Українські банки в період перезавантаження — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українські банки в період перезавантаження

Кредит&Депозит
875
Минулий рік приніс українським банкам рекордні збитки. 2016 рік, який обіцяє для банкірів не менші проблеми, повинен дати старт початку оздоровлення системи. Чи готові банки і державний регулятор до вирішення складних завдань?
Національний банк України в найближчі дні планує оприлюднити дані про результати роботи банківської системи за минулий рік. Швидше за все, банкіри поставили черговий антирекорд, адже за 11 місяців 2015 року сумарний збиток працюючих фінустанов країни, без урахування неплатоспроможних, склав 57,3 млрд грн. Це вже перевищує найбільший показник збитків за всю історію існування української банківської системи, досягнутий в 2014 році, коли банкіри отримали майже 53 млрд грн збитку. Крім того, з 1 грудня банки перейшли на міжнародні стандарти обліку, які передбачають більш жорсткі правила резервування за активами, і напевно збільшили обсяги витрат на формування резервів. А з урахуванням неплатоспроможних банків, від яких регулятор з недавнього часу намагається абстрагуватися в офіційній статистиці, даний показник удвічі більше.
Підводячи підсумки року, глава Нацбанку Валерія Гонтарева назвала завершення основного етапу очищення банківської системи одним з ключових досягнень державного регулятора. Також вона заявила про стабілізацію на валютному ринку й остаточну перемогу монетарної політики над фіскальною або, простіше кажучи, призупинення нестримної емісії грошей для покриття бюджетного дефіциту. За словами голови НБУ, завдяки цьому, а також допомоги ключового кредитора країни – Міжнародного валютного фонду міжнародні резерви України з початку року зросли на 77%, до 13,3 млрд дол., і при цьому вдалося зберегти режим гнучкого курсу, на дотриманні якого наполягає МВФ і перехід до якого в 2014 році був дуже болючим, обернувшись триразовою девальвацією гривні.
У планах регулятора на поточний рік – перехід до режиму інфляційного таргетування, завдяки якому зростання цін більше не буде турбувати бізнес і пересічних громадян, а гривня поверне втрачену довіру. Глава НБУ вважає закладений в держбюджеті на 2016 рік прогноз курсу гривні на рівні 24,1 грн/дол. реалістичним, але попереджає про ризики подальшої девальвації у зв’язку зі зниженням світових цін на основні товари українського експорту, політикою Федеральної резервної системи США зі зміцнення долара і девальвацією валют країн – торговельних партнерів України. По лінії банківського нагляду регулятор в 2016 році має намір «перезавантажити» банківську систему, щоб вже наприкінці року перейти до «сталого розвитку».
Іншими словами, НБУ впевнений в обраному курсі і планує його дотримуватися надалі. Тим часом, думки банкірів не так однозначні. Фінансисти про зародження позитивних тенденцій поки говорять з обережністю.
Очікування банкірів
Проаналізувавши підсумки 11 місяців минулого року, асоціація «Український кредитно-банківський союз» відзначила зростання проблемної заборгованості платоспроможних банків у 1,5 рази – до 21% виданих кредитів. Крім того, асоціація звернула увагу на зниження довіри з боку вкладників, оскільки частка населення в зобов’язаннях українських банків знизилася з 40% на початку 2014 року до 32% на кінець 2015. Ці фактори зводять нанівець всі зусилля по відновленню основної функції банківської системи як кредитора реальної економіки. Тому пріоритетним завданням на 2016 рік експерти асоціації називають повернення довіри вкладників, підірваного «чисткою» ринку, за підсумками якої більше 60 фінустанов були виведені з ринку через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Обсяг гарантованих виплат вкладникам цих банків за 2 роки перевищив 60 млрд грн.
Такої ж думки дотримуються і в Незалежній асоціації банків України. Як зазначила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, після очищення банківська система однозначно стала прозорішою, особливо в частині реальної структури власності, але отримала взамін колосальну недовіра з боку населення і потенційних інвесторів. Цю проблему належить вирішувати не один рік. Тим не менш, всупереч відтоку вкладів, банківська система залишається надліквідною, але не поспішає відновлювати кредитування унаслідок низького рівня захисту прав кредиторів. «Якщо 2014 і 2015 роки пішли на якийсь аудит стану та життєздатності українських банків, то в 2016 році буде закладений надійний фундамент для відновлення їх активної роботи», – сподівається Коробкова.
Про втрачену довіру говорять і практикуючі банкіри. «Хотілося б змінити ставлення суспільства до банків як локомотивів стабілізаційних структурних реформ і до банкірів – як носіїв того ноу-хау, яке в змозі вивести нашу країну з глобальної кризової ситуації в економіці, а також невизначеності і турбулентності у фінансовому секторі», – коментує ситуацію голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. Він підкреслює, що мова йде не тільки про банки, а про відновлення довіри в державному масштабі, включаючи владні структури. Пройшовши через очищення, банківська система змінилася, оголивши больові точки, але отримала потужний імпульс до розвитку. Серед ключових змін банкір називає оновлення підходів у регулюванні ринку, посилення конкуренції і зміну способу життя самих клієнтів, які перемкнулися з споживчої моделі поведінки на ощадну.
Обережні в прогнозах представники іноземних банків. Глава правління «УкрСиббанку» BNP Paribas Group Філіп Дюмел очікує, що новий рік буде не простіше попереднього. «Банківська система зміцнила свої позиції, наростила загальний рівень ліквідності, і деяким вдалося показати хороші результати. Однак економічна ситуація в Україні все ще залишається напруженою. Тому не варто очікувати, що 2016 буде простішим, ніж минулий. Банківська система продовжить реформуватися і відновлюватися, а це – завжди складний процес», – вважає він.
Рецептом повернення на траєкторію зростання в банківському секторі поділився старший радник «Альфа-Банку» (Україна) Роман Шпек. На його думку, найкритичніша точка вже позаду, і 2016 буде іншим. «Але ми всі повинні бути більш вимогливими до влади, до коаліції в парламенті, уряду, керівництва НБУ. Вони повинні бути більш швидкими, більш радикальними у проведенні реформ», – підкреслює банкір. Шпек закликає політиків і чиновників відмовитися від популізму і крім оздоровлення банківської системи сконцентруватися на збереженні досягнутої макростабілізації, включаючи регулювання бюджетного дефіциту і підтримку державної енергокомпанії «Нафтогаз України». «Ця макроекономічна стабільність дозволить закласти основи для подальшого сталого економічного зростання. І це стане сигналом і нашим громадянам, і учасникам ринку, і інвесторам, що країна змінюється. Тоді можна досягти необхідних темпів 5-7,8% економічного зростання», – прогнозує Шпек.
Наводячи як приклад країни Центральної та Східної Європи, які щороку демонструють 3-4% зростання економіки, банкір підкреслює, що попередньо вони створили здорові макроекономічні умови. На його думку, в нашій країні з цією метою потрібно диверсифікувати виробництво, щоб експорт не залежав від світових цін на газ, нафту, сталь і зерно. Також потрібно продовжити вдосконалення податкового середовища, провести пенсійну реформу, приватизацію держпідприємств, ефективно боротися з корупцією і забезпечити передбачуване законодавство, у тому числі про захист прав інвесторів і кредиторів. Що стосується банківської системи, то, як зазначив банкір, зміни потрібні не тільки для комерційних банків, але й сам НБУ зобов’язаний підвищувати свій професіоналізм і незалежність, стати більш передбачуваним і прогнозованим. «Ми не зможемо зробити життя наших громадян краще і простіше відразу – ми зможемо створити умови для того, щоб вони мали можливість працювати і заробляти», – резюмує Шпек.
Припустимо, банкіри – особи зацікавлені, і їх оцінки – не істина в останній інстанції. Що ж говорять іноземні інвестори і кредитори, від настрою яких також залежить доля банківської системи та економіки країни?
Зарубіжна оцінка
Наприкінці січня інформаційний простір сколихнула новина про те, що на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) українські банки нібито визнані найгіршими в світі. Насправді, як пояснили в Національному банку, йдеться про вже оприлюднений у вересні минулого року Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), згідно з яким Україна посіла 79-е місце серед 140 країн.
«Згідно з методикою, банківській системі дали найменший бал, якщо, на думку експертів, банки можуть вимагати докапіталізації. Національний банк у цьому питанні абсолютно солідарний з рейтингом. Більше 20 років ніхто не займався реальною оцінкою стану банківської системи. Ми її отримали в жахливому стані і були змушені проводити очищення», – пояснила заступника глави НБУ Катерина Рожкова. Вона запевнила, що завдяки проведеній докапіталізації банків за підсумками стрес-тестування наша країна посяде за цим показником місце набагато вище місце.
Численні зустрічі української делегації з міжнародними партнерами нашої країни в Давосі говорять про що завгодно, але не про переляк або страх інвесторів і кредиторів.
Приміром, президент України Петро Порошенко за підсумками зустрічі з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард заявив, що Україна очікує продовження програми фінансування, в рамках якої допомога Фонду повинна скласти близько 7 млрд дол. У числі найбільш важливих реформ, здійснюваних за підтримки МВФ, глава держави назвав реформу банківської системи.
Міністр фінансів України Наталія Яресько зустрілася в Давосі з замміністра фінансів США Натаном Шитсу, який запевнив у продовженні підтримки українських реформ з боку США і озвучив наступні кроки для отримання нашою країною чергової, третьої за рахунком, кредитної гарантії на 1 млрд дол.
Європейський інвестиційний банк пообіцяв посприяти відновленню економіки України, Європейський банк реконструкції та розвитку зацікавився новими проектами в енергетиці і погодився увійти в капітал українських держбанків, а уряд Швейцарії пообіцяв виділити нашій країні додаткові 200 млн дол., які будуть спрямовані на поповнення золотовалютних резервів.
Примітно, що у своїй останній доповіді з ринків ЄБРР назвав Україну лідером серед групи країн у напрямку реформування фінансового сектора. Зокрема, за оцінками найбільшого інвестора нашої країни, Україна досягла найбільшого прогресу, закривши з 2014 року більше 50 банків з непрозорою структурою власності, надмірними обсягами кредитування пов’язаних осіб і слабким менеджментом. На думку експертів ЄБРР, в 2016 році багато факторів, які стримують прискорення реформ, збережуться, але позитивні зрушення за минулий рік послужать хорошими передумовами для прогресу в довгостроковій перспективі.
Якщо у фінансовій системі все так чудово, що ж тоді стало причиною затримки чергового траншу МВФ і супутнього фінансування? Мабуть, міжнародні партнери солідарні з українськими банкірами, що прийшов час проводити більш активне реформування економіки.
«Я думаю, це була дуже позитивна дискусія, яка, я сподіваюся, наблизить нас до Меморандуму, над яким працюють наші команди, і я сподіваюся, що цей процес завершиться успішно», – делікатно прокоментувала підсумки зустрічі з президентом Порошенко в Давосі директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард. Тобто, далі буде.
На старті
Минулий рік підтвердив вірність обраної Нацбанком стратегії оздоровлення банківського сектора. Досягнуті успіхи вітаються міжнародними партнерами, що демонструють готовність продовжувати надавати фінансову допомогу. Банкіри з жалем згадують про колишні часи і просять крім свого ринку зайнятися й іншими напрямками в економіці, а клієнти банків – продовжують диверсифікувати заощадження із застосуванням і банківської системи, й іноземної валюти, і тумбочки біля ліжка.
Перший місяць року чітко показав, що не всім прогнозам українських властей судилося збутися. Національна валюта наполегливо дешевшає, в окремі дні наближаючись до досягнутого в лютому минулого року історичного мінімуму – 30 грн/дол. НБУ намагається не повторювати помилок минулого року і тримає валютний ринок у вузді, продовжуючи застосовувати адміністративні важелі і витрачаючи в ході аукціонів на підтримку гривні близько 100 млн дол. за тиждень. Валютна турбулентність відродила «чорний» ринок, підігрітий триваючими мільярдними виплатами через Фонд гарантування вкладів. Ситуацію посилила хвиля грошей після грудневих бюджетних виплат.
З початку 2016 року Мінфін відновив традицію залучення ресурсів на внутрішньому ринку за допомогою продажу ОВДП, що саме по собі не так уже й погано, якби йшлося тільки про національну валюту. Але міністерство у тому числі «зпилососило» з ринку півмільярда доларів при ставці 7,67% річних (удвічі дорожче, ніж кредити МВФ), що ляже на плечі платників податків.
Розуміючи причини хвилювань на валютному ринку, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк обіцяє розібратися і скликати Раду фінансової стабільності. Суцільне дежавю.
Зрозуміло, накопичені за 20 років проблеми банківської системи неможливо вирішити миттєво, і в новому році продовжаться тенденції попереднього. НБУ знову буде чистити банківський ринок, але в основному сконцентрується на малих і середніх банках, як обіцяла раніше глава регулятора. Швидше за все, з ринку піде ще близько 20 фінустанов, і банківська система «стиснеться» до адекватного обсягу по потребам нашої країни згідно з оцінками Світового банку, що активно фінансує реформи у фінансовому секторі України. Активи банківської системи, за прогнозами банкірів, поки не виростуть, оскільки активізація кредитування очікується не раніше кінця року, а в рамках законів про реструктуризацію валютних кредитів ряд боргів громадян і бізнесу буде списаний. Можливо, ще кілька банків змінять власника, оскільки вже в перші дні нового року стало відомо про покупку холдинговою компанією, що має російське коріння, «Альфа-Банк» дочірнього банку UniCredit Group в Україні. Купувати на дні ринку вигідно, і ця угода може виявитися стартом великих продажів в банківському секторі. Можливо, прийдуть довгоочікувані зміни в інших секторах української економіки, оскільки банківська система – це тільки верхівка айсберга.
Ольга Гордієнко
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас