6709
Змінив курс: Як Національний банк змінив умови роботи міжбанку
— Валюта
Національний банк вирішив круто змінити роботу міжбанківського ринку і відмовитися від індикативного курсу. Це означає, що більше не буде валютних аукціонів з щоденним продажем $3-5 млн за середньозваженим курсом, який визначався шляхом відсікання найдорожчих і найдешевших заявок.
“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – повідомляє НБУ.
Такий захід вжито, щоб “усунути невизначеність, підвищити ефективність і об’єктивність механізму ціноутворення на кредитні ресурси та іноземну валюту на міжбанківському ринку, а також підвищити дієвість монетарних інструментів НБУ”.
Регулятор пояснив, що інтервенції на міжбанку тепер будуть проводитися виключно на користь НАК “Нафтогаз”, так як нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом (EFF) припускає поповнення резервів саме для покриття боргу “Нафтогазу”. При цьому “інший ринок повинен знайти себе сам”.
З’явився індикативний курс в кінці вересня, коли посилилися бойові дії на сході, як міра, яка була покликана зняти панічні настрої населення. Він служив “стелею”, в який впиралися котирування на міжбанку і досі тримався на рівні до 16 грн за долар.
Туго закрутили
Експортери не хотіли продавати валюту за невигідним для себе курсом, а тому й без того змілілий міжбанк остаточно спорожнів – в деякі дні його обсяги не доходили навіть до позначки в $100 млн.
За словами Ганни Дерев’янко, виконавчого директора Європейської Бізнес- Асоціації, ситуацію на валютному ринку країни можна охарактеризувати як критичну і близьку до апогею. “Брак валюти, різниця курсів і процвітання чорного ринку призводять до величезних збитків для бізнесу, – пояснює Дерев’янко. – Експортери почали виводити частину своїх операцій за межі країни, щоб хоча б частково піти від втрат на обміні”.
Крім того, імпортери також зіткнулися з проблемою при купівлі валюти. “Безумовно, ця проблема (купівлі валюти – ред.) присутня, і вона спільна для країни, – розповідає Валерій Базиленко, директор з розвитку бізнесу ASUS в Україні. – Наші дистриб’ютори, які є одночасно і імпортерами продукції, стикаються зі складнощами при купівлі валюти “.
Ці складності, за словами Базиленко, вирішуються за рахунок додаткових відсотків, які учасники зовнішньоекономічної діяльності змушені платити банкам за організацію операцій купівлі-продажу валюти між імпортерами та експортерами. “Така ситуація існує протягом вже декількох кварталів”, – нарікає він.
Відхід від звичного
Відхід від індикатива може дати позитивний результат. “Перехід від індикативного до ринкового курсу потенційно зможе вплинути на доступність валюти, – вважає Дерев’янко. – Це, можливо, трохи знизить градус напруги в суспільстві і зменшить ймовірність колосальних збитків від курсової різниці для бізнесу. Але говорити напевно і робити передчасні висновки рано”.
За її словами, розуміння, до чого призведе такий перехід, прийде через тиждень мінімум. “Головне – це забезпечити вільний прозорий доступ до купівлі валюти і мінімальну різницю між курсом купівлі і курсом продажу”, – резюмує Дерев’янко.
На думку банкірів, зокрема, Максима Давлада, начальника відділу операцій на валютному і фінансовому ринках “ОТП Банку”, а також Олега Горохівського, заступника голови правління ПриватБанку, рішення НБУ дозволить позбутися множинності курсів.
“Однак готівковий долар на чорному ринку буде коштувати однаково дорожче, так як на покупку долара в касі банку є жорсткі обмеження по сумі (не більш еквівалента 3 тис грн в стуки – ред.), плюс збір до Пенсійного фонду (2% – ред .) “, – нагадує Максим Давлад.
Гривня вже стрімко дешевшає – вчора за день офіційний курс був ослаблений відразу на 50 копійок – до 16,73 грн/$. Сьогодні офіційний курс знизився до рекордно низької планки в 18 грн за один американський долар. Але як довго це триватиме, сказати не береться ніхто. Поки в більшості прогнози сходяться на тому, що курс може зупинитися на нинішніх показниках “чорного” ринку 20-22 грн/$, і до цієї ж цифри підтягнуться курси в касах. Національний банк же прогнозу за курсом не дає – Валерія Гонтарєва на кожне подібне питання відповідає, що регулятор більш не робитиме таких прогнозів, а учасникам ринку потрібно звикати до волатильності курсу.
“Це (вирівнювання офіційного курсу з ринковим – ред.) може відбутися одномоментно – варто тільки Нацбанку розрахувати середній курс за ринковими операціями (за реальним курсом). Але це рішення, швидше, політичне – коли в бюджеті курс 17.00, офіційний курс на рівні 20.00 -22.00 в такому випадку виглядає похмуро”, – говорить банкір ОТП Банку.
Посприяти ж зміцненню нацвалюти може два фактори – транш МВФ і вихід на ринок експортерів. Про те, коли і скільки Україна може чекати від Фонду, поки говорити складно – місія продовжила свою роботу і поки не поспішає з оприлюдненням свого рішення.
Щодо ж виходу на ринок експортерів в учасників ринку є сумніви. “Скасування індикативного курсу – хороший знак для ринку, але реакція експортерів навряд чи буде швидкою, – вважає Олена Амітан, Генеральний директор ІК“Альтана Капітал”. – Експортери не заводять виручку, оскільки побоюються подальшого падіння курсу гривні, при цьому, зберігаючи виручку за кордоном, вони стимулюють тиск на гривню – виходить замкнуте коло. На зміцнення гривні сьогодні вплинуть, швидше, позитивні новини про надання Україні фінансової допомоги і передбачуваність дій Центробанку”.
Максим Давлад відзначає, що якщо експортери і заведуть валюту, то, однозначно, не відразу. “Головний стимул закладу виручки в країну – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. А ще потрібно врахувати той факт, що множинність курсів аж ніяк не сприяла розвитку цивілізованого, прозорого ринку, багато учасників непогано себе відчували “в тіні”, і вивести їх звідти тепер буде непросто “, – звертає увагу експерт.
Тримати не можна відпустити
Крім офіційного пояснення Національного банку, існує ще кілька версій, якими пояснюється утримування офіційного курсу “до останнього”.
Зокрема, це борг перед Росією. У грудні Україна повинна погасити облігації на $3 млрд, викуплені Росією в грудні 2013 року. При укладанні угоди був передбачений фінансовий ковенант – умова, що визначає, що позичальник може, а чого не може робити. Відповідно до ковенанти, сума державного боргу України не повинна в будь-який момент часу перевищувати 60% ВВП.
“Поки курс не перевищував 16 грн за долар, ми трималися в рамках умов, – пояснює Тарас Козак, президент інвестиційної групи Універ, – але якщо курс буде 20 грн за долар, то хоча борг і не виросте, але так як ВВП вважається у гривні, співвідношення боргу за курсом 20 перевищить позначку в 60% – 70-80%. Це дає Росії можливість негайно вимагати погашення її кредиту в повному розмірі. А в України цих грошей немає”.
21 січня Міністерство фінансів заговорило про реструктуризацію боргу, а вже 26 числа, на нараді НБУ з банкірами прозвучала інформація про необхідність одного курсу в країні і з’явилися перші чутки про зміни, що готуються на міжбанку.
29 січня стало відомо про притягнення для реструктуризації боргу України міжнародною консалтинговою компанією Lazard, а 2 лютого в ході наради з банкірами було оголошено про відмову від індикативного курсу з 5 лютого.
“З Lazard, я думаю, зараз домовляються про те, що він проведе переговори з усіма кредиторами і домовиться про реструктуризацію, – припускає Тарас Козак, – але Росію в цю реструктуризацію включати, напевно, не будуть. Тут може включитися політика – Росія нам і так винна по Криму”.
За словами Козака, якщо Lazard зможе домовитися з держателями українських облігацій, що вони не будуть пред’являти папери до дострокового погашення, коли Росія вимагатиме погашення боргу перед нею, тоді у нас є шанси впоратися з цим.
“Але з Lazard поки не домовилися, наскільки мені відомо, переговори ще тривають”, – відзначає експерт.
Є й інші можливі причини утримання курсу. Ми розраховуємося за імпорт енергоносіїв в доларах, якщо курс буде 20 – “Нафтогаз” буде змушений купувати валюту у Нацбанку за цією ціною. Але у “Нафтогазу” немає цих грошей, в бюджеті їх теж немає. А це означає, що ще більше може збільшитися сума дефіциту держбюджету.
“До п’ятого числа, думаю, могли мати місце внутрішні кредити “Нафтогазу”, щоб він міг купити валюту за курсом 16, – припускає Козак. – Є й інші квазісуверени, такі як “Укрзалізниця”, яким також може бути небхідно валюта”.
І остання, проте не сама малозначна версія стосується банківського сектора. Подальша девальвація гривні ще більше посилить і без того складні взаємини між банками і валютними позичальниками.
Банкам також стане складніше вписуватися в нормативи регулятора і підтримувати свою платоспроможність.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
Також за темою
Долар під загрозою? Інвестори масово шукають альтернативу
Чи буде стрибок долара — прогноз курсу
НБУ зменшує продаж валюти на міжбанку чотири тижні поспіль
Війна на Близькому Сході вдарить по грошах? Не купуйте долар, поки не послухаєте прогноз валют від експерта
Регулятор стримує девальвацію гривні — аналітики
Яку валюту українці складають під матрац
