1615
Рекордний врожай завдав аграріям збитків
— Аграрний ринок
Обсяг експорту в тоннах зростає швидше за виручку
Непростий рекорд
Минулого тижня українські аграрії закінчили збирання рекордного в історії України врожаю зернових обсягом 63,4 млн тонн. За останнім прогнозом Мінсільгоспу США, обсяг вітчизняного експорту в 2013/2014 році становитиме 31 млн тонн, що також є найбільшим значенням за всі роки незалежності.
Втім, цей рік для аграріїв запам’ятається не рекордом, а економічними труднощами: надзвичайно високий урожай у всій Північній півкулі обвалив світові ціни на зерно. Особливо впали ціни на кукурудзу, частка якої в експорті, за даними консалтингової компанії «ААА», цього року зросте до 60%.
І якщо обсяги експорту в тоннах, за даними Мінагрополітики, за перші три місяці 2013/2014 маркетингового року (липень-вересень) перевищили аналогічні показники 2012/2013 МР на 15%, то обсяг експорту в національній валюті, за даними Держстату, збільшився лише на 3,5%.
Цінові гойдалки
«Ми вирощуємо овочі і кукурудзу. Якщо торік кукурудза нам допомогла вийти в плюс, покривши збитки через неврожай овочів, то цього року ми продали кукурудзу з нульовим прибутком», – розповіла Надія Кім, керівник фермерського господарства в Черкаській області.
З її слів, минулого року їм вдалося продати кукурудзу за 1200 грн/тонна, а в цьому сезоні її забирали вже по 800-900 грн/тонна. Фермер зазначила, що додаткові труднощі створюють надмірно дороге кредитування і зростання собівартості продукції.
Зі слів керівника аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марії Колесник, собівартість кукурудзи цього врожаю становить близько 1100 гривень/тонна. Коментуючи слова Кім, експерт зазначила, що 800-900 гривень могла коштувати кукурудза «з-під комбайна», яку за невисокої якості необхідно оразу везти на переробку.
За даними «Держзовнішінформу», ціни на кукурудзу нового врожаю в середині серпня встановилися на 1200-1350 гривень/тонна, після чого почали знижуватися. До середини жовтня вартість тонни кукурудзи на внутрішньому ринку опустилася до рівня 1000-1200 гривень/тонна. Станом на 11 грудня ціни дорівнювали 1100-1350 гривень/тонна.
Ситуація з іншими зерновими також складна. За даними Аграрного союзу України, собівартість пшениці цього врожаю приблизно дорівнює 1500 гривень/тонна. За інформацією «Держзовнішінформу», вже через два тижні після того, як пшениця нового врожаю почала надходити на ринок, ціни знизилися з рівня 2000-2200 гривень/тонна до 1400-1600 гривень/тонна (станом на 10 липня). До середини серпня ціна впала до 1400-1500 гривень/тонна. Вартість почала зростати лише наприкінці жовтня. Станом на 11 грудня вона досягла рівня 1600-1850 гривень/тонна.
Втім, ціни на пшеницю, що знизилися до дворічного мінімуму, меншою мірою впливають на ситуацію, ніж ціни на кукурудзу.
«Два роки тому дійсно світові ціни на пшеницю були на сьогоднішньому рівні, але ситуація відрізняється. По-перше, з того часу собівартість продукції зросла на 15-20%, а по-друге, ціна на кукурудзу порівняно з минулим роком впала майже вдвічі», – зазначив генеральний директор УКАБ Володимир Лапа.
Як пояснила Колесник, крім ціни має значення і різниця у властивостях пшениці та кукурудзи.
«Якщо у пшениці тверде зерно, то у кукурудзи – м’яке. Пшениця не вимагає додаткової досушки і її легше притримати до того моменту, коли ціна повернеться на нормальний рівень», – зазначила експерт.
З її слів, експортери в будь-якому випадку не торгували зерновими собі у збиток. І у невеликих фермерств зараз проблеми серйозніші.
«Я думаю, що лише одиниці господарств продавали кукурудзу на збиток. Головні проблеми – це відсутність кредитних ресурсів і необхідність повертати старі борги», – вважає експерт.
У липні-жовтні, за даними Мінагрополітики, було експортовано понад 6 млн тонн пшениці та 5,8 млн тонн кукурудзи.
Держдопомога або держневтручання?
У таких умовах буквально виживають найсильніші. За даними Українського клубу аграрного бізнесу: восени цього року кількість виставлених на продаж сільгосппідприємств збільшилася вдвічі. Зі слів генерального директора УКАБ Володимира Лапи, основні причини виходу з бізнесу – низькі ціни на зерно та олійні, засилля в АПК усіляких контролюючих інстанцій, неприйнятні умови кредитування, невідшкодування ПДВ та спроби посилити фіскальний тиск. Втім, на думку Колесник, скупка дрібних підприємств великими конкурентами в кінцевому рахунку є позитивним моментом, оскільки частіше прогорають ті підприємства, які припустилися помилок у своїй господарській діяльності.
«Є Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ), аграрні фонди, Держкомрезерв, за допомогою яких можна впливати на ціни на внутрішньому ринку», – зазначив генеральний директор «Нібулона» Олексій Вадатурський. На його думку, в ситуації, що склалася держава повинна допомогти галузі, викуповуючи зерно у виробників.
За даними Аграрного фонду, фонд закупив за форвардними контрактами 1,3 млн тонн врожаю 2013 року – пшениці, жита та ячменю. При цьому ціна пшениці становила 1729-1909 гривень/тонна.
Держрезерв, за інформацією про проведення відкритих торгів, купив лише 52 тис. тонн пшениці нового врожаю в жовтні-грудні. Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) у липні-жовтні придбала 1,7 млн тонн зернових за спотовими контрактами і 1 млн тонн – по форварду. При цьому до кінця 2013 року корпорація має намір експортувати 2 млн тонн, з яких 1 млн тонн кукурудзи.
Водночас Вадатурський зазначив, що вітчизняному АПК може допомогти і невтручання держави.
З ним згоден директор УКАБ Володимир Лапа, який поскаржився на традиційне засилля контролюючих органів.
Експерт навів приклад: при вантаженні зерна на залізниці Сільгоспінспекція зобов’язана видавати сертифікат якості протягом трьох днів. Зерновози простоюють, а за другий і третій день необхідно платити неустойку «Укрзалізниці».
«Складається враження, що держава не зацікавлена в сільгоспгалузі», – сказав Лапа, який не зміг оцінити зниження собівартості зернових в разі скасування сертифікації зерна.
Варто відзначити, що на сьогоднішній день при експорті зернових необхідно отримувати сертифікат якості двічі. Перший раз – за місцем вантаження, вдруге – за місцем митного оформлення експортних операцій. При цьому необхідно отримувати сертифікат на кожний транспортний засіб.
Оцінити масштаб проблеми дозволяє проект постанови Кабміну, розроблений Держкомпідприємництва. Так, документом пропонується заборонити вимагати сертифікат Укрзалізниці, Укрморрічінспекції, Укртрансінспекції і навіть ДАІ. Втім, Держкомпідприємництво пропонує скасувати лише подвійну сертифікацію, а не повністю позбутися цього механізму.
Михайло Багінський
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
