9784
Валютна проблема
— Кредит&Депозит
Відмова Нацбанку України від фіксованого валютного курсу і наступна за цим девальвація гривні більш ніж на 30% ще більше загострили проблему погашення валютних кредитів населенням. Після чергового обвалу нацвалюти наприкінці весни – початку літа позичальники опинилися під загрозою виселення зі своїх квартир, що були заставою під їх іпотечні кредити.
Визначити точну кількість «постраждалих» досить складно. Активісти, що регулярно мітингують перед парламентом, стверджують, що проблема торкається 4 млн осіб. Оцінки банкірів скромніші. За даними НБУ, кількість кредитних договорів на надання позик в інвалюті зараз сягає близько 80 000.
Складність обчислення реальних масштабів проблеми полягає в тому, що частина таких договорів перебуває поза балансом банків: проблемні валютні кредити створюють труднощі під час формування резервів фінустанов, через що останні намагаються не тримати їх у себе на балансі. У підсумку подібні позики відходять за перепоступкою до пов’язаних з банками-кредиторами факторингових або колекторських компаній, які перебувають під юрисдикцією Нацкомфінпослуг.
На сьогодні основним лобістом інтересів валютних позичальників виступає новий лідер Соціалістичної партії України, екс-регіонал Микола Рудьковський. Підтримує його громадська організація «Правдива Країна» – об’єднання громадян, що мають проблеми з валютними кредитами.
16 травня нардепом Рудьковським до парламенту було внесено проект закону «Про переведення кредитних зобов’язань в іноземній валюті в національну», зареєстрований під № 4895. «Законопроектом Рудьковського», зокрема, передбачається, що банки та інші фінансові установи за письмовою заявою позичальників зобов’язані конвертувати чинні валютні кредити за курсом, що існував на момент укладання договору. І поки що позичальники вважають цю ініціативу найбільш пріоритетною.
«Законопроект Рудьковського написаний на тих вимогах громадськості, які були спочатку. Ми мали відношення до написання цього законопроекту, і він відображає суть вимог людей», – підкреслює голова правління організації «Правдива Країна» Ярослава Авраменко.
Але 19 червня Верховна рада вкотре провалила голосування за цей проект закону. Асоціація позичальників на знак протесту оголосила мораторій на платежі за валютними кредитами.
Після провалу в сесійній залі компромісного законопроекту спікер парламенту Олександр Турчинов доручив Мінфіну і Нацбанку на наступний сесійний тиждень розробити новий законопроект про переведення кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну.
Проте раніше, наприкінці травня, обидва ці відомства отримали лист (є в розпорядженні Forbes) від Міжнародного валютного фонду, в якому настійно рекомендувалося вплинути на ситуацію таким чином, щоб «законопроект Рудьковського» не був прийнятий в парламенті. На думку чиновників з МВФ і Світового банку, ця законодавча ініціатива «ставить під загрозу програмні цілі… з підтримання фінансової стабільності та відновлення довіри до банківського сектору». Так, за різними оцінками, над банками нависне загроза збитків у розмірі 16-20 млрд гривень, що може катастрофічно позначитися на всій системі.
Тому і регулятор, і фінансове міністерство не прагнутимуть максимально задовольнити позичальників, що мітингують. В іншому випадку програма стенд-бай від МВФ може бути призупинена.
Замість цього МВФ пропонує керівництву країни «звернутися до банків з метою розробки системи стимулів для добровільної реструктуризації боргу, що забезпечить не лише допомогу позичальникам у складному становищі, але і збереже доброякісну структуру погашення заборгованості».
У відповідь банківські асоціації вже намагаються запропонувати власні законопроекти. Зокрема, законопроект, розроблений в НАБУ, пропонує реструктуризувати кредити виключно на придбання житлової нерухомості для власного проживання, де сума договору не перевищує 2 млн гривень в одному банку. Такій реструктуризації при цьому підлягатимуть договори, передані колекторам та іншим фінансовим установам. Реструктуризація, відповідно, повинна відбуватися за валютним курсом, який був визначений на момент набрання чинності такого закону.
Але з таким сценарієм не згодні позичальники. «Коли ми від самого початку просимо зменшити фінансове навантаження на позичальника, а нам пропонують варіант, в результаті якого сукупна вартість кредиту збільшується в 5-6 разів, це просто знущання. У підсумку вийде, що після проведення конвертації позичальники будуть винні банкам в декілька разів більше, і зобов’язані будуть платити більше. Тоді виникає питання, навіщо було за це боротися», – риторично запитує Авраменко.
Банкіри водночас стверджують, що «законопроект Рудьковського» відображає не стільки інтереси громадськості, скільки певного кола осіб. «За результатами розслідування, яке ми провели щодо того, хто стоїть за цим законопроектом, ми вийшли на групу адвокатів – юристів – нотаріусів, які мають значну нерухомість, під яку вони брали доларові кредити. Погашати вони ці кредити не хочуть, і певні особи виступили з ініціативою пролобіювати таким чином свої інтереси», – розповів у коментарі Forbes банкір, що побажав не називати своє ім’я.
За його словами, законопроект спочатку готувався в Нацбанку, але пізніше потрапив до Рудьковського. «А потім дивним чином в соцмережах почав активно обговорюватися весь цей процес, і з’явилося декілька тематичних співтовариств», – стверджує співрозмовник видання.
Банки, у свою чергу, поки що готові йти на поступки – за умови, що допомога буде адресною. Для цього асоціація «Український кредитно-банківський союз» (УКБС) пропонує Нацбанку створити реєстр позичальників, який би відображав реальний масштаб проблеми.
На переконання УКБС, це дозволить виділити категорію соціально незахищеного населення, яке обслуговує житлові кредити і дійсно потребує пом’якшення умов кредитування у зв’язку з кризою. А також відмежувати від пільг заможних позичальників, які брали кредити на купівлю VIP-житла або житла для комерційних цілей (здавання в оренду або перепродаж), і боржників, які не платили і за стабільного курсу валют.
Голова УМВБ Анатолій Гулей, який займається цим питанням у профільному комітеті парламенту, пропонує ввести адресні субсидії для тих незаможних, у кого є іпотечний валютний кредит. «Це невеликі гроші, але це знімає соціальну напругу і вирішить проблему», – вважає він. При цьому банкір підкреслює, що реструктуризація позики – складний процес, але для цього не потрібен ніякий спеціальний закон. «Потрібна просто добра воля банку, і відповідно, клієнта, для того щоб вони підписали договір. А необхідності в законодавчих нововведеннях не існує. Подібні речі вже практикувалися в 2008 році», – нагадує Гулей.
Проте втручання парламенту вже буде потрібно в будь-якому випадку. Прийнятий парламентом 11 червня мораторій на накладення стягнення на майно, прийняте в забезпечення за валютними кредитами, триватиме доти, поки проблема з валютними вкладами не буде законодавчо врегульована.
І він уже почав давати перші «побічні ефекти». Наприклад, однією з причин відмови від купівлі активів банку «Форум» Альфа-Банком став вищезгаданий закон, оскільки він суттєво знизив привабливість портфеля і без того проблемного банку.
Крім того, за твердженням експертів та учасників ринку, мораторій значно знижує ділову активність. «Це рішення підштовхнуло банки до думки про те, що якщо влада так швидко і легко звільняє громадян від можливості забрати у них заставне майно, то банкіри припинять кредитувати населення під заставу нерухомості. І тоді населення взагалі не зможе отримати кредити», – підкреслює Гулей.
При цьому банкіри зізнаються, що оскільки закон зворотної сили не має, це рішення навряд чи дійсно захищає позичальників від стягнення житлової нерухомості, а просто створює юридичні казуси.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
