Кредити Криму не пробачать


Кредити Криму не пробачать

Після анексії Російською Федерацією території АРК над українськими банками нависла загроза збитків на суму понад 20 млрд гривень. Нацбанк своєю постановою №260 обірвав фінансові зв’язки між півостровом і материковою Україною, але як банкам повернути свої активи – пояснення від держави так і не надійшло.

Офіційної інформації про переговори між ЦБ РФ та НБУ також немає. Однак, як стало відомо Forbes, представники Центробанку Росії все ж таки побували в Україні і провели відповідні переговори. І Нацбанк України зміг знайти для цього вагомі аргументи – після того, як у Криму було захоплено 4 млрд гривень готівки, яка належить Ощадбанку.

Так, хоча офіційна позиція ЦБ РФ, зі зрозумілих причин, відсутня, схоже, сторони домовилися про те, що борги перед українськими банками не «подаровані» тим, у кого вони є. У разі неповернення кредитів на кримських позичальників чекатимуть судові позови, спілкування з російськими колекторами і неможливість кредитування в російських банках, що працюють в Криму.

Заступник голови Центробанку Росії Михайло Сухов повідомив Forbes, що Банк Росії не може прийняти будь-яких рішень, юридично значущих для виконання зобов’язань підприємствами та громадянами Криму перед банками України. «Разом з тим, ми виходимо з того, що сумлінне ставлення до взятих на себе фінансових зобов’язань має бути обопільне як для банків, так і для їхніх клієнтів», – говорить Сухов.

Асоціація російських банків, в свою чергу, звернулася до жителів Криму із закликом про виконання своїх кредитних зобов’язань перед банками України з метою недопущення «неприємних ситуацій», які можуть виникнути через судові позови з боку українських фінустанов. «Найбезпечніша поведінка – проводити погашення боргу, точно дотримуючись умов договору», – підкреслили в Асоціації.

При цьому близько двох тижнів тому радник голови правління Російського національного комерційного банку (РНКБ) Руслан Ареф’єв заявив, що банк не буде кредитувати підприємства, які не розрахувалися з українськими фінустановами. «І це питання досить серйозне, воно негативно позначається на кредитній історії, хоч вона й українська. Ці підприємства можуть надалі звертатися і просити кредити, але ми будемо змушені їм відмовляти, тому що вони не працюють зі своєю кредитною заборгованістю, не погашають [позики], і навіть не роблять спроб», – попередив Ареф’єв.

«Кредитну історію, так само як і історію життя, змінити неможливо. Водночас інформація про колишню кредитну історію кримських позичальників, що зберігається в Україні, для російських банків на сьогодні недоступна», – констатує Сухов. Так, ЦБ РФ надав російським банкам право в Криму самостійно визначити способи надання інформації про кредитні історії кримських позичальників, не вимагаючи від них формального підтвердження документації українськими держорганами.

Варто відзначити, що якщо на 1 квітня кредитний портфель українських банків в Криму становив близько 20 млрд гривень, то на 1 червня на балансі банків України значилося в 2,5 рази менше коштів – лише близько 8,5 млрд гривень. Решта боргів, найімовірніше, «пішли» в портфелі російських банків, або ж переуступлені колекторам. Покупців на свої активи банки почали шукати ще наприкінці березня, задовго до того, як НБУ прийняв постанову №260.

Водночас активи ПриватБанку та Ощадбанку, ймовірно, були списані, і ці банки зможуть їх повернути лише в порядку заперечування нанесення збитку в міжнародних судах. Кримський суд вирішив передати їхнє майно на користь Агентства зі страхування вкладів, яке, за словами Сухова, виконує «функції колективного захисника фінансових інтересів кримчан».

Враховуючи все вищесказане, можна констатувати, що анексія Криму не позбавила мешканців півострова від кредитних зобов’язань, а лише додала їм дискомфорту з погашенням наявних позик.

Олександр Моісеєнко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Яке майбутнє очікує Крим?
В Контексті Finance.ua
Опитування