Голодний рік: чому Крим може залишитися без продовольства — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Голодний рік: чому Крим може залишитися без продовольства

Аграрний ринок
7427
Україна вчиться жити без Криму як рука без відрізаного пальця. Російським півострів не визнає ніхто, але на ділі ситуація виглядає геть інакшою – на межі Криму й України встановлено державний кордон, а кримчанам масово нав’язують російські паспорти і російську грошову одиницю.
Від розірвання зв’язку з материковою частиною України Крим, очевидно, втратив більше. По-перше, це грошові дотації, адже лише у 2013 році Крим отримав 116,727 млн грн. прямих бюджетних дотацій. Півострів заробляє лише 34% від своїх потреб, а Севастополь, який фінансують окремим рядком, ще менше – п’яту частину свого бюджету.
По-друге, це вода та електроенергія. Україна поставляє до 80% всієї споживаної Кримом електроенергії і до 85% питної води. Наприкінці квітня Україна перекрила надходження води через Північно-Кримський канал до Кримського півострову, анексованого Росією. У Держагентстві водних ресурсів України кажуть, що борг за вже поставлену воду досяг 1,7 млн грн, але конкретних пропозицій щодо подальшої роботи управління каналу не отримало. Згодом самопроголошений Міністр сільського господарства Криму Микола Полюшкін заявив, що весь посів рису в Криму загинув через нестачу води для зрошення полів. Наступні під загрозою опинились посіви кукурудзи.
“Рис вже нам не врятувати, навіть якщо зараз почнемо подавати воду. Поки вона дійде і заповнить чеки, пройде час. Про рис цього року можна вже забути”, – сказав Полюшкін. Нестачу рису в Криму планують перекривати за рахунок поставок з Краснодарського краю, але тут знову ж таки постає питання доставки на півострів. А як складеться ситуація через втрату кримського врожаю в Україні?
Рис та інші втрати
Втрата Криму жодним чином не вплине на ціни продуктів на материковій частині Україні, переконана керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. Крим не є єдиним постачальником будь-яких продуктів на материк. “В Криму було посіяно 275 тис. га. пшениці із загальної площі 6,3 млн. га по Україні. Озимого ячменю 137,5 тис. га. з 1,250 млн га. І ріпаку 18,3 тис. га з майже мільйону по Україні. Це ті посіви, які пережили зиму, оскільки погодні умови цього року були сприятливими. Але ярі культури, як правило, в Криму не дуже сильно продукуються, в цілому ярих зернових в Криму сіють на площі 175 тис. га.”, – розповіла експерт, відмітивши, що це незначні посіви в цілому як для України.
Що стосується рису, то в цілому в Криму вирощують десь половину всього рису, який вирощується в Україні. Це 14 тис. га. з 23 тис. га. загальної площі. “Але Україна по рису є імпортозалежною. Ми не забезпечуємо себе рисом навіть на половину. І ті ціни на рис на наших полицях, формуються зазвичай виключно виходячи із світових тенденцій. Ціна на світових ринках плюс логістичні витрати – так формується та ціна, яка є всередині України. І всі ті цінові коливання, які спостерігались на нашому ринку, пов’язані виключно зі світовими сезонами і відповідними обсягами поставок, які йдуть в Україну”, – розповіла Колесник.
Дуже суттєва ціна на рис у залежності від країни-постачальника і сорту. Ціна може різнитися практично удвічі. “І те, що ми втратили практично половину нашого врожаю – це, звісно, не є хорошою подією, але і критичною її не назвеш. Без перешкод ця втрата буде замінена імпортною продукцією. Рис у Криму втрачений виключно через недолугість кримської влади, яка не забезпечила півострів надходженням води, не заключила контракти на її постачання”, – підсумувала експерт.
Інші великі побоювання викликають так звані рисові чеки – спеціальні поля, на яких вирощують рис, і які постійно мають підтримуватись водою. І якщо ці чеки втрачені цього року, чи вдасться їх відновити наступного року? Адже це потребуватиме додаткових інвестицій. Тому що буде надалі з рисом в Криму залишається відкритим питанням і залежатиме від того, як Крим вирішить проблему із водними ресурсами.
Які продукти втратила материкова Україна
Хоча ні на ціни, ні на поставки продуктів на материкову Україну втрата Криму не вплине, однак є усе ж дещо, чого на материку в цьому році не дочекаються. “Можливий вплив на ситуацію з поставками саме першої продукції, як то молода картопля, полуниця, тощо, адже її південні області ще не встигли виробити. Але це питання тижня чи двох. Зазвичай такі ранні поставки йшли з Криму, і вони були найдорожчими, але і раніше потрапляли на наш внутрішній ринок. Зараз, наприклад, майже зовсім немає молодої кримської картоплі, але при тих погодних умовах, які склалися цього року, ми могли її вже отримати. Та це не каже про те, що якось змінилась ситуація із ціною. Ця продукція буде надходити із решти південних регіонів, але трохи пізніше”, – переконана експерт.
Також цього року можливо ми недоотримаємо певну частку персиків. “Але враховуючи погодні умови, заморозки, Крим також втратить цей врожай. Тому чи належав би Крим Україні, чи ні, ситуацію з цим продуктом це не змінить”, – додала Колесник.
Єдине, що ще може вплинути на ринок фруктів на материковій Україні – це наявність чи відсутність кримського винограду. “Це більше стосується осені, і поки прогнозувати, як складеться ситуація на ринку рано. Кримський виноград дуже часто був дорожчим, у порівнянні з молдовським чи турецьким, але представляв непогані сорти. На ціни це не вплине – але на ринку ми кримського винограду не побачимо”. – підсумувала вона.
Крим може залишитися голодним?
Що ж стосується забезпечення Криму себе як споживача, то тих обсягів зерна, які Крим виробляє – за підсумками минулого року це на рівні 700 тис. тонн, – недостатньо. За нормами ООН врожай у Криму має бути на рівні 1,2 млн тонн. – і це тільки для місцевого населення, без туристів і військових. Відповідно, Крим не може себе забезпечити зерном навіть на половину, не кажучи вже про відгодівлю худоби.
Тому Крим є імпортозалежним і суттєво – від України. Додаткова проблема полягає в тому, що усі портові потужності, які є в Криму, розраховані виключно на експорт. “Зерно має вивантажуватися, а не навпаки. І цей процес займає в 3-5 разів менше часу, ніж навантаження. Це ще плюс до додаткових інвестицій, які треба вкласти для того, щоб завозити морем з Росії чи будь-якої іншої країни зерно. Яким чином Крим буде забезпечувати себе їжею – ще одне питання, яке залишається відкритим”, – додала Колесник.
Погіршення торговельних зв’язків між Кримом і материковою Україною на півострові вже спричинило значне зростання цін на продукти харчування. “Ціни на м’ясо в Криму вже досягли 100 гривень за кілограм. І я думаю, що ця тенденція триватиме, тому що ціни в Росії ще більш високі”, – розповіла Колесник. Через урівняння цін так званий “продуктовий туризм” з найближчих до Криму російських регіонів припинився – вартість продуктів зрівнялась.
Звісно, кожен намагається переграти ситуацію по-своєму. Кримська влада обіцяє компенсувати збитки кримських сільгосппідприємств на 50% і винуватить в усьому київських чиновників, які перекрили подачу води. А Київ демонструє всіляку готовність говорити і домовлятися. І між цим молотом і наковальнею залишаються самі жителі півострова, у яких тепер головна ціль – аби не розплющило.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас