3295
Диверсифікація по-польськи: зниження частки вугілля
— Енергетика
*З усіх країн Європи Польща зараз демонструє найбільш впевнені кроки – назустріч диверсифікації. Комплекс заходів, їх масштаб і географічний обхват вражають, а терміни наближення до набуття енергетичної незалежності знаходять реальні обриси.
Створюється враження, що Польща вирішила задіяти всі відомі способи і маршрути отримання нових обсягів газу для зниження залежності власної економіки від використання вугілля.*
Створюється враження, що Польща вирішила задіяти всі відомі способи і маршрути отримання нових обсягів газу для зниження залежності власної економіки від використання вугілля.*
«Вуглеорієнтований» баланс
Вугілля – є основним енергоресурсом паливного балансу Польщі. У балансі споживання первинних енергоресурсів (ПЕР) країни протягом багатьох років домінує вугілля (більше 55%), порівняно недороге паливо місцевого походження (рис. 1).
Для порівняння, в Україні лише в 2012 р. частки споживання вугілля і газу зрівнялися, хоча багато років природний газ вважався основним паливом для української економіки, його частка стабільно перевищувала 40%.
У Німеччині, останні кілька років, структура споживання ПЕР майже не змінилася, як і раніше там домінує нафта (35,8%).
На генеруючих підприємствах Польщі, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 60, сумарною встановленою потужністю 30 ГВт і середнім терміном експлуатації більше 30 років, виробляється 90,4% всієї електроенергії, виробленої в країні, а це 160 ГВт*год. Майже всі ТЕС і ТЕЦ (97% станцій) використовують вугілля – як основне паливо, як додаткове – все частіше зустрічається біомаса.
На генеруючих підприємствах Польщі, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 60, сумарною встановленою потужністю 30 ГВт і середнім терміном експлуатації більше 30 років, виробляється 90,4% всієї електроенергії, виробленої в країні, а це 160 ГВт*год. Майже всі ТЕС і ТЕЦ (97% станцій) використовують вугілля – як основне паливо, як додаткове – все частіше зустрічається біомаса.
Наслідки широкого використання вугілля
Згідно з даними дослідження Європейського агентства з природного середовища (ЕЕА), опублікованими в жовтні 2013 р., найбрудніше повітря в ЄС – в Болгарії і Польщі, тобто в країнах, де домінує орієнтована на вугілля енергетика. Міста Болгарії «лідирують» за концентрацією твердих частинок в повітрі, які викидають димові і вихлопні труби підприємств і транспортних засобів відповідно. Польща займає 2-е місце.
Зниження частки вугілля
Останні кілька років, Польща робить зусилля щодо поліпшення екологічної ситуації в країні, роблячи реальні кроки до виконання європейського плану 20/20/20.
Найбільш помітні результати вдалося отримати за рахунок: модернізації застарілих генераційних «вугільних» потужностей, створення нових потужностей, що використовують поновлювані джерела енергії (ВДЕ), а також впровадження механізму підтримки та стимулювання збільшення частки ВДЕ при виробництві тепло- і електроенергії.
Завдяки модернізації польських ТЕС і ТЕЦ, силами світових лідерів енергетичного машинобудування (компаній Alstom, Foster Wheeler) вже застосовується нове енергоустаткування і технології (наприклад, ЦКШ), які використовують не тільки вугілля, а й альтернативні види палива.
Для довідки:
Технологія «ЦКШ» (циркулюючого киплячого шару) – інноваційна технологія спалювання твердого палива в парових котлах ТЕС на принципі киплячого шару з організацією циркуляції частинок палива. Технологія дозволяє спалювати з високою економічністю паливо різної якості, включаючи вугілля, нафтовий кокс, торф, сланці, біомасу та ін., при відносно невисокій температурі, що істотно знижує викиди забруднюючих речовин в атмосферу. ЦКШ називають «зеленою» технологією для теплової електроенергетики.
За даними відкритих джерел, починаючи з 80-х років минулого століття, у світі побудовані і працюють ˃ 3 тисяч котлів з ЦКШ встановленою потужністю ˃ 102 ГВт. Велика їх частина знаходиться в Китаї (47,7 ГВт), Європі – 12,4 ГВт, США – 12 ГВт, Індії – 9,6 ГВт, Південно-Східної Азії – 8 ГВт. У Європі найбільший прогрес впровадження котлів з ЦКШ досягнутий в Польщі, де встановлено більше 15 котлів для блоків потужністю більше 100 МВт.
За 2003-2009 рр.. компанія Foster Wheeler ввела в експлуатацію найбільший в світі блок потужністю 460 МВт з котлом ЦКШ на ТЕС «Логіже» (вартістю ~ € 400 млн.). На другій ТЕС «Турів», в результаті модернізації обладнання 1960х р., встановлено 6 блоків сумарною встановленою потужністю 1488 МВт (3×235 і 3×261 МВт) з використанням ЦКШ, що працюють на вугіллі і біомасі. Завдяки цьому ТЕС «Турів» стала найбільшою компанією, яка використовує ЦКШ (рис. 2).
Таким чином, 2 з 7-ми найбільших котлів з ЦКШ встановлених у світі – змонтовані в Польщі. Великі блоки встановлені у Франції, США, Італії, Ірландії, РФ. Згідно з планами на 2015 р. в Південній Кореї буде встановлено новий найбільший блок потужністю 550 МВт.
У Польщі відзначається зростання частки використання твердого біопалива (пеллет, брикетів та ін), яке спільно спалюється на існуючих ТЕС і ТЕЦ країни, а також на біоТЕС і потужностях ВДЕ, що використовуються для виробництва теплової та електроенергії (рис. 3).
Потенціал Польщі з виробництва енергії з біомаси оцінюється високо, нарівні з лідерами розвитку в даній області в Європі: Франції, Німеччини та Іспанії (Джерело: «Pellet – a Key to Biomass Energy Poland». International Journal of Economic Practices and Theories, Vol. 2, No. 4, 2012 October)
Це створює умови в країні для зростання значення біогенераціі. Вже кілька років в країні підтримується використання, зокрема, твердого біопалива для виробництва теплової та електроенергії. Підтримка цільових заходів, спрямованих на зниження «вугільної» складової, продовжитися і в майбутньому, що стане можливим завдяки оновленій схемі, яка розроблена восени 2013 р. і незабаром прийде на зміну закону від 14.08.2008 року.
Таким чином, у найближчі роки, перекіс енергобалансу в бік вугілля зазнає змін, згідно з очікуваннями роль і обсяги споживання газу та твердого біопалива зростуть.
Газові альтернативи
Вже скоро газ займе чільне місце в енергобалансі Польщі. Це буде досягнуто завдяки комплексу заходів, спрямованих на збільшення власного видобутку нетрадіціоннного газу, завершення будівництва: приймального СПГ-терміналу, системи газових інтерконекторів (внутрішніх і зовнішніх) для забезпечення поставок газу отриманого на СПГ-термінал і подальшого його транспортування ресурсу в суміжні країни, в першу чергу по коридору «Північ-Південь»: СПГ-термінал «Свіноуйстье» – СПГ-термінал на о. Крк (Хорватія). Більш предметно див. «Диверсифікація по-польськи: газові альтернативи».
Висновки для України
У той час як у Польщі розгорнуто комплекс заходів, спрямованих на зниження частки вугілля в енергетичному балансі, в Україні – все навпаки. Всупереч світовим трендам збільшення використання екологічних палив в енергобалансі країн, в Україні останні кілька років значення вугілля в генерації збільшується, а його частка в балансі споживання ПЕР вперше зрівнялася з часткою природного газу і досягла 35,6% (див. рис.1).
На генеруючих підприємствах України, зокрема ТЕС і ТЕЦ, а їх близько 30, сумарною встановленою потужністю ˃ 30 ГВт (57% всіх потужностей генерації в країні) і середнім терміном експлуатації ~ 55 років, виробляється 44% всієї електроенергії виробленої в країні, а це 85 ГВт*год (для порівняння, АЄС виробляють 46,5% або ˃ 90 ГВт*год).
Однак, на відміну від польських, українські ТЕС і ТЕЦ, у приблизно рівній мірі орієнтовані на використання в якості палива – газу, нафти (мазуту), вугілля, застосування останнього, останні пару років, просувається на державному рівні.
Сумнівно, що нинішній рівень дотаційної підтримки вугільної галузі України, позитивно вплине на показники екології, економіки і розвиток альтернативних видів палива.
Поки ще конкурентні позиції вугілля досить сильні у виробленні електрики і теплової енергії, у порівнянні з газом, нафтою. Однак, собівартість вугілля вже перевищує ціни твердої біомаси, що дозволяє серйозно розглядати її як реальну альтернативу вугіллю.
Поки ще конкурентні позиції вугілля досить сильні у виробленні електрики і теплової енергії, у порівнянні з газом, нафтою. Однак, собівартість вугілля вже перевищує ціни твердої біомаси, що дозволяє серйозно розглядати її як реальну альтернативу вугіллю.
У вересні 2013 р. ціна товарної вугільної продукції, виробленої державними підприємствами, склала в середньому за ціною 475,3 грн./т, а в середньому за 9 місяців 2013 р. – 499,7 грн./т. У той час як у вересні 2013 р. фактично собівартість товарної вугільної продукції склала 1328,7 грн./т, а за січень-вересень 2013 фактична собівартість склала 1356,7 грн./т (+10,9%) – Джерело: Міненерговугілля, 25.10.2013. При цьому, вартість твердої біомаси (зокрема пелет, брикетів) в листопаді була 850-1300 грн/т.
Незважаючи на це існуючі потужності українських ТЕС і ТЕЦ поки що не готові використовувати біомасу українських виробників, яка в 2013 р. буяє на внутрішньому ринку, внаслідок зміни законодавства Польщі у сфері підтримки ВДЕ. Саме до Польщі українські виробники пелет, брикетів та ін. поставляли 90% всієї продукції, в той час як внутрішній ринок навряд чи пристосований для споживання біомаси.
Зараз в Україні жоден пиловугільний котел, крім котла ЦКШ на Старобешівській ТЕС, не відповідає європейським нормам по викидах пилу, оксидів сірки та азоту. Досвід реалізації проекту з установки котла з ЦКШ першими в СНД (і до цих пір – єдиними в Україні) отримали енергетики «Донбасенерго» – в рамках реконструкції енергоблоку № 4 Старобешівської ТЕС. Установка котлоагрегату АЦКС-670 виробництва Lurgi Lentjes AG (Німеччина) тривала близько 10 років і зараз забезпечує блоку № 4 СбТЕС найвищі в Україні показники техніко-економічної та екологічної ефективності.
У травні 2013 р. компанія Babcock and Wilcox (США) запропонувала розробити для Слов’янської ТЕС (теж входить в «Донбасенерго») індивідуальний проект котла ЦКШ, який дозволить домогтися максимального – до 97% – показника повернення твердих часток для повного спалювання і відкриє перспективи для можливого використання інших видів палива, в т.ч. біомаси.
Таким чином, незважаючи на масштабні плани модернізації українських ТЕС і ТЕЦ поки що не передбачено широкого впровадження технології ЦКШ, а з нею і широкого використання біомаси як палива для виробництва енергії в промислових масштабах в процесі сумісного спалювання з вугіллям.
В Україні закінчується будівництво першої БіоТЕС на твердій біомасі потужністю 18 МВт в смт. Іваньків, Київської області. Сумарна вартість проекту складає € 25,9 млн., в т.ч. інвестиція компанії EIG Engineering – близько € 10 млн., кредитування ЄБРР – € 15,9 млн. Запуск 1-ї черги потужністю 6 МВт був запланований на жовтень 2013 р., а введення в експлуатацію 2 черги (12 МВт) очікується в середині 2014 року.
Найближчі роки в Україні належить створити інфраструктуру для споживання біомаси.
У той час як у країнах Європи, біомаса займає значну частку в споживанні в промисловості, приватному, комунальному секторах, в Україні лише в 2012 р. місцями спостерігався процес переведення котлів на тверде біопаливо у комунальному секторі. Відомо, що такі роботи були розпочаті в Київській області, де вже працюють кілька котлів, обігрівають школи і в цілому до 2014 р. заплановано реконструювати близько 150 котелень і побудувати п’ять твердопаливних електростанцій. У Донецьку прийнята “Комплексна програма поводження з деревними відходами та переведення вугільних котелень на використання твердого деревного біопалива”. У Вінницькій області в рамках програми зі зменшення споживання газу встановлять 58 біопаливних котлів.
В цілому, за 10 місяців 2013 р. в Україні на альтернативні види палива переведено 160 котелень (дані Мінрегіону, 31.10.2013).
Згідно з оцінками експертів, потенційна ємність вітчизняного ринку побутових котлів, становить 9 млн.штук (що зажадає 20 млрд гривень). Поки що встановлено близько 2,8 млн. котлів різного типу. У даному сегменті відзначається збільшення попиту на твердопаливні котли.
Згідно з оцінками експертів, потенційна ємність вітчизняного ринку побутових котлів, становить 9 млн.штук (що зажадає 20 млрд гривень). Поки що встановлено близько 2,8 млн. котлів різного типу. У даному сегменті відзначається збільшення попиту на твердопаливні котли.
Масове переведення котлів з газу на тверде біопаливо у комунальному секторі країни стримує відсутність фінансування, яке в нинішніх умовах навряд чи може отримати підтримку на рівні держави. У середньостроковій перспективі це стане можливим лише за рахунок самих виробників біопалива, які планомірно створюючи потужності для спалювання біо сировини і отримання теплової та електроенергії (в т.ч. твердопаливні котли, каміни, біоТЕС та ін), забезпечать збут своєї продукції всередині країни і таким чином почнуть формування ринку біопалива в Україні. Поки що його немає. Є ресурс, але відсутні потужності для його використання як палива.
За даними IBCentre, в період 2013-2014 рр.. на українському внутрішньому ринку попит на тверде біопаливо зросте в 2 рази – до 570 тис. тонн або з 20% до 40% від загального обсягу виробленої українськими підприємствами продукції.
У 2012 р. в Україні було вироблено близько 1,5 млн. тонн твердого біопалива (пеллети та брикети з деревної сировини, лушпиння соняшника та соломи). Очікується, що в 2013 р. буде вироблено – 1,45 млн. т, а в 2014 р. – 1,5 млн. тонн. Надмірна, переважна орієнтація українських виробників твердого біопалива на експорт – у наявності.
Вже працюючі пілотні проекти минулої зими показали високу ефективність і хороші показники окупності. При існуючих цінах на газ і тверде біопаливо, застосування біопаливних котлів забезпечує практично дворазове зменшення вартості теплової енергії. Фактори економії і підвищення екологічних вимог повинні стимулювати місцеву владу на виділення коштів для розвитку біопаливної галузі за підтримки виробників біомаси, які зараз як ніколи зацікавлені у створенні і розвитку внутрішнього ринку біопалива.
Аналізуючи досвід Польщі, мимоволі піддається сумніву правильність обрання «вугільного» пріоритет для України, – наскільки далекоглядним він є? На підтвердження цьому знаходиться безліч аргументів аксіомі: «дешево» – не означає добре.
Олександр Лактіонов, кандидат наук
Головний фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі”
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Україні необхідно імпортувати 4,6 млрд куб. м газу до опалювального сезону
Гринчук розповіла, чому Україна повинна розвивати атомну генерацію
Норвегія виділила Україні майже 100 мільйонів доларів на закупівлю імпортного газу
«Тіньовий флот» перевозить менше російської нафти, ніж танкери G7+
Tesla планує постачати електроенергію британцям
Українці отримають гроші на оплату електроенергії: хто може розраховувати
