будівництво в порту Південний нового зернового термінала. Його вартість — близько $100 млн.
Для України це неординарна подія — великі іноземні інвестиції в країну заходять нечасто.
Поки проект фінансує М.В. Карго. Як розповів інвестор компанії Андрій Ставніцер, частину грошей вкладають вони. Решту покриває Європейський банк реконструкції та розвитку і Міжнародна фінансова корпорація. “Ми ведемо переговори з ними, і перші позитивні результати вже є”,— пояснює Ставніцер. Cargill же, за його словами, викупить частку в готовому бізнесі — у американців є таке зобов’язання.
За два роки, коли закінчать першу чергу термінала, через нього можна буде перевантажувати 5 млн т зернових і олійних на рік. Такого об’єму буде достатньо, щоб обробити і завантажити на судна майже 14% нинішнього обсягу українського експорту зернових. Друга черга збільшить потужність терміналу ще на 2-4 млн т, що зробить об’єкт Cargill одним з найбільших у країні.
Рішення Cargill змушує звернути увагу на Україну, вважає Владислав Остапенко, керівник відділу корпоративних фінансів E&Y. “І підвищує шанси побачити оптимістичніший настрій інвесторів”,— додає він.
Країна рідкісних інвесторів
Зовнішні інвестори останнім часом не тішать Україну: на ринку якщо і відбуваються операції за їх участю, то йдеться зазвичай про IT-сектор.
Так, восени 2015‑го Фонд розвитку України Джорджа Сороса придбав частку в українській IT-компанії Ciklum. Вартість інвестиції сторони не розголошували, але аналітики, спираючись на досвід схожих угод, припускають, що загалом фонд витратив $ 60-80 млн.
Восени минулого року американська Snapchat закрила рекордну для ринку угоду в $150 млн з придбання українського стартапу Looksery. А пізніше ще три IT-проекти, пов’язаних з Україною, отримали кошти іноземних інвесторів. Загальна сума орієнтовно становить $85-115 млн.
Утім, сектор портової логістики останнім часом теж пожвавився — у своєму інтересі до нього Cargill не самотній. Зараз низка міжнародних і українських зернотрейдерів будують або закінчують раніше зупинені будівництва своїх терміналів.
Суцільна перевалка
За кілька місяців запрацює зерновий термінал китайської Nobel Group у Миколаївському порту з обсягом перевалки понад 2,5 млн т. Там само корпорація Bunge модернізує аналогічний об’єкт, який зможе обробляти не 3 млн т сільгосппродукції, як зараз, а 5 млн т.
А українська компанія Бруклін-Київ має намір завершити в 2016‑му будівництво зернового термінала в Одеському порту. Зовсім поруч — в Іллічівську — французька корпорація Soufflet збирається звести ще один термінал, обсягом 1 млн т зерна і вартістю не менше $70-100 млн. У червні минулого року в Міністерстві інфраструктури керівництво порту та представники компанії підписали відповідний меморандум.
Про плани побудувати власний термінал в Україні заявляла і американська агрокомпанія NCH.
За словами Владислави Рутицької, заступника міністра АПК, вся ця сучасна логістична інфраструктура, що виникає просто на очах, допоможе знизити собівартість обробки української агропродукції. А значить, зробить її більш конкурентною на світовому ринку.
Гроші в ріст
Активно будувати зернові термінали в Україні почали 2006 року, розповідає Юрій Васьков, заступник міністра інфраструктури. Приблизно до 2010‑го реалізація подібних проектів призупинилася. Виною стала політика президента Віктора Януковича: при ньому уряд періодично запроваджував квоти на експорт пшениці, які розподілялися непрозоро. Подібна практика робила бізнес зернотрейдерів абсолютно непрогнозованим.
Після лібералізації ринку, що сталася 2012 року, обсяг експорту збільшився. У результаті виник дефіцит зернових терміналів.
Минулого року, коли українські аграрії експортували 34 млн т зернових, портові потужності виявилися завантаженими більш ніж на 100%, розповідає Васьков. “Усе зерно, яке пред’явили до експорту, в результаті вивезли,— пояснює заступник міністра інфраструктури.— Але на перевалочних комплексах був дефіцит місця і скупчення машин і вагонів”. Усе це, за словами Васькова, збільшує витрати і робить український експорт дорожчим.
І це притому, що портова логістика навіть без таких форс-мажорів в Україні коштує недешево. Як стверджує Рутицька, у вітчизняних портах вартість логістичних витрат на 30-40% вища, ніж у Німеччині і США.
За словами Всеволода Кожем’яко, засновника і гендиректора компанії Агротрейд, що експортує зернові, в Україні портова перевалка зерна коштує $18-20 за 1 т, а в Європі — $6-7. За словами підприємця, високі ціни — результат змови між операторами та низької конкуренції на ринку цих послуг. Він сподівається, що після того, як запрацюють нові термінали, ціни на перевалку впадуть.
Поточного маркетингового року порти будуть завантажені не менш щільно. За прогнозами аналітиків ринку, аграрії мають експортувати не менше, ніж у минулому. Васьков каже, що 2016‑го, щоб вчасно обробити все зерно, портових потужностей буде потрібно на 20% більше, ніж зараз. Це і підстьобує зернотрейдерів вкладатися в нові термінали.
І, як упевнений Кожем’яко, їх буде чим завантажити: врожайність зростатиме.
Як пояснює Костянтин Хмельницький, заступник гендиректора з виробництва агрокомпанії Нібулон, урожайність можна підвищити як мінімум за рахунок застосування нових технологій та налагодження зрошення. В його холдингу підрахували: якщо всі сільгосппідприємства в країні перейдуть на сучасні методи ведення господарства, врожайність пшениці зросте на 15-15,5 млн т з нинішніх 60 млн т.
Є ще одна причина активізації інвесторів. “Економічна криза знизила вартість будівельних робіт і матеріалів”,— каже Остапенко з E&Y. Отже, зараз будівництво зернового термінала для експортера, який отримує доходи у валюті, стало дешевшим.
Лише сигнал
Інвестиція за участю Cargill — не тільки історія про розвиток важливої для експорту інфраструктури, але і новина про те, що компанія зі світовим ім’ям не злякалася проекту в Україні. Навіть незважаючи на те, що навесні 2014‑го сепаратисти на сході країни відібрали і розрізали на металобрухт новий олійноекстракційний завод у Донецьку, побудований Cargill.
Остапенко з E&Y впевнений: один великий проект, нехай навіть за участю найбільшого виробника продовольства, не змінить думки інших інвесторів про український бізнес-клімат. Хоча і стане позитивним сигналом.
Було б краще, стверджує Ганна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, мати не одиничні угоди, а встановлення верховенства права, боротьбу з корупцією та захист прав інвесторів. “Коли вони побачать, що вкладати гроші в Україну безпечно, тоді це стане чітким сигналом,— впевнена вона.— І в країну підуть інвестиції”.
Катерина Шаповал
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
