1890
Боротьба з офшорними схемами: вистава для Заходу?
— Казна та Політика
Практично кожен місяць українські ЗМІ піднімають ажіотаж навколо різноманітних законопроектів, постанов і просто проектів пов’язаних з боротьбою проти офшорів. Не встигли влягтися пристрасті з кіпрською кризою, як всі почали міркувати над законопроектом про трансфертне ціноутворення, ще не посмакували всмак можливість створення в Україні офшорної зони, як заголовки інформаційних порталів зарясніли ратифікаціями про уникнення подвійного оподаткування з тим же Кіпром, а тепер ще й з Мальтою.
Читаючи такі новини, може створитися враження, що українська влада веде безкомпромісну боротьбу з офшорами, але якщо придивитися уважніше, то стає зрозуміло, що багатостраждальному українському середньому бізнесу, котрий має офшорні схемами, ця війна поки що не страшна.
Кіпрська страшилка
Кіпрська страшилка
Наприклад, ратифікація про подвійне оподаткування з Кіпром подавалася як останній цвях у труну кіпрської схеми. Правда от твердження, що з Кіпром тепер працювати невигідно і треба шукати інші варіанти, за великим рахунком безпідставне. Адже положення конвенції зачіпають далеко не всі аспекти використання кіпрських компаній, а тільки дивіденди, роялті і відсотки від позик або кредитів. Більше того, не дивлячись на введення податку на репатріацію податковий режим Кіпру залишається найбільш ліберальним серед інших європейських юрисдикцій, адже ставка корпоративного податку на прибуток для кіпрських компаній найнижча в Європі – 12,5%.
Ратифікація в силах негативно відбитися хіба що на великих холдингових компаніях, для яких 5% від загальної суми дивідендів, що перераховуються, складе значиму суму. Швидше за все, такі компанії переведуть свої активи в країни, де передбачена 0% ставка податку на репатріацію з України.
Що стосується малого і середнього бізнесу, для яких дивіденди становлять не великі суми, то таким холдингам, незважаючи на ратифікацію, вигідніше залишатися на Кіпрі, оскільки вартість створення та утримання підприємства на Кіпрі є найбільш прийнятною, виходячи з умов в інших європейських юрисдикціях.
Така ж ситуація з підвищенням податкової ставки на роялті, тільки великим компаніям, які виплачують з України значні суми роялті платежів. Буде вигідно переводити платежі роялті на компанії, зареєстровані в юрисдикціях з якими передбачена «нульова» ставка податку на репатріацію з України.
Положення даної конвенції мало впливають на ефективну ставку оподаткування процентів, що виплачуються з України на Кіпр, тому тут значущих змін теж не передбачається. Саме основне з них стосується українських одержувачів доходу від використання виданого кіпрськими компаніями кредиту. Якщо одержувач є істинним бенефіціаром такого доходу, то щодо нього тепер застосовується 2% ставка податку на репатріацію, яку він платить Україні.
Дохід від продажу кіпрських акцій компаніям, зареєстрованим в Україні, взагалі не оподатковуватиметься, оскільки конвенція не передбачає податок на дохід у вигляді приросту капіталу.
Мальтійський вітряк
Новина про намір підписати угоду про скасування подвійного оподаткування з Мальтою теж не загрожує українському бізнесу істотними змінами – положення законопроекту про подвійне оподаткування з Мальтою дуже схожі з вже ратифікованою кіпрською угодою. Навряд чи ця угода прискорить глобальну деоффшоризацію, так як Мальта не найбільший інвестор в українську економіку – наші бізнесмени використовують цю юрисдикцію для оптимізації оподаткування вкрай рідко. У порівнянні з Кіпром сенс і створення компаній на Мальті менш вигідне і не таке зручне, навіть до ратифікації з Мальтою.
Отже, не дивлячись на спроби нашого уряду показати світу свою боротьбу з офшорними схемами й відповідати в цьому питанні політиці провідних західних країн, більшість використовуваних раніше українським бізнесом схем оптимізації оподаткування залишаються законними. А заголовки новин про черговий рішучий удар по офшорах виглядають, як афіші чергового спектаклю, який трохи приївся ы фінал якого заздалегідь відомий, а прихований сенс все ще притягує увагу зацікавленої публіки.
Влада Крижанівська, юрист міжнародної компанії Campio Group
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
