У пошуках кредитного компромісу


У пошуках кредитного компромісу

Ще в минулому році Конституційний суд вніс ясність в тлумачення деяких статей закону "Про захист прав споживачів", чим дав боржникам додаткові права. "Комсомольська правда в Україні" поговорила з фахівцями, які розповіли, які права є у позичальника, а які - у банку.

Вибираємо варіант

Які є варіанти реструктуризації боргу? Експерти кажуть, що варіантів багато. Головне, щоб банк і клієнт знайшли взаєморозуміння.

- Згідно з п. 12 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитор має право за згодою зі споживачем проводити реструктуризацію заборгованості за договором про споживче кредитування наступними способами, - говорить керівник проекту "Незалежний центр фінансового консультування" Ірина Іванько.

За її словами, банк може надати відстрочку виплати суми основного боргу на термін не більше трьох років, продовжити термін дії договору про споживче кредитування або змінити механізм нарахування відсотків таким чином, щоб розмір щомісячного платежу за обслуговування кредиту не перевищував 35% сукупного місячного доходу сім'ї.

Банк також має право звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій, нарахованих до моменту реструктуризації.

- Крім того, банк і позичальник, керуючись нормами цивільного законодавства України, зокрема згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, можуть укласти договір про реструктуризацію і на інших умовах на свій розсуд, якщо це прямо не суперечить нормам чинного в Україні законодавства, - говорить експерт.

Якщо банк проти

В цьому випадку постає питання: як змусити банк піти на реструктуризацію, якщо він не хоче?

- Фактично прямих методів впливу, щоб зобов'язати банк провести реструктуризацію, у позичальника немає, проте необхідно враховувати, що реструктуризація - це завжди взаємовигідний захід, який сприяє мінімізації ризиків банківської діяльності, - говорить Ірина Іванько. - Для досягнення позитивного результату боржнику, в першу чергу, слід звернутися до банку з письмовою заявою про настання непередбачених обставин, які чинили негативний вплив на здатність вчасно і повною мірою виконувати зобов'язання за договором про споживче кредитування.

За словами експерта, до таких обставин можна віднести наступні причини:

зменшення розміру заробітної плати та/або інших фінансових надходжень;

втрата пільг або роботи;

розлучення;

важке захворювання або отримання інвалідності;

смерть членів сім'ї або інші обставини, які призвели до втрати доходів або до їх зниження до рівня, за яким сукупні місячні платежі за кредитом перевищують 30% місячного доходу позичальника.

- Необхідно враховувати, що банк буде розглядати позичальників як таких, які потрапили в скрутне фінансове становище, тільки в разі надання останніми відповідних документів, - каже Ірина Іванько. - Це можуть бути довідки з місця роботи, з біржі праці. Тобто банку потрібні об'єктивні і незаперечні докази того, що позичальник не в змозі своєчасно та в повному обсязі виконувати умови кредитного договору. Ні в якому разі не можна ігнорувати телефонні дзвінки, листи, що надходять від банку. Головне - налагодити конструктивний діалог і знайти рішення проблеми, що виникла, це спільне завдання банку і боржника.

Від відповідальності не втекти

Звернення до суду експерти називають крайнім заходом банку, на який він піде, якщо позичальник не йде на контакт.

- Право на звернення до суду виникає у того боку договірних відносин, чиї законні права та інтереси були порушені, - каже Ірина Іванько. - Таким чином, у випадку, коли позичальник не в змозі вчасно і повною мірою виконувати зобов'язання за договором про споживче кредитування, він порушує законні права безпосередньо банку-кредитора. Позичальник повинен розуміти, що ніякі скрутні обставини не звільняють його від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань, і усвідомлювати, що взяті в кредит гроші необхідно повернути. Найбільш оптимальним варіантом для обох сторін є позасудове врегулювання конфлікту і спільна розробка плану подальшого погашення кредиту позичальником на прийнятних умовах.

Тим більше, що зараз і НБУ фактично стимулює кредиторів знаходити компроміс з боржниками. Щоб кредитні установи охочіше йшли на поліпшення відносин зі своїми позичальниками, що стали неплатоспроможними, Нацбанк тимчасово спростив банкам процедуру збільшення капіталу. Якщо позичальник домовиться з банком регулярно виплачувати частину кредиту, банк не повинен створювати додаткові резерви під такі проблемні кредити.

Що може позичальник

Однак згідно з нещодавно схваленим законом у позичальника теж є деякі права. Це стосується навіть тих договорів, які були укладені до набрання чинності роз'яснень Конституційного суду.

- Наприклад, якщо банк в 2008-2009 році підняв вам відсоткову ставку і ви серйозно переплатили, то можете подати до суду і відсудити переплачене, - говорить юрист Михайло Юмашев. - Також рішення КС дає право позичальнику в судовому порядку довести утиск прав і отримати відшкодування збитку, завданого діями банку фінансовому і моральному стану позичальника.

За його словами, фактично можна подавати в суд, якщо банк обдзвонював ваших знайомих чи сусідів, намагаючись з'ясувати вашу фінансову спроможність, або говорив їм про вашу фінансову неспроможність.

А от норма про заборону стягування штрафних санкцій за дострокове погашення кредиту вступила в силу тільки після дати схвалення відповідних правок в ЗУ "Про захист прав споживачів".

У парламенті лежить цікавий законопроект

У Раді був зареєстрований документ, який може викликати справжню революцію на ринку кредитування. Законопроект № 9593 "Про споживче кредитування" передбачає цікаву норму про те, що зобов'язання позичальника обмежуються тільки рамками застави. Іншими словами, якщо закладеного майна виявиться недостатньо, щоб закрити борг, то банк не може вимагати більше і заарештовувати інше майно. Тобто ситуація 2008 року, коли банк відбирав квартири, що подешевшали, і позичальник залишався ще винним, повторитися не зможе.

Інше важливе нововведення в законопроекті "Про споживче кредитування" - банк може пустити майно з молотка за прострочення тільки за рішенням суду. Тоді як зараз багато хто намагається відібрати майно за допомогою виконавчого припису нотаріуса.

Також банкам хочуть заборонити збільшувати суму боргу за допомогою високої пені. Їм не буде дозволено встановлювати її розмір вище подвійної облікової ставки НБУ. А загальна сума неустойки не може перевищувати половини кредиту. Банкіри вже розкритикували нововведення законодавців, але в передвиборній ейфорії все може бути.

Андрій Гаценко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування