3172
Обіцянка Путіна щодо кредиту Україні не протрималася і 24 годин
— Кредит&Депозит
Установка, озвучена в Брюсселі, змінилася вже в середу – чому? На Україні склалося “двовладдя”, демонстрації переросли у повстання, і Москва, мабуть, вирішила: “Нехай визначиться найсильніший, і тоді ми вирішимо, що з цим робити”. Путін “на диво спокійний”, враховуючи його колишній страх перед “помаранчевою революцією”, зауважують ЗМІ. Тим часом у Києві набирають силу ультраправі, а основна опозиція показує слабкість.
У середу колишній президент України Леонід Кравчук застеріг від сповзання країни до “громадянської війни”, а Росія ще більше затьмарила ситуацію, оголосивши про припинення надання фінансової допомоги, яка тільки й підтримувала кредитоспроможність України, пише The New York Times.
У вівторок російський президент Володимир Путін заявив лідерам країн ЄС на саміті в Брюсселі, що його уряд збирається виконати свої обіцянки фінансової допомоги Україні. Але ця установка змінилася на нараді з членами уряду в Москві в середу. Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв висловив припущення, що угоди слід було б виконувати осмислено, “тільки тоді, коли ми будемо розуміти, який буде економічний курс нового уряду, хто буде там працювати і яких правил вони будуть дотримуватися”. Путін швидко з цим погодився, сказавши: “Ну що ж, це розумно”.
“Мали місце й інші ознаки того, що Росія посилює економічний тиск на Україну, – ймовірно, щоб не дати Януковичу досягти компромісу з опозицією”, – пише автор статті.
Після того як у середу було поранено п’ять осіб під час зіткнення між двома угрупуваннями протестувальників у Києві, організатори протесту оголосили про формування єдиного командування вуличних загонів, яке називатиметься “Національна гвардія”, повідомляє видання, пов’язуючи це з необхідністю для більш поміркованих політичних лідерів опозиції “продемонструвати більший контроль на вулицях в обмін на поступки уряду”.
Путін вирішив почекати з наданням подальшої фінансової допомоги Україні у світлі запеклого протистояння між мітингувальниками і владою, пише в Die Welt Герхард Гнаук. Росія вже надала Україні 3 млрд з обіцяних 15 млрд доларів і, як підкреслив Путін, виконає свої обіцянки в повному обсязі.
Тим часом на Україні, де у вівторок у відставку під тиском прозахідної опозиції пішов проросійський уряд, “перетягування канату” триває. Як заявив перший президент України Леонід Кравчук, країна знаходиться “на межі громадянської війни”, має місце “двовладдя”, “акції протесту переросли у повстання”.
Великі російські ЗМІ останніми днями також вдаються до різких висловлювань і розповідають про ситуацію на Україні в похмурих тонах, йдеться в статті. В цілому їх зміст такий: “якщо Янукович піде на занадто великі поступки опозиції, Росія може заморозити обіцяні кредити і повернутися до торгової війни”. Прокремлівське видання “Комсомольская правда” пішло далі – процитувало слова невідомого джерела в спецслужбах, що порівняло українську опозицію з “Аль-Каїдою” і заявило, що вона також фінансується з США, передає кореспондент.
Росія дала серйозні гарантії невтручання в події на Україні, вказує Фред Вейр в The Christian Science Monitor, “але експерти кажуть, що Кремль з підвищеним занепокоєнням стежить за тим, як уряд України все більше втрачає контроль над ситуацією, і попереджають, що Москва може зреагувати негативним чином, якщо рух протесту призведе до масштабних конституційних змін”.
“Я думаю, що український народ в змозі сам розібратися. Принаймні, Росія ніколи не буде в це втручатись”, – сказав Путін у Брюсселі.
На думку експертів, дивний спокій Путіна, можливо, заснований на сподіванні, що криза на Україні мине як і раніше.
“Помаранчева революція” 10 років тому страшенно налякала його, він побоювався, що Україна буде втягнута в західну орбіту, – зазначив Сергій Строкань, оглядач газети “Комерсант”. – Але цього не сталося, тож Путін, схоже, прийшов до висновку, що Україна – як вулкан, який періодично вивергається. Це природний катаклізм, до якого просто треба звикнути”.
Тим часом, за деякими ознаками, нинішня криза на Україні може виявитися набагато гірше “помаранчевої революції”, яка обійшлася без насильства і закінчилася конституційним компромісом, йдеться в статті.
“Найнебезпечніший варіант для Росії – це загроза дестабілізації на Україні”, – вважає Олексій Власов, керівник Центру з вивчення процесів на пострадянському просторі МДУ.
“Незважаючи на те, що український приклад на сьогодні не заразливий для Росії, це не означає, що ніякого ефекту не буде”, – прокоментував Олександр Коновалов, керівник Незалежного інституту стратегічних оцінок в Москві.
Строкань вважає: “Ставлення Росії буде визначатися, зокрема, тим, наскільки радикальним виявиться уряд, який прийде до влади в результаті цієї боротьби на Україні. Якщо він проголосить, що хоче негайної асоціації з ЄС, я сумніваюся, що Росія надасть кредит у 15 млрд доларів і піде на якісь іще поступки. Але зараз Москва, схоже, схиляється до позиції “поживемо – побачимо”. Нехай визначиться найсильніший, і тоді ми вирішимо, що з цим робити”, – вважає аналітик “Комерсанта”.
Те, як західна преса описує вуличні протести на Україні, має дуже мало відношення до реальності, стверджує оглядач The Guardian Шеймес Мілн: мовляв, продемократичні активісти борються з авторитарним урядом, вони прагнуть до Європи, але Путін наклав вето на їх шанс на свободу та процвітання.
Автор заперечує проти такого трактування: Україні ніколи не пропонували і навряд чи запропонують вступити до ЄС, Янукович переміг на виборах, які міжнародні спостерігачі визнали чесними, “а багато з тих, хто вийшов на вулиці, не особливо прагнуть до демократії”.
За словами Мілна, з більшості репортажів неможливо дізнатися, що “в серці протестів і нападів на урядові будівлі були ультраправі націоналісти і фашисти”. На чолі кампанії – в тому числі “жорстко-права антисемітська партія “Свобода”. Її лідер Олег Тягнибок стверджує, що Україну контролює “московсько-єврейська мафія”, але сенатор Маккейн був радий постояти з ним на одній трибуні, зауважує автор.
ЄС підштовхує Україну до угоди, щоб відкрити її двері для західних компаній, але українці по-різному дивляться на європейську інтеграцію. Історичну “лінію розлому”, яка відокремлює південні і східні області країни від західних, “Захід з 1990-х намагається експлуатувати, щоб відтіснити російський вплив”, пише Мілн, нагадуючи і про те, що “Україну злагоджено намагалися втягнути в НАТО”. Не далі як учора генсек НАТО Расмуссен заявив, що зірваний пакт з Україною повинен був стати “великою підмогою для євроатлантичної безпеки”.
Мілн зауважує, що Януковича “ніяк не можна переплутати з прогресивним лідером”, але основні лідери опозиції і протестів не пропонують жодної справжньої альтернативи і вже тим більше не кидають виклик олігархії, яка затисла Україну в лещатах.
Розпад України в потенціалі може втягнути інші держави в конфронтацію і спричинити за собою “стратегічне зіткнення”. “Цю кризу можуть подолати лише українці. Продовжувати втручання ззовні – це провокаційні і небезпечні дії”, – переконаний оглядач The Guardian.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
