Паніка на ринку золота: кінець десятиріччя зростання?


Паніка на ринку золота: кінець десятиріччя зростання?

Експерти гадають, що саме викликало обвальне падіння ціни дорогоцінного металу. Одні говорять про мильну бульбашку, що луснула, інші пророкують покупки з боку Китаю та Росії.

Ех, треба було послухатися легендарного спекулянта Джорджа Сороса! Він ще в 2011 році попереджав, що на ринку золота надувається “ультимативна мильна бульбашка”. А нещодавно він заявив, що вкладення в золото незабаром перестануть відігравати роль “тихої гавані”.

Ураган у “тихій гавані”

І ось тепер на “тиху гавань”, дійсно, обрушився ураган. Правда, грім грянув не серед ясного неба: хмари збиралися досить довго. Так, вперше подолавши в серпні 2011 року після цілого десятиліття швидкого зростання позначку 1900 доларів за тройську унцію (31,1 грама), ціна золота тут же впала і протягом наступних півтора року вже так і не змогла знову піднятися до цього рекордного рубежу. Кілька разів ціна наближалася до позначки 1800 доларів, після чого з жовтня 2012 р. вельми послідовно знижувалася.

Власне ураган почався в п’ятницю, 12 квітня, на рівні приблизно 1560 доларів: ціна раптом різко пішла вниз і до кінця дня втратила близько 5 відсотків. У понеділок, 15 квітня, розпродаж переріс у відверту паніку. У результаті до вечора за золото на біржах давали трохи більше 1322 доларів. Таким чином, за два торгові дні втрати склали близько 15 відсотків.

“Це був найбільший обвал цін на золото за останні 30 років. Тільки за понеділок вартість світових золотих запасів знизилася приблизно на 770 мільярдів доларів США”, – зазначив в інтерв’ю DW Норман Рудшук (Norman Rudschuck), аналітик німецького банку Nord/LB.

Безпосереднім приводом для всесвітнього розпродажу золота стала, судячи з усього, публікація даних про розвиток китайської економіки в першому кварталі цього року. Зростання ВВП КНР склало 7,7 відсотка, що виявилося меншим від очікувань ринку і породило побоювання, що уповільнення, яке спостерігається, негативно позначиться на всій світовій економіці. “Китай – другий за розміром у світі покупець золота і другий за обсягом споживач нафти”, – пояснив Норман Рудшук, вказавши на те, що відбувалося одночасно падіння як золотих, так і нафтових котирувань.

Приводи – Китай і Кіпр

Іншим можливим приводом вважаються плани продажу золотих запасів Кіпру з метою поповнення його спорожнілої скарбниці. Сам по собі такий намір не міг вивести ринок з рівноваги, оскільки острову належать лише 14 тонн благородного металу. Проте міжнародні інвестори могли розцінити це як прецедент у боротьбі з борговою кризою в єврозоні і вирішити, що в недалекому майбутньому мають бути продажі значно більших обсягів золота іншими країнами-боржниками.

Дводенний рух вниз, безсумнівно, був посилений настільки типовим для біржовиків стадним почуттям, переконаний Норман Рудшук. Бачачи, що деякі великі учасники ринку активно продають, інші, не роздумуючи, чинили так само. Одночасно спрацювали так звані “стоп-накази”, коли комп’ютер автоматично виставляє на продаж позицію, якщо її ціна (курс) опускається до певного рівня. При різкому русі вниз пробивається досить багато подібних рівнів. У результаті моментально пропозиція на ринку починає значно перевищувати попит.

Можлива причина – страх інфляції, що випаровується

Проте ні макростатистика, що розчаровує, з Китаю, ні теоретична загроза продажів в Європі, ні технічні фактори не можуть пояснити глобальну тенденцію, що намітилася вже кілька місяців тому, до здешевлення золота, кульмінацією якої і став нинішній панічний розпродаж.

Серед найбільш вірогідних фундаментальних причин цього тренда називають, насамперед, можливу зміну грошової політики в Америці. Опубліковані протоколи засідань керівництва Федеральної резервної системи США показують, що на них все частіше звучить пропозиція покласти край політиці широкомасштабного закачування грошей в економіку, оскільки та явно починає набирати обертів.

Уповільнення роботи американського друкарського верстата знизить інфляційну небезпеку в доларовому просторі, що позбавить золото колишньої привабливості, оскільки вкладення в дорогоцінні метали, як і в нерухомість, вважаються оптимальними засобами захисту від інфляції. До того ж в умовах американської економіки, що набирає обертів, зростає привабливість акцій як об’єкта для інвестицій.

Потенційні покупці – Китай і Росія

Співрозмовник DW не погодився з тезою цілого ряду аналітиків про те, що “золоте десятиліття жовтого металу” закінчилося. Норман Рудшук вважає, що нинішній обвал був явним перебільшенням, і розраховує на поступове відновлення ринку.

“Ми вважаємо, що ті центральні банки, які охоче прикупили б золота, а йдеться про Китай, а також про Росію, скористаються шансом, що випав, і почнуть купувати золото за нинішніми нижчими цінами”, – спрогнозував аналітик Nord/LB. Він пояснив, що тим самим обидві країни знизять залежність своїх золотовалютних запасів від долара США.

Якщо резерви західноєвропейських центральних банків на 70-80 відсотків складаються з золота, то у китайського ЦБ частка дорогоцінного металу не перевищує в даний час 2 відсотків, а в Росії – 10 відсотків запасів, зазначив Норман Рудшук. Він переконаний, що до кінця цього року за золото знову будуть давати від 1700 до 1800 доларів.

Відновленню ринку сприятиме видобуток, що падає, золота, який очікує німецький Commerzbank. Його аналітики вважають, що “якщо ціна довгий час залишиться на нинішньому низькому рівні або навіть ще більше знизиться, деякі золотодобувні підприємства скоротять виробництво і тим самим зменшать пропозицію на ринку”. 16-17 квітня ціна тройської унції коливалася від 1370 до 1390 доларів.

Чжан Даньхун, Андрій Гурков

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua