772
Компанії продадуть амбіції
— Фондовий ринок
Інтерес до ринку IРО з боку українських компаній зростає, стверджують представники фондових бірж. Однак експерти сумніваються, що хоча б одна з них розмістить папери до кінця року на внутрішньому ринку, не кажучи вже про міжнародні майданчики.
У поточному році керівництво Варшавської фондової біржі (ВФБ) прогнозує розміщення на біржі як мінімум п'яти українських компаній з добувної і паливної промисловості, а також сільського господарства. "П'ять компаній - це програма-мінімум для нас на 2012 р. У вересні 2011-го ми проводили переговори з "Галнафтогазом" і "Агрополісом" і хочемо бачити IPO цих компаній в 2012-му", - заявив голова ВФБ Людвік Соболевський.
Інші компанії, акції яких можуть потрапити на біржу вже в цьому році, він не уточнив. Однак нагадаємо, український агрохолдинг "Лотуре-Агро" планує провести IPO на Варшавській фондовій біржі в другому кварталі 2012 р.
Водночас про намір скласти конкуренцію Варшавській фондовій біржі за кількістю IPO заявили і чиновники з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Правда, такі амбіції, швидше за все, розраховані більше на середньо- та довгострокову перспективу і не пов'язані з 2012 р.
"Сьогодні ми ставимо завдання - через розкриття інформації, через публічність компаній і посилення біржової діяльності залучити емітентів на українські біржі", - говорить член НКЦПФР Олег Мозговий. За його словами, в Нацкомісії планують провести перше IPO української компанії на місцевій фондовій біржі вже цього року.
"Проект з впровадження інструменту внутрішнього IPO дозволяє невеликим вітчизняним компаніям розміщувати свої папери з метою залучення інвестицій, використовуючи інструменти фондового ринку", - повідомили в НКЦПФР. Що, як зазначають у комісії, зовсім не виключає участі в процесі зарубіжних інвесторів, які, "побачивши інструменти і ліквідність, відкриють для себе нову можливість інвестування в український фондовий ринок".
Незважаючи на погану кон'юнктуру, за словами виконавчого директора представництва Варшавської фондової біржі в Києві Андрія Дубецького, останні півроку інтерес до ринку IPO не зменшується. "Компанії розглядають вихід на іноземні фондові майданчики не тільки в площині грошей, але і з точки зору стратегії розвитку в європейському просторі", - говорить він.
Водночас, за словами експерта, кажучи про українські компанії, треба враховувати кон'юнктуру і макроекономічну ситуацію в самій Україні. "Питання про залучення фінансування стоїть дуже гостро для українських компаній, які хочуть продовжувати розвиватися, бо внутрішній ресурс банківської системи обмежений - "дочки" європейських банків різко сповільнили зростання і навіть почали скорочувати кредитування в країні. Одночасно ринки облігацій і акціонерного капіталу фактично відсутні, а пряме інвестування так і не зайняло нішу, що утворилася", - коментує керуючий директор інвестиційно-банківського підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Макар Пасенюк. Конкуренція за всі види капіталу, за його словами, найближчим часом буде лише зростати, і IPO як засіб залучення фінансування, безумовно, буде залишатися привабливим для потенційних емітентів.
Водночас, як каже Пасенюк, інвестори стали більш уважно ставитися до питання ліквідності, тому компаніям з розміром розміщення менше $100 млн. буде дуже важко провести IPO. Таке розміщення під силу компаніям з вартістю акціонерного капіталу понад $200 млн. до угоди (pre-money). Таких компаній в Україні небагато. І ще менше тих, які відповідають вимогам інвесторів з корпоративного управління та прозорості бізнесу.
"Чимало українських компаній хотіли б диверсифікувати свої джерела фінансування і спробувати використовувати для залучення коштів такий інструмент як IPO. Але треба відверто сказати, що більшість із зацікавлених ніколи не зможуть провести IPO через досить складний процес підготовки до виходу на біржу", - говорить Андрій Пивоварський, директор інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital.
А враховуючи те, що ситуація з українським ринком і IPO-кандидатами ускладнюється внутрішніми економічними та політичними ризиками, активність великих компаній у першому півріччі 2012 р. під питанням. "Але можливі невеликі розміщення у Варшаві в травні-червні, а основні виходи найбільш вірогідні в осінньому вікні. Ми очікуємо до десяти розміщень в 2012 р. обсягом близько $1-2 млрд., залежно від рішення великих гравців брати участь у процесі", - прогнозує Олексій Єргієв, віце-президент інвестиційно-банківського управління ІК "Трійка Діалог Україна".
Фундаментально для інвестора цікаві сектори, де Україна має конкурентну перевагу (наприклад, металургія), а також сектори, пов'язані з внутрішнім споживанням (FMCG, ритейл і т.д.), де можливе зростання вище середнього. "Думаю, що ми будемо продовжувати спостерігати підготовку до виходу компаній з аграрного сектора. Ця галузь продовжує стрімко розвиватися - харчування завжди актуальне", - міркує директор КУА "Фінекс-Капітал" Ігор Когут. Проте існуюча пропозиція публічних компаній з агросектора, на думку експерта, досить велика, а тому пропозиція новачків має бути цікавою з точки зору бізнес-моделі та розміру.
"На ВФБ інвестори куплять відносно невеликі компанії з будь-яких галузей, тоді як великі розміщення будуть здійснені, найвірогідніше, в Лондоні або паралельно на декількох майданчиках", - говорить Олексій Єргієв.
Що ж до ініціативи НКЦПФР, то, за словами Андрія Дубецького, комісія зобов'язана сформувати такі умови, щоб українським компаніям завжди було легше вийти на національний ринок, ніж на іноземні майданчики. "Думаю, що компанії, яким не під силу або не вигідно виходити на міжнародний ринок через відсутність практичної можливості, могли б зробити перші кроки в Україні, щоб задовольнити свої потреби, а потім вже, в 2013-2015 рр., Виходити на глобальні майданчики. Це традиційний шлях компаній у всьому світі. І скориставшись ситуацією, комісії цілком реально здійснити задумане", - зазначив Дубецький.
Леся Виговська
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
