Росія виділить на нацпроект "Крим" $3 млрд і олімпійського віце-прем'єра — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Росія виділить на нацпроект "Крим" $3 млрд і олімпійського віце-прем'єра

Світ
4613
Економічна допомога Криму у разі його приєднання до Росії становитиме близько 3 млрд доларів на рік. Розбиратися з витратами, можливо, доведеться віце-прем’єру Дмитру Козаку, який щойно звільнився від олімпійського будівництва.
Чи буде Крим приєднаний до Росії, поки що неясно, але в російському уряді вже розглядають варіанти, хто займеться економікою півострова. Швидше за все, це доручать віце-прем’єру Дмитру Козаку, розповів РБК високопоставлений чиновник.
Співрозмовник РБК посилається на позитивний досвід Козака у врегулюванні соціально-економічних питань на Кавказі в статусі повпреда президента в Південному федеральному окрузі. Козак володіє “надзвичайними навичками”, тому в якості куратора Криму “буде на своєму місці”, констатує він. Інший чиновник уряду підтвердив, що кандидатура Козака обговорюється, але не затверджена остаточно. Третій співрозмовник каже, що одразу після закінчення Паралімпіади повноваження Козака в уряді можуть бути переглянуті – він буде курирувати “нові території” (Крим, Абхазію, Південну Осетію). Займатиметься “курортними зонами”, іронізує співрозмовник.
Офіційний представник віце-прем’єра коментувати ситуацію відмовився.
Загальна сума витрат російського бюджету на Крим може становити близько 3 млрд доларів на рік, розповіли кілька співрозмовників РБК в уряді. Ця сума включає в себе соціальні виплати, трансферт для компенсації дефіциту бюджету нового регіону та витрати на інфраструктуру, в тому числі на будівництво моста через Керченську протоку. З доповідей вже зараз видно, що економічних проблем у Криму в разі приєднання до Росії буде чимало: забезпечення енергією, водою, паливом, перераховує один зі співрозмовників РБК.
Що дістанеться Козаку
Насамперед новому куратору Криму доведеться латати дірки в бюджеті півострова. Формально бюджет Криму має профіцит (доходи автономії в 2014 році заплановані на рівні 5,37 млрд гривень або 21,24 млрд рублів за поточним курсом, витрати – в 5,25 млрд. гривень або 20,75 млрд рублів). Але більше половини доходів повинні були забезпечити дотації з Києва (план на 2014 рік – близько 3 млрд гривень або 11,9 млрд рублів).
За перші два місяці 2014 Київ перерахував півострову 623 млн грн (майже 2,5 млрд руб), повідомив РБК представник Мінфіну України. Соціальні зобов’язання, за словами чиновника, виконані на 90%. Однак російським стандартам розміри соціальних виплат в Україні не відповідають. І у випадку розриву відносин Криму з Україною перед Росією постане проблема приведення розміру пенсій та інших соціальних виплат у відповідність до російських стандартів, визнав міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв в недавньому інтерв’ю Росії-24. Розміри пенсій і соціальних трансфертів різняться в два-два з половиною рази, стверджував він.
Чиновник соціального блоку уряду оцінює витрати на кримську “соціалку” в 50 млрд рублів на рік. Але сума може вирости, оскільки набір немонетизованних пільг у кримчан ширший, зазначає він.
За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Криму, в автономії 524 тис. пенсіонерів. Пенсійні виплати в березні мають становити 834,3 млн грн, річний обсяг виплат приблизно дорівнює 10 млрд грн (39,6 млрд рублів, власні кошти ПФУ в Криму минулого року становили близько 55% всіх витрат). Якщо постане завдання довести середній розмір пенсії в Криму (1592 грн, або 6 290 рублів на місяць) до середньоросійської (10 тис. рублів в грудні 2013 року), знадобиться додатково 1,94 млрд рублів на місяць, або 23,33 млрд на рік.
За словами експерта українського проекту “Громадська дума” Катерини Обуховської, в бюджетній сфері Криму зайнято близько 200 тис. осіб, а за даними Укрстату на лютий цього року, їхня середня зарплата становить в перерахунку 12,5 тис. рублів. У Росії цей показник майже втричі вищий – 30 тис. рублів. Щоб підняти зарплати до російського рівня, знадобиться 3,5 млрд руб. на місяць, або 42 млрд на рік.
Велике будівництво
Крім “соціалки”, серйозних інвестицій від Росії вимагатиме інфраструктура. Якщо Україна відімкне енергосистему Криму, для його енергопостачання знадобиться будівництво ліній електропередач через Керченську протоку, нагадує голова правління некомерційного партнерства “Територіальні мережеві організації” Олександр Хуруджі. Найшвидший варіант – по дну Керченської протоки. Споживання Криму в годину пік – близько 1 ГВт, підрахував старший аналітик Dragon Capital Денис Саква, місцеві електростанції забезпечують лише 20% потреб електроенергії. Для надійного енергопостачання Криму може знадобиться будівництво двох ЛЕП 330 кВ на відстань близько 4 км, що оцінюється приблизно в 18 млрд рублів, підраховує Хуруджі. У Міненерго від коментарів відмовилися.
У Криму є п’ять великих проектів будівництва доріг на загальну суму в 1,67 млрд грн (6,5 млрд рублів), розповів РБК начальник Служби автомобільних доріг Криму Валентин Завайчинський. Найдорожчі з них – окружна навколо Сімферополя з розв’язками і шляхопроводом за 673 млн грн (2,7 млрд рублів), траса Сімферополь-Ялта через Ангарський перевал за 680 млн гривень (2,7 млрд рублів) і розширення дороги Харків-Сімферополь з будівництвом нової розв’язки за 183 млн гривень (722,9 млн рублів). “Які плани тепер вдасться виконати, невідомо через нестабільну ситуацію”, – нарікає Завайчинський.
Крім термінових витрат на інфраструктуру можуть знадобитися додаткові гроші на нові масштабні інвестиційні проекти. Міністр транспорту Росії Максим Соколов оцінив мінімум в 50 млрд рублів проект будівництва моста через Керченську протоку, який повинен зв’язати Таманський півострів і Крим (у Мінтрансі від коментарів відмовилися). Лише ТЕО проекту коштуватиме 600 млн рублів, орієнтовна вартість будівництва – 1,2 млрд доларів. Ці витрати для Мінекономрозвитку оцінила Торгово-промислова палата (ТПП, копія розрахунків є у РБК).
Але й цим витрати не обмежаться. ТПП порахувала, що реконструкція морських портів Криму коштуватиме 1 млрд 769 млн дол. Найбільших витрат вимагатиме виведення вантажної частини Євпаторійського морського торгового порту за межі міста на косу Південна озера Донузлав (1 млрд 36 млн дол). В кримські автодороги слід вкласти 1,5 млрд дол, ще 240 млн дол потрібно на аеропортову інфраструктуру, 27 млн ​​дол – проекти на залізничному транспорті.
Крім інфраструктури, ТПП радить вкласти гроші в кримський туризм (181 млн доларів) і сільське господарство (109 млн дол). Наприклад, в планах ТПП побудувати тематичний парк пригод Діноленд і розвинути “Місто Майстрів” у Феодосії.
Економічні ризики
Розрахунки не враховують вплив останніх подій на економіку Криму. Обуховська очікує, що від загострення ситуації сильно постраждає туристичний бізнес, який приносить до бюджету до 7,3 млрд рублів на рік, і, якщо регіональна скарбниця недорахує цих грошей, їх також доведеться компенсувати Москві.
Директор української “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн говорить, що постачання палива в Крим сильно диверсифіковані, з території України поставляється не більше 10-15% від загального обсягу. Експерт очікує, що якщо Крим увійде до складу Росії, українська сторона не буде перекривати поставки. Однак вони можуть стати неконкурентоспроможними, оскільки російське ціноутворення “викривлено експортними митами”. Якщо доставка нафтопродуктів до Криму залізницею стане неможливою, ЛУКОЙЛ закриє всі свої 13 АЗС на півострові, заявив представник компанії.
Податковий режим
Щоб зменшити навантаження на російський бюджет у зв’язку з можливим приєднанням Криму півострів може отримати особливий податковий статус за аналогією з тим, що існував з 1994 по 2007 рік за договором про розмежування повноважень між Татарстаном і федеральним центром, говорить федеральний чиновник. Між регіоном і федеральним центром укладалися міжбюджетні угоди, що регулювали розподіл податкових зборів. Наприклад, за такою угодою 1999 року Татарстан залишав у себе для фінансування цільових програм 50% ПДВ, який збирається, замість стандартних 15%, акцизи на алкоголь, нафту і легкові автомобілі, говорить партнер, керівник податкової практики Baker Tilly Tax Services Рустам Вахітов. У ФНС відмовилися коментувати, чи можливе застосування аналогічного режиму в Криму.
Перехід на російські правила збору податків і єдину систему кредитно-грошових відносин може відібрати 9-12 місяців, вважає директор з міжнародних регіональним фінансів Fitch Ratings Володимир Редькін.
Євген Новіков, Аліса Штикіна, Дмитро Коптюбенко, Роман Баданін, Максим Глікін, Денис Іллюшенко, Марина Коцубінська, Дмитро Нікітін
За матеріалами:
РБК
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас