1041
На білоруському агрофронті без змін
— Аграрний ринок
У Білорусі до збирання врожаю залучають військових. Участь солдатів в жнивах офіційно розцінюється як допомога армії селу, але експерти назвали це наслідком неефективного менеджменту.
“Збройні сили Республіки Білорусь вступили в бій за врожай 2013 року”, – пишуть офіційні ЗМІ про участь національної армії в жнивах. У Білорусі безкоштовну солдатську працю замість найму сезонних робітників на час збирання врожаю використовують не вперше. Експерти в інтерв’ю DW назвали експлуатацію армії “свідченням неефективного управління агропромисловою галуззю”, в яку “держава щорічно направляє більше двох мільярдів доларів субсидій”. Аналітики переконані, що сільське господарство Білорусі потребує реформ.
Вічна битва
Екс-міністр сільського господарства Білорусі Василь Леонов називає використання солдатів на збиранні врожаю “піар-акцією, якою влада під виглядом турботи про врожай прикриває свою безгосподарність”. Нестачу професійних працівників у збиральний та посівний періоди Леонов пояснює низькими заробітками.
Експерт російської Вищої школи економіки (ВШЕ) Дмитро Болкунец також вважає “непродуктивною” систему господарювання, в якій експлуатуються військові натомість залучення за договорами підряду сезонних працівників. У країнах Євразійського союзу, який створюється, армія на збиральних роботах не використовується – ні в Казахстані, де практично все сільгоспвиробництво приватне, ні в Росії, в якій з 2005 року заборонено незаконне використання праці військовослужбовців, не обумовлене військовою службою, нагадують аналітики.
За даними Спілки фермерів Казахстану, рівень держпідтримки сільського господарства в Білорусі досягає 18 відсотків від вартості валової сільгосппродукції, в Росії – близько 10 відсотків, а в Казахстані – 2-4 відсотка.
Тому Дмитро Болкунец робить висновок, що якщо вже білоруська держава вкладає в село величезні гроші, чиновники зобов’язані були розрахувати, як без втрат зібрати прогнозований в 2013 році урожай зернових і кукурудзи в 9 мільйонів тонн, не відволікаючи солдатів від строкової служби.
Життя в борг
Тільки на підготовку техніки до збирання врожаю Радмін Білорусі направив в цьому році близько 30 мільйонів доларів. Отримає АПК і кредити під пільгові відсотки, які як відзначають експерти, зазвичай видаються з подальшим списанням боргів – розплачуватися селу нічим. Адже, незважаючи на величезну держпідтримку, 30 відсотків білоруських сільгосппідприємств збиткові, каже Дмитро Болкунец. За підрахунками фахівців, без державних субсидій число збиткових агровиробників було б більше 50 відсотків.
У 2013-2014 роках, за даними Мінсільгосппроду Білорусі, на реалізацію 23 програм модернізації сільського господарства планується спрямувати суму, еквівалентну 7 мільярдам доларів. Експерти вважають, що велика частина інвестицій в АПК буде залучатися у формі позик, оскільки на кошти іноземних інвесторів та власні кошти АПК розраховувати не доводиться.
Литовськbq експерт, професор Каунаського університету Лаурас Белініс вважає, що за допомогою субсидій білоруські власті підтримують патерналістську лінію по відношенню до сільського населення, коли вирішальну роль у всіх питаннях відіграє держава, а село знаходиться в залежному становищі. А Дмитро Болкунец зауважує, що підтримка на плаву збиткових господарств несе ще й соціальну функцію – створюється видимість зайнятості сільського населення, яке отримує низькі зарплати весь рік.
Але Василь Леонов вбачає в перебільшеній ролі держави в АПК пряму зацікавленість функціонерів. Він упевнений, що розподільна система дотацій породжує і корупційні схеми, і липову звітність. За приписки в ході збирання цьогорічного врожаю, за даними Держконтролю, вже притягнуто до відповідальності 8 посадових осіб сільгоспорганізацій в одній з шести областей Білорусі – Могилевській.
На хлібному місці
За офіційною інформацією, в білоруському сільському господарстві зайнято близько 450 тисяч осіб – приблизно 10 відсотків працездатного населення. Але колишній міністр сільського господарства Білорусі не вірить статистиці. За підрахунками Леонова, до роботи агропрому залучено не менше 30 відсотків працездатних білорусів.
Стільки ж відсотків активного населення зайняті, наприклад, і в сільгоспвиробництві Литви. Але Білорусь, говорить Леонов, відрізняється від сусідньої держави тим, що в її аграрному секторі задіяно величезну кількість чиновників, контролерів і посередницьких фірм, а “тих, хто сідає у трактор, за кермо комбайна або вантажівки не так і багато”.
Від значної щорічної держпідтримки виробництво сільськогосподарської продукції не стає рентабельним, тому що містить нахлібників, підкреслює Леонов. У той же час він упевнений, що в Білорусі є всі умови для створення АПК з високим рівнем виробництва – хороші природні умови, відносно невисокі ціни на енергоносії.
Селу потрібні реформи
З цим згоден і Дмитро Болкунец. Він наводить дані, згідно з якими, внесок сільського господарства у ВВП Білорусі в 2012 році склав більше 8 відсотків. “Це суттєва цифра, – говорить експерт. – Але обсяги врожаїв ростуть не за рахунок грамотного менеджменту і скорочення витрат, а за рахунок дотацій, в тому числі і прихованих, як у випадку використання безкоштовної армійської робсили”.
Експерти вважають, що Білорусі потрібна ефективна ринкова стратегія розвитку сільського господарства, в рамках якої роль держави пішла б на другий план, а фінансування проектів АПК здійснювалося б тільки після експертної оцінки їх ефективності.
Галина Петровська
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
