2076
Чи допоможуть електронні аукціони знищити корупцію?
— Кредит&Депозит
Продаж майна банкрутів – тема суперечлива.
Адже для когось – це символ краху бізнесу та амбітних планів, для інших – успішна угода, коли за зниженою ціною можна купити гарний товар, для когось – просто робота.
Та торгівля майном банкрутів – це ще і криміналізована сфера із корупційними складовими.
Саме тут покупці не раз втрачали власність через оскарження кредиторами угоди з продажу в суді, а арбітражних керуючих часто звинувачували в зловживанні службовим становищем.
Так, одним із способів виведення торгівлі майном збанкрутілого бізнесу вважаються електронні аукціони.
В Україні тривалий час питання електронних торгів не було врегульовано законодавчо.
Хоча вимоги до електронних аукціонів майном банкрутів були описані ще у проекті Закону “Про аукціони”, документ так і не набув чинності, адже був відкликаний і знятий з розгляду парламентом восени 2011 року.
Та на радість учасників ринку в оновленому законі “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (набув чинності у січні 2013 року) з’явився розділ присвячений саме цьому питанню.
Новим законом про банкрутство вводиться поняття електронних торгів, а також детально описується, як повинна відбуватися процедура електронного аукціону.
Як відомо, у світі торги з продажу майна підприємств банкрутів вже не один рік відбуваються у електронній формі. Наприклад, Росія затвердила порядок проведення відкритих торгів в електронній формі при продажу майна (підприємства) боржників ще взимку 2010 року.
В чому суть?
Що являє собою процедура електронних торгів майном збанкрутілого бізнесу та хто є її суб’єктами?
Електронні торги – торги, які проводяться на веб-сайті організатора та тривають не менше 15 діб.
Оголошення про електронні аукціоні розміщуються як на сайті біржі, так і Мін’юсту.
До суб’єктів електронних торгів відносяться замовник, організатор та учасники.
Замовником є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про банкрутство.
У законі йдеться, що АК призначається господарським судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи. Вибирає система керуючого із реєстру.
Втім, учасники ринку сумніваються що це правило реально працює.
“Формально, за “новим” законом арбітражні керуючі мають призначатися автоматичною системою. Але така система діє зараз тільки в декількох судах і в мене існують обґрунтовані сумніви щодо її “автоматичності”. Реально діє основний принцип – хто платить той музику замовляє”, – зауважує керуючий партнер юридичного об’єднання “Титич і партнери” Віталій Титич.
Законом зазначається, що організатором конкурсу є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення торгів.
Втім, учасники ринку кажуть, що після вивчення інших нормативних актів та консультацій з Міністерством виявилося, що ліцензія таки не потрібна, адже це не передбачено законом про ліцензійну діяльність.
Поки що єдиним діючим електронним майданчиком для торгівлі майном банкрутів є Торгова біржа “Електронні торги України”. Із 28 заявок на електронні торги, які були розміщені на сайті Мінюсту з 19 січня 2013 року, 27 – саме від цієї компанії.
Представники біржі заявляють, що вже мають досвід проведення успішних електронних торгів.
“Наразі це 2 аукціони, один з яких вже укладений, а другий перебуває на стадії укладання”, – каже керівник Центрального регіону та директор Київської філії Товарної біржі “Електронні торги України” Ірина Сербін.
Принаймні ще одні електронні торги у процедурі банкрутства з початку року було проведено Товарною біржею “Біржовий Альянс”.
Також ще 3-4 біржі тільки розробляють систему електронних торгів.
Купувати майно на сайті організаторів може будь хто, хто подав заяву про участь в електронних торгах, сплатив гарантійний внесок і отримав відповідне підтвердження про реєстрацію учасника та індивідуальний код.
Переможцем аукціону вважається особа, яка запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення торгів. Після оголошення переможця або закінчення аукціону повідомлення (протокол) про проведення аукціону надсилається в електронній формі переможцю та замовнику.
Винагороду внаслідок приведення аукціону отримують і арбітражний керуючий, і організатор.
Комісія АК залежить від умов договору з біржею, а дохід оператора – від різних факторів.
“До об’єктивних чинників можна віднести: початкова вартість об’єкту, тип майна; до суб’єктивних – рішення комітету кредиторів, заставоутримувача та ліквідатора”, – пояснює Сербін.
Крім того, організатори заробляють на додаткових послугах, серед яких виправлення помилок у заявках, розміщення відомостей про аукціон на сайтах, плата за підвищення початкової вартості лоту та інші.
Вийти з тіні
Учасники ринку підкреслюють, що у законі враховані далеко не усі рекомендації юристів, а деякі з них були відверто спотворені.
Тіньовий обсяг торгів справ щодо банкрутства оцінити не реально, кажуть експерти, і підкреслюють, що ситуація може змінитися лише тоді коли запрацює не лише закон, а й підзаконні акти.
Водночас електронні аукціони є тим важливим кроком, який робить торгівлю майном збанкрутілого бізнесу зрозумілою, доступною та вигідною як кредитору, так і боржнику.
“Якщо на звичайні торги потрібно витратити мінімум день, щоб подати усі документи, то у випадку електронних торгів на це піде 2 години… Електронні торги дозволяють не розтягувати процедуру банкрутства. Тобто, чим швидше ми реалізуємо майно боржника, тим краще для нього. Адже коли банкрутами є великі підприємства, великі заводи, коли активи підприємства не можна продати 5 років, потім вони продаються за копійки”, – зауважує Сербін.
Крім того, підкреслюють експерти, електронні торги направлені на зменшення корупційного чиннику.
“Ні для кого не секрет, що арбітражні керуючі уникають аукціонів, уникають залучення покупця за найвищою ціною. Так частки, які не виставлені на аукціон, розподіляються між учасниками та організаторами. Цей ринок (тіньовий – ред.) становить десь 90%. Схема дуже примітивна: виставляється ціна, яка зазвичай занижена, а заздалегідь є домовленість із покупцем, який готівкою виплачує певний відсоток”, – пояснює Титич.
За словами Сербін, від 9 з 10 арбітражних керуючих можна почути схвальні відгуки про систему електронних торгів.
Водночас легшими стали і гаманці АК, адже тепер вони зобов’язані один раз на 2 роки проходити курси підвищення кваліфікації, які обходяться у 5 -12 тисяч гривень.
“Це (необхідність підвищувати кваліфікацію) пов’язано з тим що певні особи мають бажання отримати ресурс для тиску на АК та заробити на цьому”, – зауважує партнер адвокатського об’єднання.
Більше того, обов’язковим стало страхування професійних ризиків арбітражних керуючих.
“Страхування” – повна фікція. Наших АК ми страхували за 1800 за рік”, – каже Титич.
***
Електронні аукціони – однозначно правильне рішення, хоча б для того, щоб країна могла іти в ногу з часом.
Водночас електронна торгівля є швидшою, а значить ефективнішою, а також може викорінити із сфери реалізації майна банкрутів корупційний чинник.
Головне, щоб як прийнято у нашій державі, начебто правильні нововведення не створювали нові схеми для збагачення обраних осіб, а законодавство не містило суперечностей, які б гальмували розвиток електронних аукціонів.
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
