696
Сировари міняють Європу на Азію
— Аграрний ринок
Українські виробники молока на пошук альтернатив російському ринку витратять кілька років
У 2014 році українські аграрії можуть збільшити виручку від експорту продовольчих товарів на 15% (до $20 млрд.) За даними «Держзовнішінформ» зростання відбудеться в основному за рахунок поставок продукції рослинництва в ЄС і країни Сходу. Адже з початку року експорт вітчизняної сільгосппродукції в Європу перевищив $3 млрд.
При цьому за цей же період обсяг експорту української с.-г. продукції на ринок РФ скоротився на 30%. І таке падіння викликало негативні наслідки передусім у тваринництві: скоротилося виробництво, знизилися закупівельні ціни на молоко і, як наслідок, збільшився забій великої рогатої худоби.
Через обмеження Росії виручка від експорту українських сирів всіх видів з січня по травень 2014 склала $90 млн., а це на $42 млн. менше, ніж за п’ять місяців минулого року. І все тому, що 84% їх реалізації припадало на Росію. Падіння може поглибитися, якщо Росія зважиться ввести на продукцію українських молочників додаткове мито до 30% (на такому показнику наполягає російський союз виробників молока «Союзмолоко»).
Разом з тим глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський вважає, що Росія не зацікавлена в повному скороченні поставок. У РФ щорічно імпортується 400 тис. т сирів, з яких 69 тис. т – українського походження. Можливо, з’являться нові вимоги до технічних регламентів (їх жорсткість). Але в повне згортання експорту української молочної продукції експерт не вірить.
Не секрет, що собівартість українського сиру вище імпортного. До того ж вітчизняні виробники не мають можливості швидко диверсифікувати експортні поставки – у закордонних фірм у більшості випадків якість продукту вище. Тому молочні компанії вже були змушені скоротити виробництво твердого сиру і переорієнтуватися на сухі молочні продукти (у першу чергу сухе молоко) і вершкове масло.
Так що, на дешевий сир в Україні сподіватися більше нема чого. У пік торішньої сирної війни відбулося деяке затоварення внутрішнього ринку і невелике зниження цін, але незначне і дуже короткочасне. Зараз тренд змінився новим зростанням вартості продукту. З іншими продуктами харчування ситуація може бути схожою.
Світло зі Сходу
До завоювання азіатських ринків закликає експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко. Так, в Китаї цього року попит на незбиране сухе молоко зросте на 21%, а на знежирене сухе – на 16%. Цього року очікується підвищення попиту на сир і з боку Японії.
Але тут є одна істотна перешкода – якість сировини, яка знижує конкурентоспроможність української продукції. Середня продуктивність корів в Європі перевищує 8 тис. кг молока на рік, тоді як в Україні в більшості господарств вона на 40-50% нижче. Але справа не тільки в кількості молока, а й у його якості. У селянських господарствах домогтися потрібної якості вкрай важко. А коли Україна узгодить нормативну базу до стандартів ЄС, тоді від сировини індивідуальних виробників (а це майже половина всіх поставок) доведеться відмовитися взагалі.
Автономні торговельні преференції від Євросоюзу можуть нам допомогти, але особливих надій на них покладати не варто: надані нам щедрою рукою квоти, на думку вітчизняних експертів, занижені, оскільки базуються на застарілих даних. Крім того, торгувати з ЄС можна лише за наявності ліцензій, які видаються Генеральною дирекцією ЄС з аграрних питань на конкурсній основі.
І найголовніше: тваринники України можуть реально почати експорт продукції до ЄС не раніше 2015 року через складні процедури оформлення. Нагадаємо, наші птахівники свого часу прорубували вікно в Європу кілька років. У будь-якому разі вітчизняні виробники повинні завершити сертифікацію своєї продукції, а парламентарії – привести наше фітосанітарний законодавство у відповідність з нормами ЄС.
Картопля Free
З 16 червня Росія заборонила імпорт української картоплі. Торік вітчизняний експорт цього продукту в РФ склав 36,5% від усіх українських поставок цієї культури (у вартісному вираженні). Але директор національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко вважає, що російська заборона на імпорт картоплі не матиме серйозного впливу на загальний обсяг експорту сільгосппродукції та ситуацію на внутрішньому продовольчому ринку.
Україна входить до числа світових лідерів виробництва цієї культури (у 2012 році – четверте місце після Китаю, Індії та РФ з урожаєм в 23,3 млн. т). Разом з тим картопля, за словами академіка, не відноситься до числа основних експортних продуктів – з 16,3 тис. т експорту 5,1 тис. т закупила Молдова, 2,4 тис. – Боснія і Герцеговина, 1,8 тис. – як не дивно, Білорусь. А високий, здавалося б, обсяг закупівель Росії в натуральному вираженні склав лише 6,1 тис. т. І то тому, що з України в РФ везуть лише молоду картоплю – у нас вона з’являється раніше. Багато ЗМІ поспішили заявити, що 90% всього нашого картоплі поставляється на російський ринок. Але ця цифра стосується лише молодої картоплі.
Велика частина коренеплоду, виробленого в Україні, тут же і споживається: близько 6 млн. т – в їжу, більше 5 млн. – на посадку, 9 млн. т – на корм худобі і 1 млн. – на переробку. Таким чином, російські 6 тис. т навряд чи можуть розорити українського виробника і підірвати внутрішній ринок.
ДУМКА
Ігор Остапчук, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу
Частка ринку Російської Федерації в експорті української продукції сільського господарства значна по багатьох товарах, в основному по тваринницької продукції. Серед підгалузей можна виділити: експорт м’яса та їстівних м’ясопродуктів (у 2013 році – $ 159 млн., більше 45% виручки від усього експорту цієї групи товарів), риби ($ 11,6 млн., понад 55% виручки), молока і молочних продуктів ($ 389,1 млн., понад 55% виручки) і овочів ($ 49,6 млн., більше 44% виручки).
Дана ситуація неприємна локальними збитками, тобто недоотриманням експортерами прибутку, адже російський ринок приваблює їх вищими цінами порівняно з внутрішнім. Аналогічна ситуація і з забороною експорту картоплі.
У галузі тваринництва стан справ дещо складніший. Як результат торговельних протиріч ми вже спостерігали зниження закупівельних цін на молоко на 15-20%. Такі обставини можуть викликати скорочення його виробництва через вирізання стада.
Втім, значна частина цього ринку в експорті ще не означає якихось суттєвих наслідків для українського ринку. Так, наприклад, в 2013 році в РФ було експортовано 113,2 тис. т овочів, що становить лише 1,1% їх виробництва. Тому, якщо це кількість продукту залишиться на українському ринку, істотних коливань цін і безпосередньо коригування посівних площ це не викличе.
Владімір Колюбакін
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
