373
У 2014 році російська економіка піде вгору
— Світ
У 2014 р. експерти очікують продовження скромного економічного зростання, хоча деякі не виключають мінусових показників. Подальший рух графіка залежатиме від того, якою мірою заявлені заходи з наведення порядку будуть орієнтовані на виконання головного завдання – активізації вітчизняної економіки.
За останніми оцінками Мінекономрозвитку, економічне зростання в 2013 р. складе 1,4-1,5% проти 3,4% в 2012 р. За словами глави МЕР Олексія Улюкаєва, уповільнення зумовлене внутрішніми причинами: до обмежень з експорту додалася низька інвестиційна активність.
За підсумками 11 місяців поточного року інвестиції знизилися на 1,8% при практично нульовому промвиробництві і позитивних результатах у сільському господарстві (+6,8%). При цьому єдиним драйвером зростання залишався споживчий попит: реальні доходи населення за рік зросли майже на 4%, а роздрібний товарообіг перевищив даний рівень.
Наступного ж року, вважають аналітики Інституту “Центр розвитку” НДУ ВШЕ, споживча активність продовжить знижуватися внаслідок уповільнення зростання доходів населення. Так, у бюджетників, за прогнозом МЕР, вони підвищаться на 3% проти поточних 10-11% у реальному вираженні. При цьому інвестиційний попит, навпаки, збільшиться, в основному за рахунок ефекту низької бази. В результаті перекіс між динамікою споживання і інвестицій дещо пом’якшиться при інерційних темпах зростання ВВП до 1,7-1,8%.
Передбачувані низькі темпи зростання економіки, уточнила директор Інституту “Центр розвитку” НДУ ВШЕ Наталія Акіндінова, значною мірою обумовлені взятим курсом влади скоріше на наведення порядку, ніж на пожвавлення економічної активності. В принципі, вживаються заходи щодо підвищення ефективності бюджетних витрат і позбавлення від недобросовісних банків (а також проведення з початку 2014 р.перевірок НПФ) повинні привести до утвердження більш прозорих і передбачуваних правил гри на ринку .
Однак в умовах сьогоднішньої негативної зовнішньої і внутрішньої кон’юнктури вони гнітюче впливають на бізнес. Надання правоохоронним органам права порушувати кримінальні справи за податковим правопорушенням лише посилило цей настрій. І щоб ситуацію змінити, владі слід вжити кроки з підвищення довіри з боку підприємців, щодня демонструючи свою зацікавленість в їхній діяльності, пояснила “Вести Економіка” Акіндінова.
Коли “жити нудно”, неможливо підвищити ефективність економіки, зауважив науковий керівник ГУ-ВШЕ Євген Ясін, який також висловився за поліпшення настрою в бізнес-середовищі. Це особливо важливо в нинішніх обставинах переходу від індустріальної до інноваційної економіки, коли потрібно не зневірі віддаватися, але більше працювати, думати, винаходити. У рамках же колишньої моделі економічного розвитку, заснованої на зростанні цін на нафту, суттєвих показників вже домогтися не можна, констатував Ясін. За його оцінкою, наступного року вітчизняна економіка здатна зрости на 1,5-2%.
За розрахунками керівника напряму “Макроекономіка та фінанси” Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування (ЦМАКП) Дмитра Білоусова, в 2014 р. економічне зростання може скласти від 1% до майже 3% при 2,3% за базовим сценарієм. Після чого в 2015-2016 рр. графіки підуть вгору. І зростання обсягу інвестицій в основний капітал очікується в діапазоні від – 1,8% до 3,6% і 4,3% (за песимістичним, базовим та оптимістичним сценаріями) з поступовим підвищенням рівнів в наступні два роки.
Оптимістичний сценарій розвитку економіки можливий, якщо вдасться уникнути кризи у споживчому кредитуванні і домогтися нарощування інвестицій, відповів Білоусов. Виконанню останньої умови, підкреслив він, може посприяти майбутнє в 2014 р. обмеження зростання тарифів природних монополій, в першу чергу на газ, і активізація роботи щодо зниження відсоткових ставок за кредитами для підприємств.
