1832
Як Енергобанк став неплатоспроможним
— Кредит&Депозит
На рахунках колишнього власника неплатоспроможного Енергобанку Анатолія Данилицького у його ж банку залишилося понад $2 млн, водночас він намагався вивести ці кошти навіть після введення тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів. До того ж, слідство вважає, що фінансове становище було навмисно погіршено ще до введення тимчасової адміністрації. Тепер правоохоронні органи намагаються притягнути російського бізнесмена і співробітників банку до відповідальності. Про це йдеться в матеріалах досудового слідства, які опинилися в розпорядженні Forbes.
Приблизно одночасно стало відомо, що сінгапурський консорціум інвесторів, представлених ES2 Holding Ltd, ухвалив рішення про припинення запланованої операції з придбання прав власності на акції Енергобанку.
Про намір консорціуму придбати цю фінустанову повідомляли у ЗМІ на початку року, однак угода зірвалася, і 13 лютого ФГВ ввів у банк тимчасову адміністрацію.
За даними досудового слідства власник банку Данилицький намагався вивести кошти з банку навіть за тимчасової адміністрації. «У банку був слабкий тимчасовий адміністратор, якого ми замінили, і зараз ми проводимо процедуру ліквідації установи. Про факти виведення грошей або кредитування фіктивних підприємств на цей момент нічого сказати не можу», – прокоментував ситуацію з банком в інтерв’ю Forbes заступник директора-розпорядника ФГВ Андрій Кияк.
Водночас, у матеріалах зазначено, що за участю посадових осіб Енергобанку було створено низку підприємств з ознаками фіктивності, за допомогою яких із банку намагалися вивести кошти навіть після введення тимчасової адміністрації.
Також, на думку слідства, Данилицький вступив у злочинну змову з керівником юридичного департаменту Енергобанку й намагався за допомогою позовних заяв, що ґрунтувалися на сфальсифікованих документах, відсудити в банку ліквідне майно.
На момент виходу матеріалу зв’язатися з Анатолієм Данилицьким не вдалося.
Слідством було встановлено низку випадків крадіжки документів директором юридичного департаменту, які мають істотне значення для ведення претензійної роботи з погашення кредиторської заборгованості перед банком. У матеріалах вказано, що підприємства, підконтрольні власнику, винні банку значну суму коштів, проте яку саме – не уточнюється. Водночас, частину такої заборгованості було сформовано перед введенням тимчасової адміністрації, унаслідок чого було погіршено фінансове становище банку.
До того ж, у межах кримінального провадження під час обшуку в банку було виявлено печатки та статутні документи компаній, які зберігалися в банку й контролювалися Данилицьким. Для цього у банку працював окремий співробітник. Слідство вважає, що низка цих підприємств використовувалася для переведення коштів у готівку та виведення капіталу.
У матеріалах слідства зазначено, що більшість підприємств, документи яких зберігалися у банку, отримували кошти на придбання ЦП ТОВ «КУА АПФ Даліз Фінанс» і ТОВ «КУА Співдружність Ессет Менеджмент», котрі, як вважає слідство, також опосередковано належать Данилицькому.
Водночас, генеральний директор компанії «КУА АПФ Даліз Фінанс» Юрій Тінус звинувачення в пов’язаності з власником «Енергобанку» спростовує. «Власником цієї компанія є Тінус Тамара Миколаївна, це моя дружина, я її чоловік, і в нас солідарна власність на цю компанію – це сімейний бізнес. Пана Данилицького ні Тамара, ні я особисто не знаємо», – каже Тінус, додаючи, що з банком працювати його компанія почала ще 2009 або 2010 року. «Коли вирувала перша криза, ми займалися скуповуванням проблемних активів у банках, мій відділ продажів зв’язався зі співробітниками «Енергобанку», й ми з ними почали співпрацю, купуючи в них активи. Це був вхід із вулиці, просто холодний дзвінок», – пояснює Тінус. У компанії ТОВ «КУА Співдружність Ессет Менеджмент» ситуацію на момент виходу матеріалу не прокоментували.
Нагадаємо, російський бізнесмен Анатолій Данилицький став власником банку в червні 2012 року. Тоді російська Національна резервна корпорація Олександра Лебедєва продала банк кіпрській компанії Roylance Services, яка належала Данилицькому. У період із 2004 до 2009 року Данилицький очолював Національну резервну корпорацію Лебедєва.
У матеріалах слідства вказується, що вже з 2011 року низка підприємств, підконтрольних Данилицькому, використовувалася для проведення фіктивних операцій кредитування під цінні папери для поліпшення показників ліквідності та платоспроможності перед НБУ. Це підтверджує, що проблеми в банку були вже давно.
Як писав Forbes, інтерес до неплатоспроможних банків часто виявляють колишні власники через активи, що залишилися там, або грошові кошти, які, теоретично, можна звести з кредитами певних юросіб.
Чим закінчиться слідство, наразі невідомо, у єдиному реєстрі судових рішень щодо перерахованих вище епізодів рішень поки немає. Банк було визнано неплатоспроможним до посилення законодавства про відповідальність банкірів. Фонд гарантування вкладів до цього подавав сотні позовів на відшкодування понад 60 млрд грн збитків, однак особливих успіхів поки не досяг.
«Факти виведення активів можна спостерігати в багатьох неплатоспроможних банках, водночас можу сказати щодо своїх знайомих банкірів, що іноді версії слідства в тих самих невеликих банках притягнуті за вуха. Набагато цікавіше буде спостерігати за діями слідства у великих банках, де є більш кричущі випадки виведення активів, проте їхні власники часто мають значний вплив, що дозволяє їм уникати відповідальності. Гадаю, що цей процес і далі буде не зовсім релевантним», – констатує один із банкірів на правах анонімності.
Олександр Мойсеєнко, Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
