Кредити «широкого доступу»


Кредити «широкого доступу»

Як зробити породжені ними банкрутства фізосіб цивілізовано врегульованими, сперечаються експерти

Український парламент невдовзі, ймовірно, візьметься за захист прав не кредиторів, а позичальників. Адже у них явно більше голосів, ніж у кредиторів. А офіційна мета — зменшити кількість банкрутств і, схоже, лібералізувати покарання несумлінних позичальників. Задля цього парламентаріям пропонують розглядати справи про банкрутство фізичних осіб в судах загальної практики.

Але є і інший погляд. Відповідно до нього захисту передусім потребують не позичальники, а кредитори. Для них важливо запобігти перетворенню механізму банкрутства фізичних осіб, що створюється в країні, на легальну антикредитну лазівку. Саме на це, на їхню думку, багато в чому спрямований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про недопущення порушення прав боржників і запровадження процедури банкрутства фізичної особи». Справді, його мета — посилити захист прав фізичних осіб від посягань з боку фінансових установ і колекторних компаній.

До суперечки несподівано долучився Світовий банк, але, хоч як дивно, не зовсім на «своєму» (банківському) боці. Наприкінці минулого тижня експерти цієї демократично налаштованої міжнародної фінансової установи презентували в Києві концептуальну модель регулювання банкрутства чи, інакше, порівняльний аналіз тих, що існують у світі, всіляких систем банкрутства фізичних осіб.

Утім, за задумом організаторів цього заходу, власне презентації було приділено набагато менше уваги, ніж її критиці. І саме з неї, коли присутнім при цьому журналістам було ще не зрозуміло, про що тут взагалі йдеться, все й розпочалося. Першим слово надали президентові самоврядної організації фахівців конкурсного процесу В’ячеславу Джуню. Оголосивши мозковий штурм поданій Світовим банком концепції, він узявся прогнозувати всі наслідки та ризики цієї моделі. Серед них він назвав «приховану небезпеку, зумовлену переважанням серед широких верств населення України антикредиторської ідеології, настроїв правового нігілізму щодо виконання цивільно-правових обов’язків». За його словами, ці настрої використовуються безвідповідальними політичними силами з популістською, вузькоспекулятивною метою. Експерт запропонував продумати заходи, які б запобігали використанню пропонованої моделі банкрутства з антисоціальною метою, і висловив упевненість у високому потенціалі ідей і думок, які будуть висловлені «для розв’язання проблеми неплатоспроможності громадян України».

Долучаючись до дискусії, член ради Незалежної асоціації банків України, голова комітету захисту кредиторів Роман Шпек, який є ще й радником президента «Альфа-банку», зробив перехід від згаданої концепції Світового банку до українських реалій і українського законодавства. За його словами, в нашій країні досі немає ринкової економіки («ми країна з ринковою економікою лише в антидемпінгових розслідуваннях»), і нам важливо мати законодавство, яке сприятиме якнайшвидшому проходженню перехідного періоду. Серед чинників, що не дають Україні змоги копіювати антиколекторне законодавство, яке успішно діє в багатьох країнах, він, зокрема, назвав те, що як українські, так і багато закордонних банків, які працюють в нашій країні, використовують не лише фінансову, а й управлінську звітність, «визнаючи тим самим наявність і фактичне існування тіньової економіки».

Шпек також вважає, що багато суб’єктів української економіки потерпають через недосконалість нинішньої судової реформи і судової системи. «Нам дуже важливо, аби пропонована концепція, яку буде переведено в модель законодавства, сприяла розвитку українського суспільства та української економіки». «У судах якої інстанції, — запитує Шпек, — ці спори розглядатимуться, чи досить у судів людських і кадрових потужностей для таких справ, чи є (відповідна) система державної реєстрації?» Він також нагадує, що в українських банків є «величезний досвід роботи з податковими органами». А тому банкір побоюється, як би не сталося так, що банкрутство фізичної особи означатиме «дарунок» їй з боку банку, а сума списаного боргу перетвориться на об’єкт оподаткування. Якщо ми лише перекладатимемо, без врахування наших особливостей, українською мовою німецьке чи американське право, зазначає член ради НАБУ, то можемо дійти до хаосу. Він закликає продовжувати реалізацію програми фінансової грамотності населення, переконувати людей у тому, що «банкрутство — це цивілізована врегульована катастрофа для когось, але це ще й шлях врегулювання відносин між позичальником і кредитором». Шпек закінчує свою думку тезою про те, що «будь-який рахунок має бути сплачений», а тому, на його думку, людей потрібно навчати того, що банкрутство це не благо, а великі обмеження.

Дискусія дещо нагадувала боротьбу з вітряками, а представники Світового банку — хлопчиків для биття, яких карають, не спробувавши навіть вислухати. Нарешті слово дістав головний радник Світового банку Хосе Гардіа. Він пояснив, що ніхто не ставив собі за мету експортувати модель банкрутства фізичних осіб, що не відповідає Україні. За його словами, глобальна фінансова криза 2008 років породила нові реалії. Якщо раніше криза призводила до краху великих компаній, то тепер показала зв’язок між боргами фізичних осіб і стабільністю фінансових систем. У країнах Балтії та Угорщини величезні заборгованості фізосіб поставили під загрозу стабільність фінансових систем цих країн.

«На думку Світового банку, — продовжував Гардіа, — наші програми у всіх країнах повинні сприяти доступу до кредитів. Ми віримо, що економічний розвиток залежить від кредитування і доступу до нього. Але коли цей доступ дуже великий, зростають шанси того, що деякі люди не зможуть розрахуватися за кредитами. І, на наш погляд, нелогічно забувати про наслідки такого широкого доступу. Якоїсь загальної чи рамкової моделі регулювання банкрутств фізичних осіб у нас просто не було». Гардіа пояснив, що винесений на презентацію документ не відстоює якусь конкретну модель, у ньому немає конкретних рекомендацій країнам щодо того, що їм робити. Він дає загальні рекомендації і вказівки, одночасно пропонуючи країнам альтернативи і роз’яснюючи можливі їх наслідки. «Можливо, будуть плюси, можливо, будуть мінуси, — йдеться в доповіді, передбачає експерт — хоч би яких заходів ви вживали. Але треба розглянути всі варіанти, аби зрозуміти, працюватиме це в Україні чи ні. Тому що ніхто не знає вашу країну краще від вас».

Віталій Княжанський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua