Глобальне старіння і держбюджети


Глобальне старіння і держбюджети

Півтора місяці тому, у березні, агентство Standard & Poor’s випустило звіт, присвячений питанню впливу глобального старіння на фіскальну політику держав.

Старіння населення – феномен, характерний для всього світу. Він викликаний змінами в житті людей, що виникають в результаті індустріалізації та розвитку економіки. По-перше, поліпшення в галузі медицини, що супроводжують цей процес, збільшують тривалість життя. Люди живуть довше і більша їх кількість доживає до старості. По-друге, одночасно знижується народжуваність.

Справа в тому, що в традиційному – по суті, селянському – суспільстві у людей існує, крім природного прагнення до дітородіння, економічний стимул заводити дітей. Для селян діти дають додаткові робочі руки. Також, в умовах характерної для таких суспільств бідності, нерозвиненої фінансової системи і відсутності державної соціальної підтримки, діти є гарантом нормального життя батьків у старості. Це призводить до сімей з великою кількістю дітей і, відповідно, до високої народжуваності.

У міру розвитку економіки, проте, економічний стимул поступово стає негативним. Сучасні суспільства не використовують дитячу працю. Розвинені фінансові системи дають можливість створити накопичення, здатні забезпечити безбідну старість, а в разі, якщо цього зробити не вдасться, існує страховка у вигляді державної соціальної підтримки, яку б форму ця підтримка не мала. У той же час, діти вимагають чималої віддачі від батьків – від забезпечення їм пристойних умов для життя і розвитку до витрат на їх освіту. Замість активу діти перетворюються на зобов’язання, і економічні стимули замість підтримки природного прагнення залишити потомство входять з ним у протиріччя. Як наслідок люди починають заводити менше дітей (при цьому, щоправда, набагато більше вкладаючись у їх забезпечення та розвиток).

Старіння населення, що виходить в результаті, створює певну проблему – зростання кількості громадян непрацездатного віку відносно громадян працездатного віку.

Згідно з прогнозами, до середини століття частка людей непрацездатного віку в сукупному населенні виросте практично у всіх країнах світу. Джерело: Standard & Poor’s

Фіскальні наслідки

Для бюджетів держав цей процес являє собою загрозу через збільшення навантаження на пенсійну систему та системи соціального забезпечення в цілому.

Загалом, в державах, що покриваються рейтингами Standard & Poor’s, частка витрат держав на забезпечення літнього населення зросте з 15,1% від ВВП у 2010 році до 21,7% від ВВП у 2050-му, на 6,6% від ВВП.

Частка “вікових” витрат – пенсій, витрат на охорону здоров’я тощо – у ВВП буде зростати повсюдно в міру старіння населення. Згідно з прогнозом Standard & Poor’s, в Україні цей показник буде одним з найвищих у світі. Джерело: Standard & Poor’s

Природно, такий великий приріст витрат (наприклад, за даними МВФ частка доходів уряду США у ВВП країни склала в 2012 році всього 31,8%) не може не позначитися на стані державних фінансів. Якщо фіскальна політика не буде змінюватися і витрати урядів не буде підлаштовуватися під процес старіння населення, середній рівень державного боргу в країнах, що покриваються рейтингами агентства, зросте з 37% від ВВП у 2010-му до 189% ВВП у 2050-му, а середній дефіцит бюджету – з 4,6% ВВП до 14,3% ВВП.

Природно, така динаміка боргу і бюджетного дефіциту в реальності малоймовірна, так як вона безпосередньо веде до дефолтів (власне, дефолти почалися б набагато раніше 2050). Держави вже зараз розуміють, які проблеми можуть постати перед ними в майбутньому і намагаються уникнути їх.

Основним інструментом, використовуваним для цього, є різноманітні реформи пенсійного забезпечення.

По-перше, держави поступово підвищують пенсійний вік, відповідно до зростаючої тривалості життя. По-друге, реформуються пенсійні системи – їх намагаються перетворити з чисто солідарних систем, в яких нинішні працівники утримують пенсіонерів, на системи з великою накопичувальною компонентою, в яких пенсіонери будуть, повністю або частково, утримувати себе за рахунок власних заощаджень.


Фото: EPA/UPG
Під час протесту в Греції проти пенсійної реформи

Великою проблемою на шляху реформ є негативне ставлення до них літньої частини електорату. Люди, як правило, не схильні жертвувати власними миттєвими інтересами заради інтересів загальних та довгострокових і пенсіонери та люди передпенсійного віку в різних країнах світу не стали винятками з цього правила. У Європі протести проти пенсійних реформ прокотилися від України до Франції, а на опозиції до них вдалося заробити політичні дивіденди цілій низці політиків, включаючи нинішнього президента Франції Франсуа Олланда.

Однак, життєздатних альтернатив реформам в даний момент не існує, і вони напевно будуть продовжуватися. Навіть якщо якась із країн відмовиться від проведення реформ, уникнути зниження пенсійних витрат у майбутньому їй все одно не вдасться, просто це станеться в результаті дефолту, а не в результаті змін в економічній політиці.

Україна

Нашої країни процеси старіння і викликані ними фіскальні проблеми торкнуться в повній мірі.

Співвідношення кількості громадян непрацездатного віку до громадян працездатного віку в Україні зросте до 2050 року майже в два рази. Частка у ВВП “вікових” витрат, відповідно, зросте з нинішніх 22% (одного з найвищих показників у світі) до 33% (найвищого показника серед країн, охоплених дослідженням Standard & Poor’s).

При збереженні нинішньої пенсійної системи і систем соціального забезпечення, держборг України до 2050 року має дорости до – в реальності, швидше за все, недосяжного – рівня 205% від ВВП, з нинішніх 35% від ВВП. Дефіцит бюджету повинен буде перевищити зовсім вже нереальні 20% від ВВП.

Зрозуміло, що Україні доведеться пройти через процес реформування пенсійної системи і систем соціального забезпечення, аналогічний процесам, що відбуваються в інших країнах Європи і світу. Власне, перші кроки наша країна вже зробила, ініціювавши заходи з підвищення пенсійного віку для жінок. За розрахунками Standard & Poor’s, лише це знизило очікуваний за інших рівних рівень держборгу в 2050 році на 120-130%, з 325-335% до 205%. Однак, величезний розмір останньої цифри однозначно показує, що вже вжитими заходами справа обмежитися не може.


Фото: Андрій Яніцький

Як і в інших європейських країнах, в Україні пенсійна реформа викликає невдоволення і протести населення. На жаль, способів уникнути її немає, тому що потреба в ній викликана невідворотними довгостроковими демографічними змінами. Чим раніше наша країна почне впроваджувати повноцінну пенсійну реформу, тим більш м’яким і розтягнутим у часі може бути період її впровадження і тим легше для літньої частини населення вона пройде.

Павло Кухта

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua