1030
Зруйнований енергоблок ЧАЕС накриють новою захисною аркою
— Енергетика
У 26-у річницю Чорнобильської аварії очікується початок монтажу арки нового безпечного укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Українські експерти називають проект початком консервації чорнобильських проблем.
Президент України Віктор Янукович пообіцяв почати будівництво нового укриття на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) під час саміту з ядерної безпеки в кінці березня в Сеулі. Дата офіційного старту проекту - 26 квітня: саме в цей день в 1986 році сталася аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС, яка вважається найбільшою в історії атомної енергетики.
Деякі українські експерти скептично ставляться до ідеї накрити зруйнований енергоблок захисною аркою і підозрюють авторів цього проекту в спробі уникнути вирішення проблеми безпеки ЧАЕС.
Прем'єр обіцяє "закрити проблему"
Нове укриття спроектовано у вигляді арки висотою 105 метрів, довжиною 150 метрів і шириною 260 метрів. Після зведення вона повинна бути насунута на четвертий енергоблок ЧАЕС. Проект оцінюється в 990 мільйонів євро, а його завершення заплановане на осінь 2015 року. Проте прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що будівництво арки завершиться набагато раніше. "Ми протягом півтора років закриємо цю проблему", - пообіцяв Азаров журналістам.
Перед будівництвом захисної арки, як повідомляє дирекція ЧАЕС, було вжито заходів щодо зміцнення бетонного саркофага, що в даний момент вкриває пошкоджений вибухом енергоблок. Після завершення зведення арки очікується витяг із зруйнованого реактора радіоактивних матеріалів та їх захоронення.
В реалізації всього комплексу заходів, передбачених проектом, беруть участь понад 30 компаній з різних країн. Зокрема, німецька RWENUKEM GmbH уже побудувала установку з вилучення твердих радіоактивних відходів і завод з їх сортування і переробки.
Термін експлуатації зведеного над четвертим енергоблоком бетонного укриття закінчився в кінці 90-х років минулого сторіччя. Але контракт на будівництво арки над зруйнованим енергоблоком був підписаний адміністрацією ЧАЕС з французьким концерном NovАrka лише у вересні 2007 року. Цьому передували роки складних переговорів України з провідними країнами світу про надання допомоги в мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Завершилися переговори створенням міжнародного Чорнобильського фонду.
Хитка основа
Досі ні в кого в світі немає ні найменшого уявлення про те, яку небезпеку становить ЧАЕС і її зруйнований енергоблок, заявив в інтерв'ю DW експерт з проблем ядерної та радіаційної безпеки Володимир Усатенко. За його словами, це визнають і російські вчені, наприклад академік Євген Веліхов.
"Твердження про те, що все ядерне паливо після аварії залишилося всередині четвертого реактора, не відповідає дійсності. Вся база даних про ситуацію на ЧАЕС була сфальсифікована ще в 1992 році при підготовці до першого конкурсу з перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Відтоді всі проекти розраховуються на основі цих невірних даних, а альтернативні думки ігноруються", - підкреслив Усатенко.
І додав, що в 1999 році Верховною Радою України був прийнятий закон, згідно з яким будівництво нового укриття можливе тільки після вилучення відпрацьованого ядерного палива з уцілілих енергоблоків і його поховання. Однак побудоване французькими атомниками сховище для вивантаження палива виявилося непридатним для експлуатації через помилки в проекті, нагадав експерт.
Тоді скандал з заритими в землю десятками мільйонів євро вдалося зам'яти, але Володимир Усатенко впевнений, що така ж доля чекає всі інші проекти на ЧАЕС, в тому числі і нову захисну арку.
"Її хочуть встановити на аварійному шарі величезної кількості трансуранових елементів, які будуть вимиватися ґрунтовими водами і неминуче потраплять в організми рослин, тварин і людей", - попередив експерт.
Можливі негативні наслідки не враховані?
Екс-міністр екології та ядерної безпеки України Юрій Костенко, який очолював у 1990-х роках українську делегацію на переговорах з країнами "великої сімки", розповів DW, що спочатку розглядалася стратегія щодо стабілізації існуючого укриття, витягання і надійного поховання активних елементів.
"Згодом це трансформувалося в фактичне прикриття всіх цих проблем новою аркою", - говорить Костенко. Україна, за його словами, не має ні коштів, ні технологій для подальшого вилучення та захоронення небезпечних радіоактивних елементів із зруйнованого реактора.
Костенко вважає, що нинішня ситуація склалася через прагнення країн Заходу "якомога менше витрачати грошей на чорнобильські проекти". Але найбільше він звинувачує керівництво України за некомпетентність і відсутність стратегії по забезпеченню безпеки ЧАЕС. "Всі аргументи Заходу Київ сприймав як обіцянки вирішити всі проблеми, не вникаючи в суть поставлених завдань і не враховуючи можливі негативні наслідки", - зробив висновок Юрій Костенко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
