3293
Диверсифікація по-польськи: зниження частки вугілля
— Енергетика
*З усіх країн Європи Польща зараз демонструє найбільш впевнені кроки – назустріч диверсифікації. Комплекс заходів, їх масштаб і географічний обхват вражають, а терміни наближення до набуття енергетичної незалежності знаходять реальні обриси.
Створюється враження, що Польща вирішила задіяти всі відомі способи і маршрути отримання нових обсягів газу для зниження залежності власної економіки від використання вугілля.*
Створюється враження, що Польща вирішила задіяти всі відомі способи і маршрути отримання нових обсягів газу для зниження залежності власної економіки від використання вугілля.*
«Вуглеорієнтований» баланс
Вугілля – є основним енергоресурсом паливного балансу Польщі. У балансі споживання первинних енергоресурсів (ПЕР) країни протягом багатьох років домінує вугілля (більше 55%), порівняно недороге паливо місцевого походження (рис. 1).

Для порівняння, в Україні лише в 2012 р. частки споживання вугілля і газу зрівнялися, хоча багато років природний газ вважався основним паливом для української економіки, його частка стабільно перевищувала 40%.
У Німеччині, останні кілька років, структура споживання ПЕР майже не змінилася, як і раніше там домінує нафта (35,8%).
На генеруючих підприємствах Польщі, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 60, сумарною встановленою потужністю 30 ГВт і середнім терміном експлуатації більше 30 років, виробляється 90,4% всієї електроенергії, виробленої в країні, а це 160 ГВт*год. Майже всі ТЕС і ТЕЦ (97% станцій) використовують вугілля – як основне паливо, як додаткове – все частіше зустрічається біомаса.
На генеруючих підприємствах Польщі, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 60, сумарною встановленою потужністю 30 ГВт і середнім терміном експлуатації більше 30 років, виробляється 90,4% всієї електроенергії, виробленої в країні, а це 160 ГВт*год. Майже всі ТЕС і ТЕЦ (97% станцій) використовують вугілля – як основне паливо, як додаткове – все частіше зустрічається біомаса.
Наслідки широкого використання вугілля
Згідно з даними дослідження Європейського агентства з природного середовища (ЕЕА), опублікованими в жовтні 2013 р., найбрудніше повітря в ЄС – в Болгарії і Польщі, тобто в країнах, де домінує орієнтована на вугілля енергетика. Міста Болгарії «лідирують» за концентрацією твердих частинок в повітрі, які викидають димові і вихлопні труби підприємств і транспортних засобів відповідно. Польща займає 2-е місце.
Зниження частки вугілля
Останні кілька років, Польща робить зусилля щодо поліпшення екологічної ситуації в країні, роблячи реальні кроки до виконання європейського плану 20/20/20.
Найбільш помітні результати вдалося отримати за рахунок: модернізації застарілих генераційних «вугільних» потужностей, створення нових потужностей, що використовують поновлювані джерела енергії (ВДЕ), а також впровадження механізму підтримки та стимулювання збільшення частки ВДЕ при виробництві тепло- і електроенергії.
Завдяки модернізації польських ТЕС і ТЕЦ, силами світових лідерів енергетичного машинобудування (компаній Alstom, Foster Wheeler) вже застосовується нове енергоустаткування і технології (наприклад, ЦКШ), які використовують не тільки вугілля, а й альтернативні види палива.
Для довідки:
Технологія «ЦКШ» (циркулюючого киплячого шару) – інноваційна технологія спалювання твердого палива в парових котлах ТЕС на принципі киплячого шару з організацією циркуляції частинок палива. Технологія дозволяє спалювати з високою економічністю паливо різної якості, включаючи вугілля, нафтовий кокс, торф, сланці, біомасу та ін., при відносно невисокій температурі, що істотно знижує викиди забруднюючих речовин в атмосферу. ЦКШ називають «зеленою» технологією для теплової електроенергетики.
За даними відкритих джерел, починаючи з 80-х років минулого століття, у світі побудовані і працюють ˃ 3 тисяч котлів з ЦКШ встановленою потужністю ˃ 102 ГВт. Велика їх частина знаходиться в Китаї (47,7 ГВт), Європі – 12,4 ГВт, США – 12 ГВт, Індії – 9,6 ГВт, Південно-Східної Азії – 8 ГВт. У Європі найбільший прогрес впровадження котлів з ЦКШ досягнутий в Польщі, де встановлено більше 15 котлів для блоків потужністю більше 100 МВт.
За 2003-2009 рр.. компанія Foster Wheeler ввела в експлуатацію найбільший в світі блок потужністю 460 МВт з котлом ЦКШ на ТЕС «Логіже» (вартістю ~ € 400 млн.). На другій ТЕС «Турів», в результаті модернізації обладнання 1960х р., встановлено 6 блоків сумарною встановленою потужністю 1488 МВт (3×235 і 3×261 МВт) з використанням ЦКШ, що працюють на вугіллі і біомасі. Завдяки цьому ТЕС «Турів» стала найбільшою компанією, яка використовує ЦКШ (рис. 2).

Таким чином, 2 з 7-ми найбільших котлів з ЦКШ встановлених у світі – змонтовані в Польщі. Великі блоки встановлені у Франції, США, Італії, Ірландії, РФ. Згідно з планами на 2015 р. в Південній Кореї буде встановлено новий найбільший блок потужністю 550 МВт.
У Польщі відзначається зростання частки використання твердого біопалива (пеллет, брикетів та ін), яке спільно спалюється на існуючих ТЕС і ТЕЦ країни, а також на біоТЕС і потужностях ВДЕ, що використовуються для виробництва теплової та електроенергії (рис. 3).

Потенціал Польщі з виробництва енергії з біомаси оцінюється високо, нарівні з лідерами розвитку в даній області в Європі: Франції, Німеччини та Іспанії (Джерело: «Pellet – a Key to Biomass Energy Poland». International Journal of Economic Practices and Theories, Vol. 2, No. 4, 2012 October)
Це створює умови в країні для зростання значення біогенераціі. Вже кілька років в країні підтримується використання, зокрема, твердого біопалива для виробництва теплової та електроенергії. Підтримка цільових заходів, спрямованих на зниження «вугільної» складової, продовжитися і в майбутньому, що стане можливим завдяки оновленій схемі, яка розроблена восени 2013 р. і незабаром прийде на зміну закону від 14.08.2008 року.
Таким чином, у найближчі роки, перекіс енергобалансу в бік вугілля зазнає змін, згідно з очікуваннями роль і обсяги споживання газу та твердого біопалива зростуть.
Газові альтернативи
Вже скоро газ займе чільне місце в енергобалансі Польщі. Це буде досягнуто завдяки комплексу заходів, спрямованих на збільшення власного видобутку нетрадіціоннного газу, завершення будівництва: приймального СПГ-терміналу, системи газових інтерконекторів (внутрішніх і зовнішніх) для забезпечення поставок газу отриманого на СПГ-термінал і подальшого його транспортування ресурсу в суміжні країни, в першу чергу по коридору «Північ-Південь»: СПГ-термінал «Свіноуйстье» – СПГ-термінал на о. Крк (Хорватія). Більш предметно див. «Диверсифікація по-польськи: газові альтернативи».
Висновки для України
У той час як у Польщі розгорнуто комплекс заходів, спрямованих на зниження частки вугілля в енергетичному балансі, в Україні – все навпаки. Всупереч світовим трендам збільшення використання екологічних палив в енергобалансі країн, в Україні останні кілька років значення вугілля в генерації збільшується, а його частка в балансі споживання ПЕР вперше зрівнялася з часткою природного газу і досягла 35,6% (див. рис.1).
На генеруючих підприємствах України, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 30, сумарною встановленою потужністю ˃ 30 ГВт (57% всіх потужностей генерації в країні) і середнім терміном експлуатації ~ 55 років, виробляється 44% всієї електроенергії виробленої в країні, а це 85 ГВт*год (для порівняння, АЄС виробляють 46,5% або ˃ 90 ГВт*год).
Однак, на відміну від польських, українські ТЕС і ТЕЦ, у приблизно рівній мірі орієнтовані на використання в якості палива – газу, нафти (мазуту), вугілля, застосування останнього, останні пару років, просувається на державному рівні.
Сумнівно, що нинішній рівень дотаційної підтримки вугільної галузі України, позитивно вплине на показники екології, економіки і розвиток альтернативних видів палива.
Поки ще конкурентні позиції вугілля досить сильні у виробленні електрики і теплової енергії, у порівнянні з газом, нафтою. Однак, собівартість вугілля вже перевищує ціни твердої біомаси, що дозволяє серйозно розглядати її як реальну альтернативу вугіллю.
Поки ще конкурентні позиції вугілля досить сильні у виробленні електрики і теплової енергії, у порівнянні з газом, нафтою. Однак, собівартість вугілля вже перевищує ціни твердої біомаси, що дозволяє серйозно розглядати її як реальну альтернативу вугіллю.
У вересні 2013 р. ціна товарної вугільної продукції, виробленої державними підприємствами, склала в середньому за ціною 475,3 грн./т, а в середньому за 9 місяців 2013 р. – 499,7 грн./т. У той час як у вересні 2013 р. фактично собівартість товарної вугільної продукції склала 1328,7 грн./т, а за січень-вересень 2013 фактична собівартість склала 1356,7 грн./т (+10,9%) – Джерело: Міненерговугілля, 25.10.2013. При цьому, вартість твердої біомаси (зокрема пелет, брикетів) в листопаді була 850-1300 грн/т.
Незважаючи на це існуючі потужності українських ТЕС і ТЕЦ поки що не готові використовувати біомасу українських виробників, яка в 2013 р. буяє на внутрішньому ринку, внаслідок зміни законодавства Польщі у сфері підтримки ВДЕ. Саме до Польщі українські виробники пелет, брикетів та ін. поставляли 90% всієї продукції, в той час як внутрішній ринок навряд чи пристосований для споживання біомаси.
Зараз в Україні жоден пиловугільний котел, крім котла ЦКШ на Старобешівській ТЕС, не відповідає європейським нормам по викидах пилу, оксидів сірки та азоту. Досвід реалізації проекту з установки котла з ЦКШ першими в СНД (і до цих пір – єдиними в Україні) отримали енергетики «Донбасенерго» – в рамках реконструкції енергоблоку № 4 Старобешівської ТЕС. Установка котлоагрегату АЦКС-670 виробництва Lurgi Lentjes AG (Німеччина) тривала близько 10 років і зараз забезпечує блоку № 4 СбТЕС найвищі в Україні показники техніко-економічної та екологічної ефективності.
У травні 2013 р. компанія Babcock and Wilcox (США) запропонувала розробити для Слов’янської ТЕС (теж входить в «Донбасенерго») індивідуальний проект котла ЦКШ, який дозволить домогтися максимального – до 97% – показника повернення твердих часток для повного спалювання і відкриє перспективи для можливого використання інших видів палива, в т.ч. біомаси.
Таким чином, незважаючи на масштабні плани модернізації українських ТЕС і ТЕЦ поки що не передбачено широкого впровадження технології ЦКШ, а з нею і широкого використання біомаси як палива для виробництва енергії в промислових масштабах в процесі сумісного спалювання з вугіллям.
В Україні закінчується будівництво першої БіоТЕС на твердій біомасі потужністю 18 МВт в смт. Іваньків, Київської області. Сумарна вартість проекту складає € 25,9 млн., в т.ч. інвестиція компанії EIG Engineering – близько € 10 млн., кредитування ЄБРР – € 15,9 млн. Запуск 1-ї черги потужністю 6 МВт був запланований на жовтень 2013 р., а введення в експлуатацію 2 черги (12 МВт) очікується в середині 2014 року.
Найближчі роки в Україні належить створити інфраструктуру для споживання біомаси.
У той час як у країнах Європи, біомаса займає значну частку в споживанні в промисловості, приватному, комунальному секторах, в Україні лише в 2012 р. місцями спостерігався процес переведення котлів на тверде біопаливо у комунальному секторі. Відомо, що такі роботи були розпочаті в Київській області, де вже працюють кілька котлів, обігрівають школи і в цілому до 2014 р. заплановано реконструювати близько 150 котелень і побудувати п’ять твердопаливних електростанцій. У Донецьку прийнята “Комплексна програма поводження з деревними відходами та переведення вугільних котелень на використання твердого деревного біопалива”. У Вінницькій області в рамках програми зі зменшення споживання газу встановлять 58 біопаливних котлів.
В цілому, за 10 місяців 2013 р. в Україні на альтернативні види палива переведено 160 котелень (дані Мінрегіону, 31.10.2013).
Згідно з оцінками експертів, потенційна ємність вітчизняного ринку побутових котлів, становить 9 млн.штук (що зажадає 20 млрд гривень). Поки що встановлено близько 2,8 млн. котлів різного типу. У даному сегменті відзначається збільшення попиту на твердопаливні котли.
Згідно з оцінками експертів, потенційна ємність вітчизняного ринку побутових котлів, становить 9 млн.штук (що зажадає 20 млрд гривень). Поки що встановлено близько 2,8 млн. котлів різного типу. У даному сегменті відзначається збільшення попиту на твердопаливні котли.
Масове переведення котлів з газу на тверде біопаливо у комунальному секторі країни стримує відсутність фінансування, яке в нинішніх умовах навряд чи може отримати підтримку на рівні держави. У середньостроковій перспективі це стане можливим лише за рахунок самих виробників біопалива, які планомірно створюючи потужності для спалювання біо сировини і отримання теплової та електроенергії (в т.ч. твердопаливні котли, каміни, біоТЕС та ін), забезпечать збут своєї продукції всередині країни і таким чином почнуть формування ринку біопалива в Україні. Поки що його немає. Є ресурс, але відсутні потужності для його використання як палива.
За даними IBCentre, в період 2013-2014 рр.. на українському внутрішньому ринку попит на тверде біопаливо зросте в 2 рази – до 570 тис. тонн або з 20% до 40% від загального обсягу виробленої українськими підприємствами продукції.
У 2012 р. в Україні було вироблено близько 1,5 млн. тонн твердого біопалива (пеллети та брикети з деревної сировини, лушпиння соняшника та соломи). Очікується, що в 2013 р. буде вироблено – 1,45 млн. т, а в 2014 р. – 1,5 млн. тонн. Надмірна, переважна орієнтація українських виробників твердого біопалива на експорт – у наявності.
Вже працюючі пілотні проекти минулої зими показали високу ефективність і хороші показники окупності. При існуючих цінах на газ і тверде біопаливо, застосування біопаливних котлів забезпечує практично дворазове зменшення вартості теплової енергії. Фактори економії і підвищення екологічних вимог повинні стимулювати місцеву владу на виділення коштів для розвитку біопаливної галузі за підтримки виробників біомаси, які зараз як ніколи зацікавлені у створенні і розвитку внутрішнього ринку біопалива.
Аналізуючи досвід Польщі, мимоволі піддається сумніву правильність обрання «вугільного» пріоритет для України, – наскільки далекоглядним він є? На підтвердження цьому знаходиться безліч аргументів аксіомі: «дешево» – не означає добре.
Олександр Лактіонов, кандидат наук
Головний фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною