2389
Кредити українців здешевлять в два рази
— Кредит&Депозит
Валютним позичальникам вчора спробували спростити життя. У Верховну Раду внесли і прийняли в першому читанні законопроект (№1610), яким вводиться мораторій на виселення боржників із закладених за простроченими валютними кредитами квартир. «З літа в країні діє мораторій на стягнення заставного майна по валютній іпотеці, тому багато банків хитрували. Вони подавали відразу два клопотання: про стягнення з боржника житла і про виселення сімей із закладених квартир. Де-юре, це два різних процеси. Стягнення застав, звичайно, судами відхилялося через мораторій, а ось на рішення про виселення накладалася нотаріальна напис і людей виставляли на вулицю. Новий же законопроект може цей процес зупинити і позбавити банкірів такої лазівки», – прокоментував «Вістям»ситуацію керуючий партнер юрфірми« Можаєв і Партнери »Михайло Можаєв.
Правда, юристи відразу попереджають, що законопроектом вводиться лише мораторій на використання нотаріального напису і виселення іпотечних позичальників. «Це заборона, яка діятиме якийсь (невизначений) час, і колись напис знову може запрацювати. Водночас до Верховної Ради внесено і інший законопроект (№1519), яким нотаріальний напис назавжди забороняють використовувати для виселення позичальників з житла (адже це суперечить ст. 47 Конституції України) – і в інтересах громадян доцільніше прийняти саме його. Щоб позичальників не могли позбавляти житла без рішень судів », – зазначив у розмові з «Вестями» старший партнер адвокатської компанії« Кравець та Партнери »Ростислав Кравець.
Перерахувати по 7,99 грн./$
Практично одночасно з законопроектом був прийнятий ще один документ – меморандум Нацбанку, який запропонував банкам конвертувати валютні кредити за курсом 7,99 грн ./$ (офіційним курсом нацвалюти на 1 січня 2014). Після переведення в гривню, до кредитів буде застосовуватися вже гривнева ставка – вона повинна бути зафіксована в договорі не менше, ніж на три роки (з моменту конвертації). Клієнту надається вибір за формою виплати: він може перейти з ануітетного погашення (рівними частинами) на класичне – за зменшенням. Згідно з меморандумом, банкам рекомендується списати всі пені та штрафи, нараховані до реструктуризації. При цьому розраховувати на неї можуть лише ті, у кого розмір кредитної заборгованості не перевищує гривневий еквівалент 2,5 млн. грн. (за курсом на 1 січня 2014), і поширюється він на позики, оформлені до 2008 р – до моменту введення в Україні заборони на валютне кредитування населення.
«Якщо перерахувати 2,5 млн. грн. по курсу 8 грн/$, то вийде трохи більше 300 тис. у.о. У Києві найдорожчий квадрат до кризи 2008 року коштував близько 3 тис. у.о., тобто цієї суми вистачило б на 100 кв.м. на трьох-чотирьох кімнатну квартиру», – прокоментував «Вістям» критерії президент Міжнародної федерації нерухомості ФІАБСІ-Україна Олександр Бондаренко.
До речі, меморандум НБУ оформлений так, що він буде поширюватися не тільки на валютні іпотечні кредити в чистому вигляді – позики на покупку квартир. Але і на споживчі кредити, ті, що видавалися на поточні потреби людям (на картки або готівкою), а в заставу оформлялася нерухомість. «У роздрібному сегменті головними неплатниками є боржники валютної іпотеки, які перестали її обслуговувати наприкінці 2008 – початку 2009 р і знаходяться на активній стадії судових розглядів з банками. Також в цю категорію потрапили у тому числі клієнти, які мають старі «карткові» борги у валюті, позичальники з Криму і зони АТО, а також боржники по кредитах готівкою і по кредитах під зарплатні проекти підприємств, у яких почалися перебої з виплатою заробітних плат », – пояснив «Вістям» директор центру по роботі з проблемними активами банку «Фінанси і Кредит» Сергій Мотайло.
Глобально фінансисти не були в захваті від конвертації кредитів. «Не вважаю, що банки одноосібно повинні на своїх плечах нести відповідальність за девальвацію гривні. Так, з позичальниками потрібно домовлятися і йти на поступки, але відповідальність має бути солідарною – фінустанови повинні розділити її з державою. Тобто отримати від влади відшкодування частини своїх втрат від списань валютних кредитів », – зазначив у розмові з «Вести» голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Але юристи відразу попередили, що меморандум Нацбанку – це рамковий документ, який носить рекомендаційний характер. «Він не тягне за собою жодних юридичних наслідків, це не закон чи постанова НБУ обов’язкове для виконання. Якісь банки можуть дотримуватися його постулатів, а якісь – ні », – дав оцінку Михайло Можаєв.
Банкіри ж поки лише в загальних рисах окреслюють умови, про які зможуть домовлятися валютні позичальники після конвертації своїх позик по 7,99 грн./$. «Раніше та ж іпотека в середньому бралася на 10-15 років, зараз є сенс пролонгувати її ще на 10-15 років тільки вже в гривні. Ставка при цьому може бути одна – ринкова (від 23-25% до 30% річних на поточний момент – Авт.), але її можна закласти в договір по різному. Можна зробити якийсь пільговий період на початку і зростання ставки потім, а можна – і єдину ставку на весь термін. Якщо говорити про списання якихось сум заборгованостей, це питання політики кожного окремого фінустанови», – прокоментував «Вістям» варіанти заступник голови правління УкрСиббанку BNP Paribas Group Костянтин Лежнин.
Олена Лисенко, Денис Вергун, Оксана Гришина
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