Тоді як директор департаменту стратегічного аналізу ФБК Ігор Ніколаєв бачить в наміченому тарифному обмеженні одну з основних причин майбутнього скорочення обсягів інвестицій (за рахунок урізання інвестпрограм держмонополій) до – 5-6% в 2014 р. Як він нагадав, про проблеми з тарифоутворенням говорили вже давно. Але в підсумку вирішили просто заборонити на час зростання тарифів, замість того, щоб вжити м’яку їх індексацію, активізувавши антимонопольну політику. Причому зробили це в самий невідповідний момент, коли економіка пішла на спад.
І зусилля здеофшоризації, також вжиті в несприятливий період, зараз здатні лише погіршити інвестиційний фон, оскільки на практиці мають на увазі збільшення податкового тягаря на бізнес. У результаті зростання російської економіки в 2014 р. виявиться мінусовим (-1-2%) при показнику в – 2-3% в промвиробництві і 2%-му зростанні в роздрібній торгівлі з інфляцією в 7-8%, не поскупився на похмурі фарби Ніколаєв, в кінці 2012 р. передбачив нинішнє погіршення економічної ситуації.
“2013 р. ризикує стати останнім роком економічного зростання в Росії: у найближчі роки спад продовжиться”, – резюмував директор департаменту стратегічного аналізу ФБК.
Про своєчасність ініційованих владою заходів з тієї ж деофшоризацію сперечаються всі останні місяці. Хоча Росія об’єктивно рухається в руслі загальносвітового тренда: під час кризи всі країни були змушені потурбуватися поповненням скарбниці. І для російської сторони навряд чи було б розумно не скористатися перевагами розпочатої колективної боротьби з офшорними юрисдикціями, що допомагають виводити гроші з-під податків.
Інша справа, що, обмежуючи можливості ведення бізнесу через офшори, одночасно слід було б забезпечити більш комфортні та привабливі умови для діяльності на внутрішньому ринку. Точно так само, зобов’язавши чиновників зберігати свої кошти в Росії, треба було запропонувати їм і більш різноманітні та вигідні відповідні фінансові інструменти.
Тобто систему заходів з наведення порядку також необхідно було б упорядкувати і систематизувати, спочатку пов’язавши її з об’єктивними параметрами і орієнтирами і прорахувавши можливі наслідки, щоб мінімізувати негатив. На основі такого підходу було б можливо вирішити і питання формування тарифних формул, і проблему високих ставок за кредитами підприємств, яка, схоже, стане однією з ключових в майбутньому році.
“Я взагалі дивуюся, як при сьогоднішніх надмірних кредитних ставках, дешевих депозитах і величезної маржі російські банки, всупереч власної ліні, ще можуть рухатися вперед!” – Зауважив з цього приводу Ясін.
Ще одне актуальне питання – про Держінвестиції. За визначенням директора Інституту економіки РАН Руслана Грінберга, альтернативи використання резервних держкоштів в інвестиційній сфері, насамперед через механізми ДПП, немає. Про допустимі межі витрачання грошей ФНБ експерти продовжують дискутувати, але сходяться в думці, що кошти ці не слід розтрачувати на глобальні мегапроекти.
Так, Ігор Ніколаєв вважає, що вихід з ситуації, що склалася могло б забезпечити стимулювання внутрішнього попиту за допомогою активної реалізації інфраструктурних проектів на регіональному рівні. Даний напрямок може стати перспективним, вказав Дмитро Білоусов, якщо буде налагоджений ефективний (у тому числі суспільний) контроль за якістю і вартістю нових дорожніх кілометрів при супутньому формуванні сучасної логістичної системи, що допомагає дорогам обрости бізнес-діяльністю.
Таким чином, необхідність наведення порядку очевидна і тут. Але відкритим залишається питання про вибір найбільш оптимальних інструментів, у тому числі з точки зору виконання головного завдання – пожвавлення економічного зростання. Від успішного його дозволу залежить подальший рух графіка зростання ВВП в 2014 р. – вгору або вниз.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
