1421
Ключові тези Ворушиліна про ситуацію в банках-банкрутах
— Кредит&Депозит
Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін розповів журналістам про гострі проблеми, що виникли після початку масового банкрутства банків, про нові правила ліквідації банків і виплати компенсації вкладів, а також про перспективи пошуку вкрадених мільярдів гривень. FinClub публікує найцікавіші цитати.
Про збільшення гарантованої суми
З моменту створення Фонду гарантована сума зросла з 500 грн до 200 тис. грн. Зараз 200 тис. грн – це багато чи мало? Напевно, мало. Я – за збільшення гарантованої суми. Це сприятливо відіб’ється на фінансовому ринку. Але потрібно розуміти, за рахунок яких коштів це робити. А це питання не до нас. Якщо уряд знайде кошти, тоді можливо.
«Гарантована сума покриває 99% кількості вкладів населення і близько 60% їх депозитного портфеля. Щоб підняти суму, потрібно визначити, за яку кількість вкладників ми боремося. Коли дійде мова до підвищення гарантованої суми, ми проведемо аналіз депозитного портфеля », – уточнила начальник фінансового відділу Фонду Олена Нужненко.
Вклади повертатимуть швидше
Новий закон зобов’язує Фонд прискорити виплати вкладникам неплатоспроможних банків. Виплати повинні початися на 20-й день після введення тимчасової адміністрації. Зменшуються і терміни роботи тимчасової адміністрації: місяць плюс продовження на місяць, якщо є інвестор або для виведення банку з ринку використовується не ліквідація, а інший спосіб. Так, це нас змушує шукати потенційних інвесторів ще в період «проблемності» банку.
Ми вже починаємо щільно працювати з наглядом Нацбанку. Це дуже добре. Буде командна робота, а значить, менше нарікань на роботу, в тому числі на те, що «пізно визнали неплатоспроможним і до того часу вже всі активи виведені», або що «куратор сидів і нічого не робив». Ми зможемо заздалегідь оцінювати якість кредитного портфеля банку, основних засобів і працювати з базою вкладників.
Про порятунок «Фініків»
Як заявляє Нацбанк, і в нас немає підстав йому не вірити, в принципі, вже відбулася стабілізація ситуації в банках першої та другої груп. Навіть банк «Фінанси та Кредит» нормально функціонує, виконує всі нормативи НБУ. Є скарги громадян, які хочуть забрати швидко свої внески, але тим не менш банк вже досяг того рівня, щоб рухатися далі. «Фінанси та Кредит» вже не проблемний банк. Депозити він виплачує частинами.
Будь-який банк можна «покласти» за тиждень: прийти і вимагати видати відразу всі депозити. У мене є надія і впевненість, що банк не піде на другий круг. Ми неодноразово розмовляли з власником, востаннє вчора: він проводить капіталізацію, показує джерела подальшої капіталізації. Я закликав власника і великих вкладників об’єднатися і рятувати банк разом. Депозити – це бізнес, і вони повинні бути бізнес-партнерами. Їм потрібно об’єднати ресурси, щоб врятувати банк і свої вкладення за рахунок спільних зусиль, а не держави. Банк, який бореться, виживе, а хто не бореться – ні.
Про ліквідацію Дельта Банку
Дедлайн завтра. У мене були великі надії. Сьогодні надії є, але менші. Потопаючий завжди хапається за соломинку. Ми сподіваємося, що угода все ж таки відбудеться, але готуємося до того, що банк може бути відправлений на ліквідацію. Давайте дочекаємося завтрашнього дня. Адже якщо буде прийнято рішення про перехідний банку, то нам треба до 2 жовтня, коли закінчуються повноваження тимчасового адміністратора, його створити. Що стосується спірних виплат, то замороженими залишаються 4,5 тис. депозитів на суму до 1 млрд грн.
Про підвішений стан ВБР сина Януковича
Ми будемо оскаржувати рішення суду (від 4 вересня про законну продаж банку. – FinClub). Ми хотіли продати банк, щоб він залишився на ринку. Але виникла позиція прокуратури: «Ви продаєте заарештований актив». І це прокол не уповноваженої особи Фонду, а прокол або злий умисел працівників прокуратури, які не довели справу до кінця. Коли ми зайшли в банк, то не було арешту акцій, тому ми виставили його на продаж. А вони в останній момент вискочили як чорт із табакерки. Адже знали, що йде угода, чому не повідомили про це раніше?
Вклади, термін дії яких закінчився до введення тимчасової адміністрації, ВБР повертав за рахунок своїх грошей. У нього їх достатньо, щоб розрахуватися з усіма вкладниками, включаючи третю і четверту чергу. Сьогодні банк знаходиться в підвішеному стані: ми подали на ліквідацію, але банк не ліквідований, бо суд заборонив Нацбанку відправляти його на ліквідацію. У результаті ми продовжуємо тимчасову адміністрацію, а в цей час банк «проїдає» гроші. Вкладникам потрібно набратися терпіння і дочекатися розв’язки.
Про погашення кредитів після введення тимчасових адміністрацій
Все залежить від позичальника: дорожить він своєю репутацією чи ні. Наприклад, компанія «Агромат» воліла перекредитуватися, щоб погасити повністю кредит у банку «Форум». Дельта Банк вже після введення тимчасової адміністрації зміг зібрати більше 1 млрд грн за споживчими. Звичайно, не всі позичальники платять. Всі кошти зараховуються на рахунки банку.
«Всього споживчих кредитів в Дельта Банку до 3 млрд грн», – уточнив директор департаменту впровадження планів врегулювання і управління активами Андрій Шевченко.
Про покупців на стадіон «Чорноморець»
Все, за винятком необхідної для роботи Фонду нерухомості, буде продано: нам потрібні гроші, щоб розрахуватися з усіма чергами кредиторів Імексбанку. А стадіон – валіза без ручки. Я не знаю, хто його може купити.
Чому не проданий запорізький гранітний кар’єр – лот на 75 млн грн
Ми його вже два рази виставляли на аукціон, але не було жодної заявки. Начебто є два потенційні покупці, але кожен з них вичікує. Є такі покупці, які ходять і розповідають, що вони куплять, але в підсумку не купують. Це як на ринку: коли продаєш, завжди здається, що дешево, а коли купуєш – все дорого. Всі хочуть купити дешевше. Не виключаю, що кожен покупець просто вичікує, коли в іншого здадуть нерви і він подасть заявку.
Про курс конвертації депозитів вкладникам «Надра»
Вкладники банку «Надра» в суді вимагають перерахувати валютні вклади за більш високим курсом (діяв у другій половині дня введення тимчасової адміністрації), оскільки закон «Про захист прав споживачів» трактує неточності на користь споживачів.
При прийнятті рішення ми керувалися своїми нормами. Вкладники вважають інакше. Це питання чітко не врегульоване, тому крапку в цій справі має поставити суд.
Про маски-шоу в Радикал Банку
«Що стосується винесення з банку документів, то ситуація до кінця не вирішена. Ми будемо робити все, щоб повернути всі документи в банк. До виплат у них відносно невелика сума – 80 млн грн. Покриємо ми її тими активами, які там є? Скоріше так, ніж ні, – говорить заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк. – Триває робота з інвестором, який хоче купити банк. Банк непоганий, але є «дірка», розмір якої інвестор зараз якраз оцінює. Після оцінки ми будемо приймати рішення ».
Про реструктуризацію валютних кредитів
Запропонований банками законопроект про реструктуризацію валютної іпотеки пропонує поширити його на кредити в збанкрутілих банках, що зменшить їхні активи.
Сказати свою думку зможемо тільки після того, як побачимо остаточну редакцію документа. Ми – за будь-який варіант, який дозволить вирішити проблему валютних кредитів. Фонд з цими активами теж хоче розібратися. Але більша частина таких активів в заставі у Нацбанку. Кошти від їх реалізації підуть Нацбанку, тому питання про переоцінку активів потрібно адресувати йому. Валютної іпотеки, яка знаходиться в управлінні Фонду, дуже мало.
Продавати активи банків-банкрутів будуть по-новому
Зараз продажем активів неплатоспроможних банків займається уповноважена особа Фонду – ліквідатор. Нас це влаштовує не завжди, адже є і об’єктивні, і суб’єктивні чинники. При Фонді буде створений консолідований офіс, який займеться реалізацією активів усіх неплатоспроможних банків. 19 серпня ми оголосили конкурс на заміщення вакантної посади. До 18 вересня приймаються заявки, потім буде ступінчастий відбір. Остаточне рішення за радою Фонду. Ми сподіваємося залучити свіжу кров. Людям, які подаватимуться на директора (і не пройдуть. – Ред.), ми будемо пропонувати інші посади.
У нас було дуже багато скандалів навколо «прозорих або непрозорих продажів». Тепер продажі всіх активів проходять тільки на біржах з електронними майданчиками. Якщо раніше у нас було чотири-п’ять майданчиків-партнерів, і вони десь нас не влаштовували, то тепер їх 19, і вони прийняли наші правила гри. Наше завдання – продаж активів без участі працівників Фонду та працівників банку. Користуючись нагодою, звертаюся до всіх потенційних покупців: якщо хтось стикається з проблемами заходу на біржу, у нього не приймають заявку, тобто гаряча лінія Фонду – повідомляйте нам. Ми зацікавлені в тому, щоб радикально переламати ситуацію, коли будь-який охочий зможе купити актив, який йому цікавий. Єдина умова: вартість покупки не може бути нижче оціночної вартості. Ми не зацікавлені в монополії і створення закритого клубу. Ми зацікавлені у створенні відкритого майданчика.
«Ми почали роботу зі створення своєї власного електронного майданчика. Він буде презентований, швидше за все, в жовтні. Всі наші банки, уповноважені особи будуть працювати через нього. Усі біржі, які зараз акредитовані, отримають статус електронних майданчиків і стануть партнерами Фонду. Так чинять наші колеги, зокрема, в США. Це нормальна практика », – розповідає заступник директора-розпорядника фонду Андрій Кияк.
Про активи, відданих Нацбанку в заставу
На наш жаль і на щастя Нацбанку, він видавав кредити під найякісніші застави. Тому самі хороші активи, майже вся нерухомість, знаходяться в заставі у НБУ. У банку «Надра» практично все в такій заставі. І я навіть не знаю, скільки ми зможемо повернути з 3,8 млрд грн, виданих вкладникам. Сподіваємося, що за рахунок продажу активів зможемо хоча б частково компенсувати наші витрати. Але 70% активів – кредити. З ними працювати складніше.
Щодо надходжень від реалізації майна
До 1 вересня ми отримали від реалізації активів 375 млн грн. До кінця року плануємо отримати 2,4 млрд грн. Поки ми не виставляли на продаж активи, які знаходяться в заставі у Нацбанку. Він буде погоджувати стартову ціну всіх таких об’єктів. Більшу частину коштів отримає Нацбанк, але я сподіваюся, що нам теж щось залишиться. Крім того, в серпні отримали від банків 300 млн грн в рахунок погашення кредиторських вимог. До кінця року плануємо отримати мінімум 1 млрд грн, реально – 1,5 млрд грн, але розраховуємо на 2-2,5 млрд грн.
Як довго будуть шукати вкрадені активи
Дуже багато активів виведено з банків до введення тимчасової адміністрації і навіть до оголошення банків проблемними. Сума претензій в рамках 2 057 заяв, які подані Фондом, становить вже 116, 440 млрд грн. У тому числі в 243 заявлених на суму 88,47 млрд грн фігурантами є власники і керівники банків. А ще в 138 заявлених на суму 8,3 млрд грн – співробітники банків. З’явилася надія по Міському комерційному банку. Є рух по цілому ряду інших банків. Але не все залежить від нас. Наші турецькі колеги вже 15 років «наздоганяють» проблемні активи. І у нас цей процес буде нешвидким. Але він йде, повільно, але вибудовуються відносини з правоохоронними органами. Їхні фахівці починають розуміти ці проблеми. 31 серпня ми підписали договір з Антикорупційним бюро.
З усіма, хто зацікавлений у збереженні активів і зниженні навантаження на бюджет, ми співпрацюємо. Якщо раніше ми не могли взагалі нікого «наздогнати», то зараз деякі власники і топ-менеджери вже затримані і будуть притягнуті до відповідальності. Користуючись нагодою, хочу нагадати власниками і топ-менеджерам про їх зоні відповідальності за збереження активів. Вони чітко повинні розуміти, що від їхніх дій залежить у тому числі ситуація в країні, рівень соціальної напруженості. Тих, хто намагається щось вкрасти, ми знайдемо. Незалежно від того, хто буде стояти на чолі Фонду. Це системне питання!
Кабмін без грошей не кине
Фонд забезпечений коштами для вирішення покладених на нього завдань. На цьому тижні було прийнято постанову Кабміну про виділення чергового траншу в 21,5 млрд грн. Вони необхідні для проведення виплат вкладникам банків, які вже виведені з ринку, і для того, щоб у нас були резерви в розмірі 2,5% від гарантованого депозитного портфеля банків. З погляду стабілізації банківської системи – це позитивний сигнал.
Якщо фінансовий ринок буде стабільним і не буде великих банкопадів, ми в змозі самі впоратися з майбутніми виплатами. Кількість проблемних банків вже різко скоротилося. Але триває стрес-тестування банків 3-4 груп. Тому ми будемо домагатися, щоб у держбюджеті на 2016 рік передбачалося фінансування для Фонду. Це менше 20 млрд грн.
Що змінилося за час існування Фонду
За 15 років – з 1998 по 2013 роки – 34 банку було виведено з ринку, торік – 33, в цьому – 26.
За 15 років Фонд виплатив менше 5,84 млрд грн, торік – 13,92 млрд грн, цього року – 31,65 млрд грн. Навантаження на Фонд і на його співробітників за останні два роки суттєво зросла. Третина банків була виведена з ринку. Життя складне і напружене, десь цікаве.
У нас сьогодні день народження, нам 17 років.
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
Також за темою
ТОП-20 банків, у яких українці зберігають гроші
ФГВФО продовжив програму реструктуризації кредитів для фізосіб до серпня 2026 року
Банки готуються до зниження ставок — банкір
Українці беруть 730 тисяч мікропозик щомісяця — статистика
Яка дохідність за депозитами буде у вересні
Sense Bank інтегрував сервіси МБКІ у мобільний застосунок: звіти та підписка на моніторинг кредитної історії — онлайн
