Кредити почнуть дешевшати


Кредити почнуть дешевшати

Зменшення ставок за кредитами і депозитами, зниження попиту на валюту з боку населення, активізація кредитування та підвищення інтересу приватних осіб до валютних держоблігацій Мінфіну - все це стане відповіддю фінансового ринку на нову нацбанківську програму розвитку грошово-кредитного ринку, оприлюднену минулого тижня. Правда, відбудеться це не відразу, а протягом найближчих двох-трьох місяців.

Плаваючі ставки знизять автоматично

21 березня Нацбанк постановою №102 затвердив нову стратегію розвитку вітчизняного грошово-кредитного ринку. Її мета - максимально здешевити і збільшити обсяги кредитування економіки країни, що сильно скоротилися з початку року і гальмували зростання валового внутрішнього продукту. Регулятор не став винаходити нічого нового і пішов уторованим шляхом: спростив фінансові нормативи для збільшення обсягу вільних грошей на ринку і почав знижувати їх вартість.

З 23 березня 2012 р. НБУ знизив розмір своєї облікової ставки з 7,75 до 7,5% і розцінки на свої кредити рефінансування, що випливають звідси (до 8,5-10,5% річних). Ще до осені 2011 р. це не зіграло б ніякої ролі: в цей час регулятор кредитував лише обрані банки (переважно державні) і на невеликі суми (за вісім місяців минулого року профінансував підопічних на 3,99 млрд грн.).

Але зараз зниження розцінок на рефінансування виллється в реальне здешевлення великого портфеля клієнтських позик, оскільки з осені минулого року до весни нинішнього Нацбанк видав підопічним велику порцію грошей (30,3 млрд грн.), і їх обслуговування для клієнтів тепер подешевшає.

"Згідно з нашими договорами з позичальниками кредити, видані нами за рахунок рефінансування НБУ, прив'язані до плаваючої ставки. А після зниження регулятором своєї робочої кредитної ставки на 0,25% річних вона знизиться і для наших клієнтів. Наш банк має кілька таких проектів у рамках кредитування комплексних київських міських програм", - зазначив в інтерв'ю "ДС" голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Другий крок чиновників на шляху зниження кредитних розцінок - солідне збільшення обсягу вільних грошей у банків. З 31 березня 2012 р. фінустановам дозволили тримати на спецрахунку в НБУ на 10% менше грошей. Мова про резерви, які фінансисти формують щодня, залучаючи на свої рахунки кошти вкладників (юридичних і фізичних осіб) та банків-партнерів. За найскромнішими прогнозами, зниження резервної планки дозволить фінустановам вивільнити близько 4,5-5,5 млрд грн.

Вжиті НБУ заходи вже привели до зниження розцінок на ресурси на міжбанківському ринку:

22 березня ставки за семиденними міжбанківськими кредитами просіли з 9-11 до 5-7% річних. Плавне зменшення відсотків для кінцевих позичальників банкіри прогнозують до кінця квітня - початку травня. "Збільшення ресурсної бази, що назріває, провокує зниження цін спочатку на міжбанківські кредити, а потім і на позики для кінцевого позичальника. Звичайно, це не станеться відразу, ставки будуть знижуватися планомірно протягом найближчих декількох місяців: з нинішніх 18-20% до 15-16% річних", - запевнив "ДС" директор казначейства ВАТ "ДІВІ Банк" Олексій Козирєв. Зазвичай першими зниження кредитних розцінок відчують юрособи, а лише потім населення.

Роздачі грошей не буде

А ось зі збільшенням обсягів кредитування все набагато складніше. Активно роздавати кредити, що дешевшають, фінансисти не обіцяють, адже на ринку є набагато цікавіші інструменти для інвестування - держоблігації: ставки за ними, звичайно, невисокі (9-11% річних), однак на поточний момент фінансисти вважають їх найменш ризиковим об'єктом для вкладення, оскільки впевнені в платоспроможності Кабміну.

"Поки складно сказати, на що саме наша банківська система застосує вивільнені з резервів ресурси - на кредитування чи на закупівлю цінних паперів. Все залежить від політики кожної окремо взятої фінустанови", - говорить заступник голови правління VAB Банку Сергій Борисов. Перші підсумки роботи за новими нормативами фінансисти збираються підбити не раніше початку травня.

Чиновники на диво спокійно прокоментували відсутність кредитного запалу у фінансистів. "З переходом Юрія Колобова в Мінфін у центробанку стали все рідше розділяти завдання, що стоять перед чиновниками. І якщо в НБУ побачать, що банки як і раніше перестраховуються і мляво нарощують обсяги кредитування, то тут же підключиться Міністерство фінансів, яке організовує позачергові розміщення серед комерційних банків облігацій внутрішньої держпозики. Виручені таким чином кошти вкладе в капітали двох держбанків: Укрексімбанку та Ощадбанку. Після чого вони стануть головними кредиторами економіки країни", - розповіло джерело в Нацбанку.

Збирають на держборг

Спільно з Нацбанком Мінфін продовжує збирати валюту для поточних виплат за зовнішнім держборгом (в 2012 р. Україна повинна заплатити іноземним кредиторам еквівалент 21,5 млрд грн.), які чиновники хочуть гасити за рахунок залучення нових боргів. Вони вирахували, що при вдалому збігу обставин на зовнішніх ринках цього року вони зможуть розмістити нові доларові єврооблігації не дешевше 10,5-11% річних.

І вирішили активніше збирати більш дешеві валютні ресурси всередині країни. Причому не тільки у фінустанов, які ще з грудня 2011 р. регулярно купують у Мінфіну номіновані в доларах ОВДП, але і у населення.

Залучити пересічних українців до боргових виплат Кабміну вирішили банальним зниженням ставок за валютними депозитами приватних осіб. Для цього Нацбанк минулого тижня провернув багатоходову схему: з 31 березня він на 0,5% підвищує нормативи резервування за короткостроковими вкладами у ВКВ і за депозитами до запитання, не змінюючи при цьому резервні вимоги щодо будь-яких залучень в гривні (0%).

Банкіри відреагували на нововведення саме так, як очікували в центробанку. "Це сигнал до зниження ставок за депозитами", - однозначно заявив голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. "Щоб скоротити свої витрати, пов'язані з підвищенням резервування, фінустанови знизять ставки за валютними депозитами в середньому з 6-8,5 до 5,5-7,5% річних. І, зрозуміло, продовжать стимулювати вкладення на більш тривалі терміни", - зазначив у розмові з "ДС" Олексій Козирєв.

Така поведінка фінансистів гарантовано спровокує відтік коштів з валютних вкладів: за одними прогнозами, їх обсяг скоротиться на 10-15%, за іншими - відразу на 20-25%. І саме в цей момент активізується Мінфін, який нещодавно почав перші розміщення серед фізосіб валютних облігацій під 9% річних: їх було продано майже на $1 млрд.

Чиновники не сумніваються, що під час зниження депозитних ставок до 5,5-7,5% річних зможуть спокусити населення своєю високою ставкою. Ще одним їх козирем будуть державні гарантії щодо вкладень у валютні облігації: вони в повному обсязі гарантуються держбюджетом. На цьому тлі досить блідо виглядають запоруки, які можуть дати населенню банки за своїми депозитами: компенсацію з Фонду гарантування вкладів до 150 тис. грн.

Фінансисти без емоцій поставилися до підступів чиновників, які відкрито говорять про переманювання їхніх вкладників. "Ми розуміємо, що через діючі обмеження просто не в змозі вкласти валюту, що збирається на депозити, і несемо збитки, оскільки збираємо ресурс, який не завжди можемо вигідно вкласти.

Тому нам простіше допомогти залучити ці кошти Мінфіну", - запевнив керівник одного з великих київських банків. Зрозуміло, робота банкірів посередниками уряду не буде простою благодійністю. Вони планують непогано заробити на комісії, яку пообіцяв їм Мінфін - 0,5 - 1% від сум залучення.

Грошей багато, але вони дорогі

Якщо наприкінці минулого року зростання кредитування в нашій країні гальмував дефіцит ресурсів, то зараз - їх вартість. Грошей у фінансистів достатньо. За даними НБУ, на 21 березня залишки на коррахунках 175 вітчизняних банків становили 21,8 млрд грн.: як довела криза ліквідності минулого року, для нормальної роботи нашої банківської системи потрібно не менше 15-17 млрд грн., критична ж позначка, після проходження якої фінустанови починають затримувати платежі, - це 9-11 млрд грн.

Керівництво більшості українських компаній відкрито говорить фінансистам, що їм просто не по кишені банківські кредити під 15-18% річних (а в деяких випадках - до 20-22%). Розуміють це і в банках, і саме тому багато хто з них подалися ще в кінці 2011 р. в дрібнокаліберне кредитування фізосіб - надання кеш-кредитів, фінансування покупок в магазинах і карткове кредитування. Тут ставки коливаються в межах 60-100% річних, і більшість позичальників навіть не помітять зниження розцінок на 2-3% річних, яке зараз промисловці випрошують у кредиторів.

Економіку напхають грішми

Національний банк взявся за порятунок стагнуючої економіки. З 23 березня була знижена облікова ставка (з 7,75 до 7,5%) і на ті ж 0,25% річних (до 8,5-10,5% річних) опущені ставки за нацбанківськими кредитами рефінансування. А з 31 березня вводяться нові розміри і режим формування фінустановами резервів під залучені депозити. Суть рятувальної програми від НБУ: економіку потрібно залити грошима. Компанії отримають позики для збільшення виробництва, а населення - кредити, щоб в борг купувати те, що ці компанії випускають.

Завзяття нацбанківців не виникло на рівному місці. Згідно з даними Держстату за січень-лютий 2012 р. український ВВП зріс в річному обчисленні лише на 2% проти 6,5% за аналогічний період минулого року. Подейкують, що саме Нацбанку, а не економічному блоку Кабміну найбільше дісталося на горіхи за ахові показники зростання економіки. Оскільки промисловці активно скаржилися на високі відсоткові ставки і короткі терміни позик. І фінансистам нічого не залишалося, як вдатися до радикальних заходів.

Але як при активізації кредитування і вкидання додаткових грошових ресурсів в економіку центробанк і уряд збираються контролювати зростання інфляції, рекордно низьким рівнем якої чиновники активно козиряють останнім часом? Керівництво Національного банку поки не оприлюднило план заходів, за допомогою яких воно розраховує утримати ціни на товари і послуги в країні. Чим підтвердило найстрашніші побоювання банкірів: ті практично не сумніваються, що до кінця року чиновники вчинять так само, як і у вересні-грудні 2011 р., - різко згорнуть грошову масу, гранично посиливши резервні вимоги.

Відбудеться це, щоб завчасно не шокувати електорат і фінансові ринки, відразу після жовтневих парламентських виборів. А що буде потім, всі бачили в минулому році: різке замороження кредитування, подорожчання раніше оформлених позик і ресурсна криза.

Олена Лисенко, Олексій Набожняк, Юрій Єрьомін

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua