8152
На Криму Путін не зупиниться - Washington Post
— Світ
Стівен Дж. Хедлі, член виконавчого комітету Атлантичної Ради, і Деймон Вілсон, виконавчий віце-президент Атлантичної Ради, про те, чому агресія Путіна в Криму загрожує всьому світу
Володимир Путін вже поступав так раніше, пише Washington Post. Коли він здійснив вторгнення в Грузію в серпні 2008 року, західна дипломатія і тиск запобігли його фінальній меті – марш в Тбілісі і повалення демократично обраного грузинського уряду. Але Путін захопив два регіони, Абхазію і Південну Осетію, які російські війська займають по нинішній день.
США і європейські союзники ввели дипломатичні санкції і розмірковують над економічними проти Росії. Метою було переконати Путіна, що стратегічна ціна його дій переважила тактичні вигоди, і утримати від аналогічних заходів. Ці заходи реверсували в “перезавантаження” відносин з Росією, що почалрся в 2009 році. Якщо дивитися в ретроспективі, цих заходів було недостатньо, а їх скасування передчасне. Путіна не стримали. Зараз Крим у руках російських військових, а Путін припускає проекцію військової потужності в серці Європи.
Коли закінчилася Холодна війна і радянська імперія розсипалася, Сполучені Штати разом з союзниками прагнули побудувати цілісну Європу, вільну і мирну – таку, де Росія знайшла б своє мирне місце. Європейці посилено і вірно очолили цей рух.
Зараз, схоже, у Путіна інші плани: відтворити те, що можна з колишньої імперії, але радше на російській, ніж радянській моделі. Він вів себе хитро і розумно. Його улюблені прийоми залякування і шантажу спрацювали у справі збереження Вірменії та Білорусі на московській орбіті. Там, де ці прийоми були незастосовні, він вдавався до сили, рухаючись поступово – спочатку в Грузії, тепер в Україні – щоб не засмутити економічні та дипломатичні відносини з Європою і Сполученими Штатами.
Гарна новина полягає в тому, що його стратегія здебільшого самогубна. Його окупація Абхазії і Південної Осетії дала впевнено зрозуміти, що Грузія стала ще рішучішою в протистоянні російському домінуванню і бажанні інтегруватися до Європи. Його захоплення Криму точно так само, швидше за все, віддалить від нього українців у всіх областях цієї країни.
Але у путінських дій є один метод. Територіальні розбіжності, які може викликати його активність, дають європейцям паузу у розгляді подальшої інтеграції цих країн до Європейського Союзу, НАТО та інші західні утворення. Це залишає двері відкритими для подальшого російського тиску з приєднання до путінського Євразійського Союзу і прийняття більш серйозної інтеграції в російську сферу.
У найближчій перспективі американською та європейською метою буде запобігти подальшому російському посяганню на українську територію і повернення захопленого Криму. Від Путіна буде потрібно співпрацювати з українською владою, повернути війська в status quo ante і дозволити українському народу розібратися зі своїм управлінням Кримом.
Навіть зараз, коли вони стежать за російськими діями з осудом і загрозою економічних санкцій, які повинні набути чинності негайно, США і Європа зобов’язані також допомогти тимчасовому уряду в Києві вижити і закласти основу більш демократичної і менш корумпованої України. Важливий сигнал підтримки держсекретаря Джона Керрі у вигляді візиту до Києва має супроводжуватися значною економічною та військовою підтримкою.
США і Європі також необхідно виробити заспокійливу стратегію в Центральній і Східній Європі – для тих, кому російське військове вторгнення на українську територію повернуло кошмари радянських вторгнень Угорщини та Чехословаччини – і для стримування Путіна від спроб знову розширити російську присутність за допомогою сили.
Цю стратегію потрібно починати з чіткого підтвердження прихильності США НАТО та європейської безпеки. Сюди можна включити розгортання і навчання сил НАТО в Польщі, країнах Балтії та Румунії в найближчому майбутньому, і в той же час припинити скорочувати присутність американських сил на континенті.
Президент Обама має зустрітися з лідерами країн-членів НАТО в Брюсселі цього місяця, щоб продемонструвати рішучість і підготувати більш вагомий саміт НАТО, запланований на вересень.
По-друге, США і Європа повинні продемонструвати, що російська агресія не підірвала їх прихильність до ідеї цілісної і вільної Європи. НАТО може запросити Чорногорію приєднатися вже цієї осені, розширити план членства для Грузії і знову заявити про свою прихильність Бухарестським комюніке 2008 року про фінальне членство України в НАТО. Європейський Союз міг би укласти договір про асоціацію, просунути інтеграцію Грузії, Молдови та України і паралельно запропонувати перспективи членства, коли східні партнери будуть відповідати європейським стандартам.
І, зрештою, Путін повинен зрозуміти ціну його агресії, крім того, що було зроблено після його вторгнення до Грузії. Засудження лідерів країн Великої Сімки – тільки початок. Адміністрація Обами може також відновити Велику Вісімку без Росії, блокувати доступ Росії до Організації економічного співробітництва та розвитку, заборонити союзницьке військово-промислове співробітництво і торгівлю, і використовувати санкції в рамках Акту про відповідальність і верховенство закону Сергія Магнітського, заморозити рахунки і відмовити у візах російським лідерам та представникам бізнесу, замішаним в акті агресії. Президент повинен працювати з Конгресом, щоб продемонструвати двосторонню підтримку цих заходів. І також він повинен пригрозити відмовити Росії у доступі до банківських систем США та Європейського Союзу в якості крайніх санкцій.
Якщо Путін вирішить, що йому зійде з рук захоплення Криму, на цьому він не зупиниться.
Переклад Катерина Федоришина
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
