1818
Коли в Україні з'являться повноцінні 3G і 4G
— Фондовий ринок
За тиждень до президентських виборів в.о. президента Олександр Турчинов звільнив старий і призначив новий склад Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) – державного регулятора телекомринку, в обов’язки якого входить, у тому числі, й надання ліцензій операторам.
Від учасників ринку на адресу попереднього складу НКРЗІ неодноразово лунали звинувачення в лобіюванні інтересів одного з операторів. «Останні роки комісія працювала на користь тільки одного оператора – «Укртелекому», – констатує Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital.
Зокрема, саме цим учасники ринку пояснюють невидання ліцензій на 3G провідним мобільним операторам. Адже досі в Україні єдиним монопольним власником відповідної ліцензії на 3G (UMTS) є компанія «ТриМоб», що отримала її специфічним чином – від свого материнського і водночас державного «Укртелекому», якому сама ліцензія дісталася без конкурсу в 2005 році.
Тепер же провідні українські мобільні оператори сподіваються, що відтепер питання надання 3G і 4G-ліцензій зрушиться з місця. Однак ставлення до членів НКРЗІ на ринку неоднозначне. У першу чергу через те, що регулятор очолив уродженець Донбасу Андрій Семенченко, який не має досвіду роботи в сфері телекомунікацій. Новий керівник – вчений у галузі інформатизації – раніше вже трудився на державних посадах. Зокрема, в 2008 році Семенченко був заступником голови Держкомітету інформатизації.
До того ж до комісії потрапила людина, делегований від «МТС Україна» – Анатолій Довгий, який раніше вже був членом НКРЗІ. Інші учасники ринку закономірно висловили невдоволення таким рішенням. У компанії life:) відмовилися прокоментувати це питання, а в «Київстарі» назвали призначення нових членів НКРЗ кулуарним. Враховуючи поспішність зміни складу НКРЗІ, на ринку не виключають, що комісія ще може зазнати змін за ініціативи новообраного президента України.
3G без конкуренції
Колишній голова комісії – Петро Яцук, який обіймав цю посаду з 2011 року, після призначення нового голови НКРЗІ несподівано пішов на лікарняний. Чиновника також часто пов’язують з головою спостережної ради «Укртелекому» Леонідом Нетудихатою, який в 2010-2011 роках був головою Держспецзв’язку (Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації).
Тим не менш, в ексклюзивному інтерв’ю Forbes колишній чиновник запевнив, що після лікування планує залишити своє колишнє місце роботи. Хоча знайомства з Нетудихатою Яцук не заперечує, але його протеже себе не вважає. «Я ніколи не приховував, що ми знайомі з Леонідом Нетудихатою. Ця людина двічі зіграла важливу роль у моєму житті – в 1995-му, коли він мене запросив працювати в Донецьк, і в 2003-му, запросивши працювати в Київ», – пояснює колишній голова НКРЗІ.
Також Яцук не став відкидати той факт, що робота з надання ліцензій після декількох років зволікань активізувалася лише в березні поточного року. Як вже повідомлялося, для цього була сформована робоча група, до складу якої увійшли чиновники НКРЗІ, Міноборони та інші зацікавлені учасники телекомринку. Перше її засідання відбулося 18 березня. Свої висновки робоча група мала підготувати протягом 60 днів, тобто в середині травня. Після цього мало відбутися оголошення конкурсу, але в.о. президента звільнив попередній склад НКРЗІ. «За останні два місяці ми зробили достатньо для підготовки конкурсу, велися напрацювання проектів нормативно-правових актів», – підкреслює Яцук.
При цьому він зазначає, що причина відмови у наданні ліцензії іншим операторам в минулому полягала у використанні необхідного радіочастотного ресурсу військовими радіолокаційними службами Міноборони. Власне, саме такою була офіційна позиція НКРЗІ останні три роки. Однак у квітні, за словами Яцука, НКРЗІ і Міноборони дійшли згоди. За офіційною версією, регулятор і міністерство звернулися до уряду з ініціативою використання 200 млн гривень не розподіленого прибутку УДЦР (український державний центр радіочастот, відноситься до сфери управління НКРЗІ. – Forbes) для частотної конверсії. Під цим малися на увазі заходи з модернізації частот Збройних сил України в смузі 2 ГГц і переведення їх на інші діапазони частот.
Терміни проведення цих робіт конкретизовані були. Коли новий голова НКРЗІ оголосить конкурс, також невідомо – Семенченко не знайшов часу для спілкування з Forbes.
При цьому варто відзначити, що саботаж чиновниками з НКРЗІ надання ліцензії на 3G відкинув Україну на багато років назад в технологічному розвитку: у всьому світі вже активно впроваджується зв’язок 4G. Так, станом на травень 2014 року, за даними GSA (Всесвітньої асоціації мобільних операторів. – Forbes), у 104 країнах функціонує 288 мереж 4G (LTE). При цьому більше половини всіх 4G-підключень припадає на Північну Америку (в основному, за рахунок США), ще 39% – на розвинені країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (найбільше – в Японії і Південній Кореї). «Незважаючи на те, що розвиток мереж четвертого покоління активно триває, в Японії вже ведуться розробки зі створення мереж наступного, п’ятого покоління мобільного зв’язку», – пояснює Анатолій Фроленков, партнер консалтингової групи E&C.
Вартість ліцензій
За підрахунками комітету Верховної ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, вартість ліцензії на зв’язок 3G для кожного з операторів становитиме 1,03 млрд гривень за всі регіони країни з урахуванням Криму.
Готовність оплатити ліцензію висловлювали всі три провідні оператори мобільного зв’язку: «Київстар», «МТС Україна» і life:), навіть незважаючи на те, що з 1 квітня витрати операторів на експлуатацію радіочастотного ресурсу (РЧР) збільшаться вдвічі. Тепер «Київстар» за три квартали року повинен буде заплатити додатково близько 250 млн гривень, «МТС Україна» – приблизно 160 млн гривень, а life:) – близько 90 млн гривень. Разом із внесками інших операторів це принесе до держбюджету близько 1,7 млрд гривень. Тоді як плата за ліцензію на 3G зможе поповнити держскарбницю на 3 млрд гривень.
У «МТС Україна» запевнили Forbes, що оплата за ліцензію дозволить державі ще й вирішити всі питання, пов’язані з використанням частот для 3G і 4G (LTE). «Коштів, отриманих від продажу ліцензій 3G, буде достатньо не тільки на частотну конверсію, а й на вирішення інших актуальних завдань, що стоять перед Міністерством оборони і перед країною в цілому», – запевняє Олег Проживальський, директор з корпоративного управління і контролю «МТС Україна».
Готовність платити за ліцензію підтвердили і в «Київстарі», висловивши сподівання, що вартість буде іншою. «Ми зацікавлені в отриманні ліцензії на 3G. Але ми не можемо коментувати різні цифри щодо її вартості, оскільки ніякої офіційної інформації від регулятора з цього приводу ми не отримували. Ніякі умови і терміни отримання на сьогодні нам не відомі», – додав Андрій Осадчук, директор з регуляторно-правового забезпечення «Київстару».
Оператор life:), незважаючи на «спорідненість» з «Укртелекомом» (половина акцій life:) належить СКМ Ріната Ахметова), також висловив готовність приєднатися до конкурсу. «Компанія готова взяти участь у тендері на нові технології, як тільки він проводитиметься, а також фінансово брати участь у конверсії частот спільно з іншими операторами», – відзначили в компанії.
Хоча, на думку колишнього голови НКРЗІ, насправді оператори не готові платити повну вартість ліцензії. Саме це нібито послужило ще однією причиною не проводити конкурси на 3G. «Можливість оплати операторами ліцензій на 3G декларується лише усно. Це ще не факт оплати», – підкреслює Яцук.
Ліцензія на 3G може обійтися операторам не більше 10-20% їхнього річного доходу. При постійно зростаючій кількості користувачів мобільного інтернету оператори зможуть повернути ці кошти досить швидко.
Відповідно до офіційної звітності, в 2013 році виручка «Київстару» при 25,8 млн абонентів хоча й скоротилася на 4% порівняно з попереднім роком, але становила 12,9 млрд гривень. Дані про чистий прибуток компанія не озвучує. У «МТС Україна» при 22,7 млн абонентів виручка в 2013-му збільшилася на 3% і становила 9,9 млрд гривень. А дохід life:) при 9,2 млн абонентів збільшився на 11% – до 3,6 млрд гривень. Тоді як дохід «Укртелекому» в 2013 році зменшився на 7,2% – майже до 6,5 млрд гривень. А чистий прибуток впав у 2,6 рази – до 138,9 млн гривень.
Надання подібних ліцензій в європейських країнах, де на 3G їх почали надавати ще в 2000 році, поповнювала державну скарбницю на мільярди доларів. Аукціон на 3G-ліцензії для чотирьох операторів в Іспанії в 2000-му приніс казні $425 млн. Нідерланди в тому ж році отримали $2,3 млрд, а п’ять ліцензій у Великобританії в квітні 2000 року принесли $32 млрд. Але рекордно прибутковим для держбюджету став конкурс в Німеччині, де було продано 12 ліцензій за $46,2 млрд.
Всі три українських мобільних оператора запевнили Forbes в тому, що якщо ліцензії будуть надані в найближчі 2-3 місяці, то вже до кінця поточного року послуга 3G стане доступною всім абонентам. При цьому в life:) висловили сподівання, що для швидкого та ефективного запуску 3G-4G необхідно порівну розподілити частоти між операторами, ввівши так звану технологічну нейтральність. «Технологічна нейтральність дозволяє використовувати одні й ті ж частоти для різних технологій. Таким чином старі частоти можна модернізувати для впровадження стандарту LTE», – пояснила Тетяна Попова, голова правління Інтернет-асоціації України.
В іншому випадку, за її словами, у виграші виявиться тільки оператор «Київстар», у якого після об’єднання з «Білайном» накопичилася найбільша кількість частот серед провідних операторів. Так, «Київстар» концентрує 44,1% діапазону 1800 МГц і 58% діапазону 900 МГц. При цьому частки інших операторів значно нижчі – «МТС Україна» контролює 32,1% частот GSM-1800 і 20% в GSM-900, «Астеліт» (ТМ life:)) – 17,4% в GSM-1800 і 18% в GSM-900.
Оскільки в ліцензуванні 3G і 4G вже немає перешкод, ліцензія «ТриМоб» , швидше за все, втратить свою винятковість, констатують експерти на ринку.
Викликати інтерес з боку українців за всі 9 років існування оператор так і не зміг. «ТриМоб» надає послуги приблизно 1% споживачів телекомунікаційних послуг України, і при цьому останні три роки перебуває в постійному статусі «продається», – пояснює ситуацію Андрій Осадчук, директор з регуляторно-правового забезпечення «Київстару».
Зокрема, в 2011 році вартість цього активу озвучувалася на рівні $280 млн. Серед потенційних покупців фігурували, в першу чергу, оператори «Київстар» і «МТС Україна». У 2012 році повідомлялося, що інтерес до «ТриМоб» проявляла компанія «Турксел», яка володіє 50% life:). Остання спроба продажу мала місце торік восени – інтерес до «ТриМоб» виявляв «МТС Україна», однак угода не відбулася.
Для 4G місця зайняті?
Що стосується ліцензій на 4G, то, як не дивно, потенційно доступні для цієї послуги частоти вже частково зайняті. Зокрема, ліцензії, надані регулятором, дісталися оператору зв’язку «Перший інвестиційний союз» (ПІС), який разом з CDMA.ua входив до групи «Континіум» Ігоря Єремєєва. У листопаді минулого року ПІС отримав дозвіл від НКРЗІ на використання першого в Україні LTE-модему Huawei EC 306-2 в частотах 1900-1920 МГц і 1980-2000 МГц, який міг би використовуватися для будівництва мережі 4G (LTE). У оператора також зареєстрована базова станція Alcatel, що працює в стандарті LTE. Проте в тому ж 2013-му повідомлялося, що «Континіум» пішов з телеком-бізнесу, передавши свої активи власникам «Інтертелекому» – придністровським бізнесменам Віктору Гушану і Іллі Казмали. Однак, як запевнив Forbes Петро Яцук, власник ПІС не змінився. Про те, що ПІС не входить до структури «Інтертелеком», підтвердили в самій компанії.
Тим часом на ринку були спроби відсудити деякі з частот: позов виходив від провайдера з боку PEOPLEnet. Однак прагнення отримати у регулятора ліцензію на одну з частот ПІС – 1980-2000 МГц – у січні цього року зазнали поразки в суді. Проте, вихід із ситуації є – стан справ може змінити введення технологічної нейтральності.
Павло Мандрик
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
