600
Позичальники заморозять банкрутство
— Кредит&Депозит
Чиновники пропонують прийняти закон про добровільну реструктуризацію, щоб встановити єдині рамкові правила роботи банків-кредиторів з позичальниками. Щоправда, закон буде необов’язковим для виконання і не може вимагати від банків іти на поступки позичальникам. Єдине, в чому допоможе новий механізм, – у зволіканні процедури банкрутства і відходу від виконання зобов’язань на строк до чотирьох місяців.
Мінфін і НБУ пропонують прийняти закон про добровільну фінансову реструктуризацію боргу юросіб. Підготовлений ними законопроект «Про фінансову реструктуризаціюї» на три роки вводить єдиний механізм добровільної позасудової реструктуризації кредитів юросіб. «Але зараз їх робота утруднена або неможлива через боргового навантаження», – пояснив заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він визнав, що і зараз банки домовляються з позичальниками, але «це не носить системний характер».
Практика добровільної реструктуризації застосовується в Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії. За основу українського законопроекту був узятий підхід Банку Англії до фінансової реструктуризації. Автори документа розраховують, що нововведення частково вирішить проблему «поганих» кредитів. Станом на 1 вересня обсяг кредитного портфеля юросіб становив 761,5 млрд грн, з яких 17% – прострочений борг.
Практика добровільної реструктуризації застосовується в Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії. За основу українського законопроекту був узятий підхід Банку Англії до фінансової реструктуризації. Автори документа розраховують, що нововведення частково вирішить проблему «поганих» кредитів. Станом на 1 вересня обсяг кредитного портфеля юросіб становив 761,5 млрд грн, з яких 17% – прострочений борг.
Ставка на совість
Щоб взяти участь у добровільній реструктуризації, позичальники будуть подавати заявки до координаційного комітету. Для кожного позичальника сформують комітет кредиторів, який буде приймати всі рішення. Запустити процедуру добровільної реструктуризації можна буде за згодою не менше трьох кредиторів або одного кредитора, який володіє понад 25% боргу.
Норми закону носять декларативний характер, не містять параметрів реструктуризацій і вимог до позичальників, які можуть розраховувати на прихильність банків. Який бізнес є життєздатним і заслуговує реструктуризації, а який – ні, банки будуть визначати самі. Умови реструктуризації (зниження процентної ставки, пролонгація) також віддаються на відкуп банкам. Комітет кредиторів зможе домовитися про видачу позичальникові додаткового фінансування, необхідного для відновлення бізнесу. Єдина умова – правила повинні бути однаковими для всіх членів комітету кредиторів.
Норми закону носять декларативний характер, не містять параметрів реструктуризацій і вимог до позичальників, які можуть розраховувати на прихильність банків. Який бізнес є життєздатним і заслуговує реструктуризації, а який – ні, банки будуть визначати самі. Умови реструктуризації (зниження процентної ставки, пролонгація) також віддаються на відкуп банкам. Комітет кредиторів зможе домовитися про видачу позичальникові додаткового фінансування, необхідного для відновлення бізнесу. Єдина умова – правила повинні бути однаковими для всіх членів комітету кредиторів.
Але ключовим нововведенням є можливість зупинки процедури банкрутства. «Якщо на дату початку процедури добровільної фінансової реструктуризації в господарський суд подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, сторони вправі подати клопотання про припинення процедури банкрутства», – йдеться в документі. Суд зобов’язаний у такому випадку припинити банкрутство.
Крім того, з моменту початку процедури добровільної фінансової реструктуризації вводиться мораторій на виконання боржником вимог перед кредиторами, які беруть участь у реструктуризації, строком до 120 днів або до моменту завершення процедури добровільної реструктуризації. Протягом дії мораторію забороняється звертати примусове стягнення на майно боржника. У цей період не нараховується неустойка – штрафи і пені.
Закон для небагатьох
У Нацбанку підрахували, що під дію закону потраплять кредити на суму 200 млрд грн – чверть кредитного портфеля підприємств. «Тут мова йде про здоровий бізнес, який зіткнувся з тимчасовими проблемами», – уточнив Артем Шевальов. «З недобросовісними позичальниками ми будемо працювати окремо і за допомогою інших інструментів», – пояснив заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован. Але підприємства самі вирішуватимуть, звертатися їм по реструктуризацію, а деяким з них відмовлять самі банки суб’єктивно. «Життєздатність підприємств буде перевірятися незалежною експертизою», – додав Артем Шевальов.
Банкіри підтримують ініціативу, але попереджають, що кількість успішних реструктуризацій може бути дуже обмежена. «Сумніваюся, що цей закон стане інструментом для реструктуризації кредитів малого бізнесу. Кредитори навряд чи захочуть витрачати час і зусилля на аналіз ситуації з дрібними позичальниками, – вважає керуючий партнер адвокатського об’єднання «Чудовський і Партнери» Ігор Чудовський. Більше того, позичальники, які хотіли зменшити боргове навантаження, вже давно домовилися про це з банками. «Цей механізм може бути ефективним, тільки якщо позичальник справді старається добровільно виконати свої зобов’язання. В усіх інших випадках цей інструмент будуть застосовувати виключно для затягування процедури банкрутства », – говорить директор департаменту стягнення кредитів ПУМБ Павло Мельниченко.
Підводні камені
Юристи попереджають і про можливі ризики. «Можливі зловживання цим законом для «штучного» введення мораторію через фіктивні борги», – уточнює Ігор Чудовський. За словами адвоката ЮК KODEX Людмили Звєрєвої, інтерес кредитної установи сконцентрований на швидке погашення боргу, відновлення платоспроможності позичальника цікавить лише боржника. «Тому зміна ходу процедури банкрутства в залежності від поведінки боржника (ініціювання добровільної реструктуризації), що анонсовано авторами законопроекту, повинне відрізнятися ювелірною точністю формулювань, оскільки може порушувати права інших кредиторів», – зазначає Людмила Звєрєва.
А «добровільність» закону викликає сумніви в його здатності вирішити проблеми банків і позичальників. «Добровільний характер норм не забезпечить бажаного для позичальників прориву в спілкуванні з банком. Показова фактична реакція банків на підписаний ними ж меморандум про конвертацію валютних кредитів у гривневі – ситуація з валютними кредитами не зазнала змін на користь боржників », – нагадує Людмила Звєрєва.
Руденко Вікторія
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
