Білорусь на шляху до девальвації — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Білорусь на шляху до девальвації

Казна та Політика
3911
З початку року експорт білоруських промислових товарів падає все швидше, склади підприємств затоварені нерозпроданою продукцією. Президент республіки Олександр Лукашенко обурюється і вимагає покарати винних. Урядові чиновники посилаються на падіння попиту в Росії і Європі. Незалежні економісти говорять про неминучу девальвацію за образом і подобою фінансового обвалу 2011 року. А центробанк Росії нещодавно оприлюднив дані, за якими до третини білоруського експорту може виявитися фіктивним.
У вівторок Лукашенко провів чергову екстрену нараду з урядовцями. Обговорювалася головна проблема білоруської економіки – обвальне зниження білоруського експорту, насамперед продукції машинобудування. «Факт є факт – зростання складських запасів наявне. Хотілося б почути – це так? Також хотілося б почути про кількісне зростання і фінансове, якщо вони є », – запитував глава Білорусі чиновників. Чиновники відводили очі і дивилися в стіл.
Хвилюватися білоруському президентові є через що. Запаси готової промислової продукції продукції рік тому становили 50% річного промвиробництва, а в квітні 2013 – вже 82% (дані Белстата). Експорт білоруських інвестиційних товарів, і перш за все продукції машинобудування, з початку року скоротився в порівнянні з аналогічним періодом минулого року просто катастрофічно. У січні-квітні 2013-го експорт білоруських товарів склав $ 1,28 млрд, скоротившись порівняно з тим же періодом 2012 року на 22,8%. Причому найсильніше впав експорт гордості білоруського машинобудування – тракторів і вантажівок. У січні-квітні Білорусія поставила за кордон 2230 вантажних автомобілів (на 49,1% менше, ніж за той же період минулого року) на $295,3 млн (зниження в грошовому вираженні на 44,6%). Також було експортовано 23,9 тис. тракторів і сідельних тягачів (на 21,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), в грошовому вираженні експорт скоротився на 22,4%. Поставки на експорт іншої сільгосптехніки у фізичному вираженні скоротилися на 12,4%, у грошовому – на 16,2% до $ 133,2 млн.
Враховуючи, що Білорусь не може наповнювати бюджет за рахунок експорту корисних копалин (крім хлористого калію, який дає лише 5-7% надходжень до бюджету), обвал експорту продукції машинобудування може виявитися фатальним для білоруських державних фінансів.
Заповнюють склади неліквідом не тільки машинобудівники. Найбільше співвідношення запасів готової продукції і середньомісячного обсягу виробництва склалося по галузях: «Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та взуття» (275,2%), «Текстильне і швейне виробництво» (205%), «Виробництво машин та обладнання» (221, 3%). Це означає, що виробники можуть не працювати по кілька місяців, просто розпродаючи складські запаси.
Білоруські підприємства продовжують випускати незатребувану продукцію, затоварюючи склади. Зупинити виробництво державні підприємства не можуть без спеціального дозволу Ради міністрів. Як результат, нерозпродані запаси «вимивають» оборотні кошти підприємств.
Цікаво, що в рівній мірі падає білоруський експорт як до Росії, так і в ЄС. Так, за I квартал 2013 року товарообіг Білорусі з країнами Євросоюзу впав на 26% (зростання за той же період минулого року – на 60,2%). Білоруський експорт зменшився на 42,2%, а імпорт з ЄС, навпаки, виріс на 26,1%.
Білоруські чиновники економічного блоку пояснюють зниження експорту падінням попиту на російському ринку.
Так, заступник голови Білоруської науково-промислової асоціації Георгій Гриць бачить причини зниження експорту білоруської сільгосптехніки в тому, що Росія почала активно підтримувати власних виробників. Щодо вантажних автомобілів, то проблеми з їх збутом пов’язані з введенням в Росії нового екологічного стандарту Євро-4.
«Ще одна причина зниження білоруського експорту, більш загальна, – вступ Росії до СОТ, що призвело до посилення конкуренції на російському ринку», – вважає Гриць.
Втім, Лукашенко впевнений, що вступ Росії до СОТ не виправдовує зниження білоруського експорту. Звертаючись до голови Радміну Білорусі Михайла Мясниковича, Лукашенко сказав: «Так хто, Михайло Володимирович, наш партнер основний з експорту наших продуктів?». Мясникович відповів: «Основний наш партнер – Російська Федерація». «А Євросоюз?», – Поцікавився Лукашенко. «Євросоюз – так, ми збільшуємо поступово ці обсяги. Пропорція зараз близька до 50/50: країни СНД, Євросоюз і далеке зарубіжжя ».
«Так от Євросоюз сьогодні займає таку ж питому вагу з експорту, що і Росія, – констатував Лукашенко. – Але що, Євросоюз вчора вступив до СОТ? Але ми туди продавали продукції, конкуруючи, – стільки ж, скільки продавали в Росію. Ось і всі ваші фактори та посилання на СОТ російське. Гонимо обсяги, збільшуючи тим самим склади. Це факт? Це факт».
За свідченням працівників МАЗу, Мінського тракторного заводу (МТЗ), «Гомсельмаш», території заводів щільно заставлені тисячами одиниць нерозпроданою техніки. Ці свідчення підтверджуються і фоторепортажами незалежних ЗМІ.
Представники білоруських підприємств категорично відмовляються обговорювати з журналістами все, що пов’язано з затоварюванням складів. Стандартна відповідь, яку отримував журналіст «Газети.Ru» у дирекціях, – «Звертайтеся в профільне міністерство, вам там все розкажуть» або «У нас все добре, але коментувати нічого не будемо».
У неофіційних бесідах співробітники МТЗ визнають: «Так погано не було навіть у 2009-му, коли теж мало хто купував білоруські трактори. І тоді склад був повний, але потім якось все розсмокталося. У 2010-му пішли дешеві кредити, так як трактори віддавали за собівартістю. А в 2011-му була девальвація, зарплати різко впали, але подешевшали і трактори, і їх швидко розкупили. А з середини 2012-го ми знову їх накопичуємо ».
У свою чергу, джерела у виробника сільгосптехніки «Лідагропроммаш» розповіли: «Є дві причини затоварення складів. Перша – наша техніка занадто дорога навіть для російських покупців. Вони вважають за краще брати в лізинг європейські та американські комбайни – ті себе швидше окупають і рідко ламаються, тому не простоюють. Друга причина – зміна облікової політики. З початку цього року податки нам нараховують не по реалізації продукції, а по її відвантаженню. Зрозуміло, що підприємству без гарантованої оплати невигідно відвантажувати продукцію зі складів. А оплату можуть затримати і на рік».
Затоварення складів – типова ознака кризи надвиробництва продукції. Для виходу з ситуації по класиці ринкової економіки треба знизити обсяги виробництва, ціни та/або девальвувати національну валюту.
Незважаючи на адміністративні зусилля білоруського Радміну щодо стримування спаду, промвиробництво в країні з початку 2013 року, почало скорочуватися (-1,7% за 4 місяці до аналогічного періоду минулого року).
А заборгованість підприємств почала різко зростати (34% на 1 квітня до торішнього 1 квітня при зростанні цін на промпродукцію на 18%).
Сальдо зовнішньої торгівлі Білорусі пішло у негативну зону (- $ 1,01 млрд. за 4 місяці 2013 року). Рік тому воно було позитивним (+ $ 1,3 млрд). Велику роль у цьому падінні зіграла відмова від схеми розчинників при реекспорті російської нафти. Але нещодавно російський центробанк виступив із заявою, яка дозволяє вважати, що до третини білоруського експорту товарів взагалі носить фіктивний характер і обслуговує відтік російського капіталу за кордон. У зв’язку з чим валютне становище країни може виявитися значно гірше, ніж випливає з офіційних показників.
Білоруські економісти вказують, що падіння товарообігу з Євросоюзом і Росією може змусити уряд девальвувати національну валюту. Що лякає білоруське керівництво примарою недавньої кризи 2011 року, коли білоруський рубль знецінився в три рази.
Білоруський економіст, заступник голови Об’єднаної громадянської партії Лев Марголін нагадує, що скорочення експорту призводить до дефіциту платіжного балансу. Для покриття цього дефіциту потрібна валюта, яку можна отримати або в кредит, або за допомогою приватизації великих активів (на що білоруська влада не піде). Залишається девальвація. «Розвантажити склади автомобільного або тракторного заводів без серйозного зниження ціни не вийде, а знизити її можна тільки у разі різкого падіння курсу білоруського рубля», – резюмує Лев Марголін.
Денис Лавнікевич
За матеріалами:
Газета.Ru
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас