Гривні бути чи не бути? Нацбанк говорить - шанси є — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гривні бути чи не бути? Нацбанк говорить - шанси є

Банківські метали
2380
Гривна знову дешевшає, чому? На цю відповідь дуже докладно відповіла глава Національного банку Валерія Гонтарєва під час виступу на Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності. Finance.UA вибрав найцікавіші цитати голови Нацбанка.
Основна законодавча функція центрального банку
“Почнемо з того, що одним з ключових рішень Національного банку за минулий рік ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення і не повернення до фіксації обмінного курсу. Національний банк нарешті став регулятором грошово-кредитного ринку, а не “відповідальним” за курс, яким його зробили за часів фіксованого обмінного курсу. Тепер, як і в кожній розвиненій країні, центральний банк відповідає за цінову і фінансову стабільність в державі.
Ми визнаємо, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся досить болісно. Рік тому він збігся за часом з ескалацією конфлікту на сході країни і супроводжувався різкою девальвацією гривні. І сьогодні Українці ще не звикли думати категоріями цін, а не про курс гривні, і переживати за кожне коливання “, – з таких слів розпочала свій монолог Валерія Гонтарєва.
Чому так відбувається?
На міжбанку знову зростання долара. Сьогоднішні позначки стартували з рівнів попереднього закриття 25,68 / 25,80 UAH / USD – віртуально. Після 10:30 з’явилися перші ознаки зростання курсу. До 11:00 курс долара досяг відміток 25,85 / 26,05. Після 11:00 з’явилося пікове значення 25,90 / 26,10 UAH / USD.
Під час виступу Валерія Гонтарєва пояснила, що динаміку курсу останнім часом визначали як тимчасові, такі фундаментальні ринкові фактори.
“Всі ці ситуативні чинники лише підсилили вплив ключових і фундаментальних факторів, які тиснули і продовжать в цьому році тиснути на курс. Йдеться погіршення зовнішньої кон’юнктури.
У минулому році поточний рахунок платіжного балансу вперше за останні десять років був майже збалансованим. Його дефіцит склав, за нашими оцінками, тільки 200 млн доларів або близько 0.2% ВВП. Для порівняння – в 2013 році він досяг майже 10% ВВП. Минулий рік був першим, коли ми прогнозували збалансований поточний рахунок, і коли це сталося насправді.
Але, на жаль, з збалансованого поточного рахунку в минулому році ми виходимо на дефіцитний поточний рахунок. За нашими новими прогнозами, він досягне 2.5 мільярда доларів США або 3% ВВП в цьому році “.
Чому?
Перше пояснення, яким охоче поділилася глава НБУ – зниження цін на світових сировинних ринках. Разом з цінами на нафту паралельно знижуються і ціни на сталь і продовольство, які забезпечують левову частку валютних надходжень в Україну. Примітно, що подібну думку вже раніше озвучував Роман Шпек, Голова Ради Незалежної Асоціації Банків України. За словами експерта, ціни падають і це впливає на обсяги в грошовому вираженні експортної виручки тих країн, де частка сировинних ресурсів в експорті дуже висока. Україна є такою країною.
На думку Валерії Гонтарєвої, додатковими факторами виступають обмеження на експорт продукції в Російську Федерацію і транзит вітчизняних товарів через російську територію в треті країни Азії.
“За нашими оцінками, ці обмеження можуть зменшити наші експортні надходження на 1,1 мільярда доларів США в поточному році”, – зазначила вона.
Серед інших фундаментальних факторів – девальвація валют країн-торговельних партнерів. Зараз валюти всіх країн світу девальвують по відношенню до долара США. Немає таких валют, які не знецінюються. З початку 2015 казахський тенге знецінився до долара США на 97%, білоруський рубль – на 92%, російський рубль – на 28%. Це нівелює конкурентні переваги українського експорту на ринках не тільки цих країн, а й інших країн.
Звичайно, населення турбує не так міжбанківський ринок, скільки готівковий ринок валюти. А цей курс і так завжди вище курсу міжбанківського ринку, де і відбуваються ключові курсоутворення. Це пояснюється тим, що на готівковий курс гривні впливають ще й додаткові чинники. Які саме чинники наводить глава Нацбанку?
“Перший і найважливіший фактор – це настрої населенія.bq. Тому прошу не спекулювати на темі курсу гривні, щоб не провокувати надмірний попит на неї. Другий фактор – це сезонний чинник. Під час зимових свят і відпусток підвищуються сплати за картками за кордоном, тобто в іноземній валюті. У банків, як наслідок, формується валютна позиція. Відповідно, банки закривають свої валютні позиції за рахунок покупки валюти на готівковому ринку. Для цього вони заохочують населення до більш вигідного курсу для продажу валюти. Третій фактор – надлишкова ліквідність. Як я вже зазначила, наприкінці грудня з ЄКР було виплачено кілька десятків мільярдів гривень. З них 14 млрд. гривень на соціальні виплати були незаплановані і ймовірно кинулися на готівковий валютний ринок”.
Під час виступу глави Національного банку було дуже цікаво і захоплююче послухати про те, які ж у гривні шанси на виживання і що її чекає в найближчому майбутньому? Вже дійсно, сезонні фактори залишилися позаду. Однак, як звернула увагу Гонтарєва, необхідно розуміти, що фундаментальні фактори, які визначають курс, знаходяться поза впливом Національного банку.
“І глибше падіння цін на сировину, і сильніша девальвація валют країн-партнерів можуть привести до більш широкого дефіциту платіжного балансу, ніж ми прогнозуємо. Відповідно, це може відбитися на курсі гривні, так як курс гривні – це дзеркало нашого платіжного балансу … “
У той же час, не варто забувати, що ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами.
“По-перше, завдяки низьким цінам на енергоносії. По-друге, завдяки притоку інвестицій при приватизації державних підприємств. За наданими нам оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, приватизація може забезпечити надходження 1 мільярда доларів США в 2016 році “, – перераховувала Гонтарєва.
Тут варто втрутитися. Як стало відомо вчора, керівник Міністерства економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус подав у відставку. Гучна заява шокувала не тільки українців, а й колег пана Айвараса. Адже не секрет, що його відхід і команди Айвараса Абромавичуса, а як стало відомо навздогін, залишать незгладимий, негативний слід в відношенні іноземних інвесторів до України, яких і так можна перерахувати на пальцях однієї руки, а також потягне за собою курс національної валюти, що знаходиться і без того в передсмертному стані.
А що ж стосується великих планів Міністерства на найбільшу приватизацію, то широкий продаж лакмусових об’єктів піде в небуття. Відставка Абромавічуса негативно позначиться на реорганізації бізнесу, на загальній картині ведення державного бізнесу. Яким чином тепер Фонду державного майна вийде залучити близько 34 млрд гривень залишається тільки гадати, якщо міністр дійсно остаточно заявить про свій відхід, це буде безпрецедентний випадок в області економіки країни.
В такому випадку голові Нацбанку варто переглянути другий фактор, що нівелює життєвий стан курсу гривні. У продовженні факторів, Валерія Гонтарєва зазначила, що Україна зараз знаходиться під “парасолькою” допомоги міжнародних організацій.
“У Давосі ми погодили з МВФ всі технічні питання, і зараз чекаємо, що найближчим часом буде підписано меморандум. Згодом відбудеться засідання Ради директорів Фонду. Тоді ми зможемо отримати офіційне фінансування за програмою МВФ, єврооблігації під гарантії уряду США, кошти від Світового банку, ЄБРР та інших наших міжнародних організацій. Продовження співпраці з МВФ дозволить нам і надалі нарощувати резерви. За нашими прогнозами, до кінця поточного року ми повинні вийти на рівень 19,6 мільярдів доларів США.
Крім того, Національний банк не залишив курс напризволяще. Звичайно, ринок повинен регулювати себе самостійно, а завдання Національного банку – не фіксувати обмінний курс. Але ми вживаємо заходів, щоб згладжувати надлишкові коливання курсу. Це ми і робили за допомогою валютних інтервенцій, коли бачили надмірні коливання в грудні-січні. Тільки в січні НБУ провів п’ять аукціонів з продажу валюти на загальну суму 118 млн доларів. І це дало результати. Вже більше тижня ринок знаходить рівновагу самостійно, без втручання НБУ. Але тут важливо підкреслити – Національний банк не протидіє впливу фундаментальних факторів. Він згладжує коливання курсу, які відбуваються в результаті саме ситуативних чинників “, – розповіла Гонтарева.
Традиційно голова центрального банку країни закінчила свій виступ словами запозиченими з іспанського прислів’я: “шлях “потім” веде в місто “ніколи”. Давайте не будемо втрачати час. Ми повинні прискоритися в проведенні реформ, не втратити той шанс, який отримала Україна! “
Матеріал підготувала Юлія Бондарь
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас