2155
Мертвий сезон
— Особисті фінанси
Щоб провести традиційний осінній підрахунок готівкової живності, до цієї самої осені ще потрібно дожити. Але вже сьогодні ясно, що рахувати доведеться, в основному, збитки. Перша половина поточного року для України минула під чорним сонцем згортання проектів і створення плацдарму для нарощування податкового пресу.
Оптимістична стагнація
Перманентний процес погіршення якості життя в країні, нарешті, знайшов своє обличчя в цифрах. Якщо абстрагуватися від часткового виведення російських грошей з економіки України і дорожнечі АТО, то дивлячись на падіння показників можна подумати, що це просто, всього лише, черговий поганий рік для країни. Підбиваючи підсумкові показники, державна служба статистики винесла досить оптимістичний вердикт, в якому, негативні тенденції позначені як прогнозовані і некритичні.
За період січень-червень 2013 року порівняно з аналогічним періодом 2012 падіння промислового виробництва становить 5,3%. У першому ж кварталі 2014 року, порівняно з цим же періодом минулого року, падіння становило 4,8%, а обсяг реального ВВП скоротився лише на 1,1%.
Приріст капітальних інвестицій у першому кварталі цього року було відзначено у фінансовому та страховому сегменті підприємницької діяльності – 34,1%, роздрібній торгівлі – 49,5%, оренда і торгівля готовою їжею – 32,3%, у транспортній сфері – 1,4%, в будівництві – 7,3%, сільському господарстві – 7,4%, операціях з нерухомістю – 22,6%, у промисловості – 34,7%.
Втім – все це цифри уявного добробуту. По-перше, на тлі знецінення життя через ситуацію в країні, страховий бізнес отримав додаткові стимули. По-друге, зростання показників торгівлі, особливо було спричинено не фактичними обсягами продажів, а різким зростанням цін, у тому числі – і на продукти харчування «соціальної» групи. По-третє, за поліпшення абсолютних цифр у транспорті і будівництві слід, в першу чергу, «дякувати» міграції біженців з Криму та східних областей України та їхнє розселення в інших регіонах країни тощо.
Перше похмілля
Держстат стверджує, що сума капітальних інвестицій за перший квартал цього року, по відношенню до минулого, зменшилася на 23,1% і становить 42,625 млрд грн. Навіть без прив’язки до річної різниці в курсі долара, 40% інфляція, майже в половину, знецінила купівельну спроможність національної валюти. За інформацією Національного банку України, в першому кварталі 2014 року, збитки українських підприємств зросли у 5,5 рази, а їхня дохідна частина лише у 2,2 рази. Таким чином, негативне сальдо сягнуло майже $11 млрд. Паралельно з прогресуючою втратою рентабельності українських підприємств також відзначається сильне послаблення державних стимулів у деяких секторах вітчизняної економіки.
Якщо раніше на частку держбюджету капітальних інвестицій припадало: у 2012 році – 6,3%, у 2013 році – 2,5%, то в першому кварталі 2014 року – лише 0,6%.
Україна втрачає свою комерційну привабливість і в очах приватного інвестора. Участь банківських кредитів та інших позик в грошовому обігу країни також зменшилася: у 2012 році 16,1%, у 2013 – 14,8%, на поточний момент – на 9,5%. В цілому ж мінусовий баланс зовнішньої торгівлі України становить понад $2 млрд. Щомісяця. Однак, навіть за такого скорочення маси фінансових інструментів, індекс цін виробників промислової продукції цього року збільшився на 18%, а індекс споживчих цін – на 11,6%.
Додаткове 15% оподаткування депозитів громадян і банків підвищило відсоткові ставки, що призвело до зниження ділової активності малого та середнього бізнесу. «Важкий кредит» і свіжоспечений податок «на армію» з фізосіб, призведе до згортання комерційної ініціативи самозайнятого населення. Така економічна політика, за усіма хрестоматійними канонами, викличе подальшу ланцюгову реакцію падіння попиту на товари та послуги.
Не дозволяє відчувати оптимізм з приводу збільшення товарообігу й соціальна політика держави. Держстатистика безжально зафіксувала зростання реальної заробітної плати за півріччя всього лише на 0,4%. Усі пенсії й соціальні виплати заморозилися і не пройшли справедливої індексації, по відношенню до 50% подорожчання долара, з відповідним ціноутворенням на імпортні товари широкого вжитку та ліки. Індексації також не підлягали заробітні плати в приватному і в бюджетному секторах.
Навіть в умовах секвестрування витрат на утримання бюрократичного апарату, навантаження на державні вакансії у деяких регіонах сягає 40 осіб на місце. Ринок праці перевантажений пропозицією.
За умов, коли експорт товарів і послуг лише в першому кварталі поточного року по відношенню до минулого зменшився на 7,4% – роботодавці не вважають за потрібне піднімати зарплати, особливо, при скороченні трудодня.
Творчій та технічній інтелігенції, співробітникам правоохоронних органів, медпрацівникам і пролетаріату всіх видів, через нездатність самостійно підвищити вартість ліквідності праці доводиться значною мірою оптимізувати споживання. Як у ціновій, так і в кількісній, а також – якісній площинах.
Падіння споживання населенням кількості товароодиниць наочно демонструє скорочення імпорту товарів і послуг. Лише за перший квартал поточного року падіння попиту на продукцію, що ввозиться, скоротилося на 19,8%, і це не межа, оскільки жодного позитивного прогнозу щодо збільшення доходів населення України на сьогодні не існує.
Де стіл був страв
Говорити про оптимізм в країні, в якій кожен громадянин за такий короткий період втратив 40% і більше від купівельної спроможності і якнайшвидше економічне одужання – напевно доведеться ще дуже не скоро. Відставання доходів населення від реального подорожчання не тільки не дозволяє створювати яких-небудь накопичень для стабілізації ситуації за майбутніх потрясінь, але й все глибше закабаляє українців. Більш ніж 50% девальвація гривні – від початку революційних подій, галопуюча інфляція – що сягнула від початку поточного року 40%, різке зниження рівня життя населення – майже на 25% і скорочення реальних доходів – більш ніж на 20%: стали монументальними символами минулого півріччя.
Допоки триває літній період і на прилавках рясно присутні вітчизняні товари за нормальними цінами, ситуація виглядає відносно стерпною. Але ближче до осені, коли актуалізується потреба виконувати вимоги МВФ, яких наш чинний уряд обіцяв неухильно дотримуватися, в обмін на чергові транші, нового витка соціального напруження не минути.
Підвищення цін на газ, на електроенергію для кінцевих споживачів послуг, природних монополій, створить чергові проломи в бюджетах українців, що відвиклих за літо від плати за опалення.
Навіть за більш сприятливих економічних періодів населення країни сформувало борг за послуги ЖКГ у розмірі 13 млрд. гривень. Однак, з травня-місяця, тарифи на газ для населення підвищилися на 40%, з червня – ціни на електроенергію для населення зросли до 40%, а з липня тарифи на водопостачання зросли в середньому на 84%, а оплата за використання каналізації та водостоків збільшилася на 105%.
Не менш неприємним сюрпризом для громадян стане участь нових тарифів на енергоносії в ціноутворенні продуктів харчування і товарів масового споживання. Навіть найбільш поверхневий підрахунок припускає до зими майже 100% подорожчання торгової номенклатури відносно початку року. Але чи буде це межею? Мабуть, ні.
Максим Моргун
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
