1207
Ахметов почав йти з Донбасу?
— Особисті фінанси
У понеділок, 18 травня, Група компаній «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) оголосила про рішення призупинити роботу в зоні АТО мережі фрешмаркетів «Брусничка» і мережі автозаправних комплексів (АЗК) під ТМ «Паралель». На думку Групи, це продиктовано обставинами, і рішення прийнято відповідно до чинної системи корпоративного управління
На територіях Донецької та Луганської областей, які не підконтрольні Україні, припиняють роботу 54 магазини торгової мережі «Брусничка» і 32 АЗК «Паралель».
«Паралель» усім працівникам АЗК, які призупиняють свою роботу, виплатить компенсаційний пакет, який удвічі перевищує розмір встановлених законом обов’язкових виплат у подібних випадках.
Досі в Україні діяв 41 АЗК під ТМ «Паралель», ще 13 АЗС продавали фірмове пальне від «Паралелі». Нещодавно компанія вийшла на ринок продажу нафтопродуктів великим оптом.
Народний депутат Ігор Луценко, один з авторів законопроекту про націоналізацію мережі «Брусничка», вважає, що через логістику мереж «АТБ» і «Брусничка» йде левова частка контрабанди з т.зв. «ДНР» і «ЛНР», а також анексованого Криму на підконтрольні Україні території – і навпаки.
У СКМ такі звинувачення заперечують і заявляють, що готові відновити роботу на Донбасі, щойно з’явиться можливість доставляти продукти і пальне в рамках правового поля та з урахуванням безпечної роботи персоналу.
Зів’яла «Брусничка»
Зі 152 магазинів, якими оперує «Український ритейл», в зоні бойових дій опинилися 54 торгові точки. Кілька з них вже довго не функціонували у зв’язку з пошкодженнями, отриманими в ході АТО, проте більшість магазинів, роботу яких планується зупинити, були прибутковими. Питома вага «окупованих» точок у виручці мережі станом на початок року становила 32,6% – при тому, що на них припадало 34% загальної торговельної площі.
54 «Бруснички» були помітною частиною не лише бізнесу компанії, а й FMCG-рітейлу регіону в цілому. Згідно з даними GT Partners Ukraine, станом на середину минулого року, мережа контролювала 8% ринку роздрібної торгівлі в Донецьку. «У цьому регіоні «Брусничка» була досить впливовим гравцем. Мережа була молодою (почала розвиток у 2006 році. – Forbes) і динамічно розвивалася», – зазначає Ігор Кішко, генеральний директор Української торговельної асоціації. У рейтингу найбільш швидкозростаючих FMCG-рітейлерів за підсумками 2014 року «Український рітейл» зайняв четвертий рядок.
Водночас глава GT Partners Ukraine Ігор Гугля не вважає, що вихід СКМ з рітейл-ринку зони АТО несе загрозу продовольчій безпеці регіону. «Сама по собі ця подія не є критичною. Крім «Українського рітейла» в Донецьку продовжує працювати ще низка великих операторів, які також мали серйозний вплив на ринок і забезпечували населення продовольством», – говорить експерт. За останніми даними, в зоні бойових дій продовжують функціонувати магазини донецької мережі «Обжора» і частина «Амсторів».
Ключовою перешкодою роботи мережі на окупованих територіях Донецької та Луганської областей генеральний директор «Українського рітейла» Дмитро Кулик називає неможливість продовжувати поставки продукції в магазини. З проблемами конкурента добре знайома найбільша українська роздрібна мережа «АТБ-маркет». Торік рітейлер став об’єктом «націоналізації» самопроголошеними «народними республіками» і з жовтня 2014-го повністю припинив роботу на окупованих територіях.
«Ми возили продукцію в зону АТО доти, поки там залишалися відкриті магазини. Хоча це давалося важко: транспорт потрапляв під обстріли, частину товару «віджимати», а наших водіїв захоплювали в полон, і ми їх викуповували», – ділиться досвідом роботи в зоні бойових дій Ганна Лічман, начальник відділу зв’язків з громадськістю корпорації «АТБ».
«Бензину немає»
Останні кілька днів донецькі автозаправки стояли без пального. У соцмережах люди вивішували фотографії, де на стелах замість цін висять оголошення «Бензину немає». Ще раніше з’являлися фото з цінами в 32-35 грн, а то і 43 грн за літр 95-го. Сьогодні стало зрозуміло, чому склалася така ситуація: «Паралель» йде з території Донецької області, непідконтрольної українській владі.
«Паралель» стала останньою компанією з українською пропискою, яка намагалася працювати на окупованих територіях. Набагато раніше звідти пішли такі великі мережі як ОККО, WOG, Shell, Лукойл. Окуповану частину Луганської області «Паралель» залишила ще в липні 2014 року. Тобто зараз на цих територіях працюють виключно з пальним із Росії», – коментує ситуацію Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А-95».
Експерт каже, що за даними його джерел, все російське пальне на окуповану територію йде в рамках законодавства РФ – оформляється, як експорт в Україну зі сплатою експортних мит. Але виникає певна проблема. «Навіть, якщо резидент України з донецькою пропискою поставить печатку під документами, що прийняв товар з Росії, то як бути з оплатою, – замислюється Куюн. – АЗС інкасувала виручку, але банківської системи немає. Як заплатити, та ще й валютний платіж, на російську фірму? Швидше за все, пальне, що надходить – це контрабанда, яка йде за кеш».
Торгівля нафтопродуктами в зоні воєнного конфлікту – досить прибутковий бізнес, навіть незважаючи на очевидні ризики: крадіжку всієї заробленої готівки чи загибель внаслідок обстрілу. Великі російські вертикально-інтегровані нафтові компанії (ВІНК) на такий ризик не йдуть, побоюючись ще й наслідків міжнародних санкцій. А от різні дрібні – менш важливі – контори цим не гребують. У той же Крим після анексії прийшла нікому не відома «Південна паливна компанія». А ВІНК вирішили не ризикувати своєю репутацією.
«Роби гроші»
Вартість оптових партій пального в Росії на 30-40% нижча, ніж в Україні. Наприклад: в Україні середня ціна тонни бензину А-95 – 24,7 тис. грн, а в Росії – 14 тис. грн (за курсом НБУ на 18.05.2015); тонна дизпального – майже 20 тис. грн, тоді як у Росії – 13,4 тис. грн. При цьому ціни на заправках на окупованих територіях виставляються набагато вищі, ніж в Україні. Така різниця цін, на думку Куюна, дає можливість ризиковим бізнесменам заробляти до 30% маржі.
На прохання Forbes компанія «А-95» підрахувала обсяг пального, що споживається на окупованих територіях протягом року. Бензини – 95 500 тонн: з них на Донецьку область припадає 60 100 тонн, на Луганську – 35 400 тонн. Дизпальне – 86 600 тонн: з них на Донецьку – 61 000 тонн, на Луганську – 25 600 тонн. У грошовому вираженні обороти становлять 2-2,35 млрд грн по бензинах, і 1,7 млрд грн – по дизпальному. При таких показниках вони можуть дозволити собі купувати пальне в Росії за готівку, а також платити всіляким збройним формуванням за «ненапад».
За даними мережі «Паралель», частка продажів 32 АЗС на окупованих територіях в загальній роздрібній реалізації пального в квітні 2015 року становила 17%. Так що втрати компанії навіть від призупинення роботи дуже суттєві. При дуже грубих підрахунках йдеться про 700 млн грн на рік, або про майже 60 млн грн на місяць.
І це при тому, що крім роздрібної реалізації компанія «Паралель» здійснює оптову торгівлю пальним, зокрема – поставки дрібним (бензовозними партіями) і великим (залізничними цистернами) оптом підприємствам і організаціям України. Загальна кількість корпоративних клієнтів компанії «Паралель» сягає 5000 підприємств. Скільки з них втрачено на окупованій території, компанія не уточнює. Але сьогодні серед її першочергових завдань – налагодити реалізацію на вільних територіях.
«Сьогодні ми зосереджені на активному розвитку в центральній частині України та закріпленні компанії на ринку оптових продажів нафтопродуктів. Наша мета в перспективі – стати розвиненою національною мережею сучасних автозаправних комплексів із повним спектром якісних послуг для автомобілістів», – говорить Олена Хілієнко, директор компанії «Паралель».
З яких би причин «Паралель» не припинила роботу на окупованих територіях, це не вигідно ні Україні, ні самопроголошеній владі. Враховуючи воєнні ризики, а також відсутність грошей на території так званої «ДНР», «Паралель» була страхувальним варіантом для поставок пального громадському транспорту і соціальним службам Донецька. Для України це теж – втрати, оскільки податки з пального, яке продавалося в зоні АТО платилися до держбюджету. Як швидко і в якому обсязі «Паралель» зможе відновити свої обсяги реалізації – залишається під питанням.
«Тримаймося до останнього»
Як відомо, СКМ – найбільша холдингова компанія України, яка, крім рітейлу і ПЕК, володіє й управляє активами в гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній, банківській, страховій, медійній галузях, а також у сфері нерухомості. У СКМ поспішили повідомити, що рішення про припинення роботи «Бруснички» і «Паралелі» ніяк не вплине на роботу інших субхолдингів: «Кожен холдинг Групи СКМ працює за власними процедурами і регламентами».
«З моменту наростання напруженості на Донбасі Corum оперативно реагувала на будь-які зміни ситуації в регіоні. Безпека людей для компанії понад усе. Коли стало зрозуміло, що ситуація погіршується, було прийнято рішення щодо перенесення всіх робочих процесів, – говорить Олена Плахова, директор з корпоративних комунікацій Corum. – Виробництво було перенесено на майданчики компанії в Харкові та Кривому Розі. Головний офіс перемістився до Києва. Компанія організувала переїзд співробітників, а також їх сімей на нові робочі місця. Сьогодні доля офісу в Донецьку, а також втрачених виробничих майданчиків, нам невідома».
У логістичній структурі СКМ відповіли: «На сьогодні «Трансінвест Холдинг» не здійснює діяльність на неконтрольованій Україною території Донецької та Луганської областей». А, значить, там теж вдалося уникнути ризиків, пов’язаних з воєнною і фінансовою діяльністю.
Телекомунікаційна група Vega повідомила, що планує і далі надавати телекомунікаційні послуги в Донецькій і Луганській областях – якщо здоров’ю і життю співробітників нічого не загрожуватиме, вони матимуть доступ до офісів і телекомунікаційного обладнання, а також за відсутності незаконного втручання в роботу обладнання. Щоправда, зауважили, що оператор постійно проводить відновлювально-ремонтні роботи в цих регіонах.
Такої ж політики дотримується і «Укртелеком». «Сьогодні в регіоні фіксована телефонія – практично єдиний доступний вид зв’язку. Фахівці «Укртелекому» це чудово розуміють і роблять все від них залежне, щоб у мешканців цих областей була можливість викликати служби екстреної допомоги і залишатися на зв’язку з рідними і близькими, – йдеться у відповіді компанії на запит Forbes. – За весь час проведення АТО «Укртелеком» робив і продовжує робити все можливе для підтримки та збереження зв’язку та інфраструктури в регіоні. Технічні фахівці компанії проводять ремонтно-відновлювальні роботи, як тільки дозволяє ситуація, а життю і здоров’ю працівників нічого не загрожує».
«Укртелеком» пообіцяв і надалі надавати телекомунікаційні послуги своїм абонентам у максимально можливому обсязі.
У сільгосппідрозділі СКМ “Харвіст” повідомили: «Питання про припинення роботи Холдингу в зоні АТО на даний момент не стоїть. Ми вносимо корективи в операційну діяльність, але не зупиняємо її. Ми вже неодноразово зазначали, що у нас є зобов’язання перед пайовиками і співробітниками, підкріплені договорами оренди паїв, трудовими угодами. Тому ми будемо продовжувати працювати доти, поки це можливо».
Група ЕСТА, будучи власником офісної та готельної нерухомості, розташованої у Донецьку, повідомляє, що в даний момент офісні активи Групи працюють у «черговому» режимі – підтримується інфраструктура і технічний стан будівель. Готелі Групи «Донбас Палас» і «Парк Інн» функціонують у скороченому режимі – послуги надаються у міру їх доступності. В даний момент у готелях Групи проживають представники міжнародних організацій та ЗМІ.
З точки зору бізнесу – всі активи ЕСТА є повністю дотаційними. Незважаючи на це, планів щодо повного закриття активів у даний момент немає, цей варіант розглядатиметься тільки в разі реальної загрози життю і здоров’ю співробітників Групи.
ДТЕК поки не планує закривати свої підприємства на території зони АТО, незважаючи на існуючі труднощі, які їм не дають змоги працювати на повну потужність. Компанія продовжує виплачувати зарплату своїм співробітникам у зоні АТО. «Сотні енергетиків ДТЕК щодня відновлюють електропостачання населених пунктів у Донецькій області», – йдеться в коментарі компанії.
ДТЕК Зуївська ТЕС працює наполовину своєї потужності – двома блоками з чотирьох. Антрацитові шахти в Луганській області працюють на третину своєї потужності. Вугілля з них необхідне для забезпечення роботи ДТЕК Луганської ТЕС, ДТЕК Придніпровської ТЕС, ДТЕК Криворізької ТЕС. На двох останніх запасів вугілля залишилося на 2-3 доби. «ДТЕК робить все можливе, щоб забезпечити стабільну, наскільки це можливо, роботу своїх підприємств у зоні АТО, щоб забезпечувати українців світлом і теплом», – підкреслюють у прес-службі.
Мабуть, найбільш уразливим залишається металургійний дивізіон Групи – підприємства «Метінвесту». Їм іти із зони АТО нікуди, зупинка заводів загрожує існуванню самої компанії. Тому наприкінці квітня нинішнього року «Метінвест» прийняв рішення відновити роботу Єнакіївського та Макіївського металургійних комбінатів, незважаючи на те, що бойові дії проходять поруч з підприємствами. Не зупиняє виробничий цикл і найбільший коксохімічний завод Європи – Авдіївський. Сьогодні він працює фактично в режимі ізоляції: робітники, які залишилися, живуть прямо на території заводу, щоб підтримувати роботу коксохімічних печей. Коли буде запущений Харцизький трубний – поки невідомо. На даний момент холдинг збільшує виробництво на меткомбінаті ім. Ілліча і «Азовсталі».
Інна Коваль, Богдан Хлимоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
