"Вишка Бойка" долає нові перешкоди на шляху в Україну — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Вишка Бойка" долає нові перешкоди на шляху в Україну

Енергетика
1988
5 травня буксири "Федір Урюпін" і "Мис Тарханкут" почали буксирування СПБУ "Петро Годованець" з рейду турецького порту Гіресун на базу буріння та облаштування Державного акціонерного товариства (ДАТ) "Чорноморнафтогаз" в кримському селищі Чорноморське.
Довжина маршруту СПБУ через Чорне море - 408 морських миль, які, як планується, караван подолає в залежності від погодних умов за 4-5 діб, повідомляє офіційний сайт "Чорноморнафтогазу".
Нова українська СПБУ стане високотехнологічною і глибоководною в Чорному морі: її використання дозволить освоїти інтервал морського дна 76-120 метрів. Це значно більше, ніж у сусідів-конкурентів з освоєння шельфу. Приміром, платформи румунських компаній можуть працювати на глибинах до 91 м.
"Петро Годованець" буде бурити швидше від інших СПБУ, і на великі глибини. Крім того, з однієї точки, без зміни дислокації бурової, можна буде бурити до 12 похилих свердловин замість 2-3 сьогодні.
Різке розширення можливостей України в шельфовому видобутку подобається далеко не всім. Приміром, Росія так і не видала нашій буровій дозвіл на прохід через свої територіальні води. Про це з посиланням на свої джерела повідомила "Україна молода". Якщо від Грузії дозвіл на проходження територіальних вод було отримано в лічені години, повідомляє видання, то російська влада так і не дала його.
Позиція росіян зрозуміла і без офіційних пояснень: монополісту немає ніякого резону відпускати Україну з газової голки, а кожен зайвий день затримки приходу СПБУ на українські родовища приносить Росії десятки тисяч доларів.
У підсумку, так і не дочекавшись російського узгодження, "Чорноморнафтогаз" змінив початковий маршрут вздовж берегів Грузії і Росії та прийняв рішення: бурова піде прямо через Чорне море від турецького міста Синоп до кримського мису Тарханкут.
Багато говорити про ризикованість такого кроку не доводиться. Ще свіжа в пам'яті минулорічна катастрофа в Охотському морі, коли затонула СПБУ "Кольська", були десятки людських жертв, при цьому бурова перебувала у відкритому морі за 200 км від сахалінського берега.
Буксирувати "Кольську" теж планувалося вздовж узбережжя півострова Камчатка і Курильських островів. Однак, за свідченнями Ігоря Сухомлина - старпома капітана "Кольська", відповідальний за буксирування Михайло Терсін самостійно змінив маршрут через негоду. Йдучи від одного шторму, платформа потрапила в інший...
Звичайно, Чорне море - не Охотське. І "Кольська", на відміну від "Петра Годованця" (як показало розслідування Ространснагляду), вийшла в свій останній рейс непідготовленою - в розпал зими, без спецдозволу на перехід і в порушення всіх можливих інструкцій з техніки безпеки. Проте в морі буває іноді важко передбачити всі сюрпризи, які може піднести стихія...
Фахівці "Чорноморнафтогазу" запевняють: ризик прямого переходу таки виправданий. Прогнози синоптиків на кілька днів переходу сприятливі. А робочий час СПБУ - на вагу золота.
Завдяки "Петру Годованцю" і іншій аналогічній СПБУ наша держава повинна в три рази збільшити видобуток газу на своєму шельфі. Економічний ефект від роботи нових бурових стає зрозумілим, якщо навести таке порівняння: вартість "вишки Бойка" (400 млн дол) дорівнює ціні 1 млрд кубометрів російського газу. У 2012 році у Росії буде закуплено 27 млрд кубів. Виходить, якби у Україні було 27 таких бурових, як "Петро Годованець", потреба в російському газі відпала б взагалі...
В "Нафтогазі України" поки обережні: окупити витрати на дві бурові планується до 2014 року, а до 2015-му компанія планує "перекривати" за допомогою "вишок" третину (!) потреб житлово-комунального господарства України. На першому етапі за допомогою "Петра Годованця" буде відбуватися розробка Одеського та Безіменного газових родовищ. У найближчі кілька років заплановано доосвоїти ці два діючі родовища і ввести в експлуатацію сім нових.
В цілому комплексна програма освоєння Чорноморського шельфу допоможе Україні здійснити прорив до зниження залежності від імпортних енергоносіїв як мінімум на 10%. Сьогодні у справі морського видобутку вуглеводнів у Україні з'являються серйозні перспективи, підкріплені не менш серйозними технічними можливостями.
За матеріалами:
forUm
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас