512
Бюджет готують до послання
Депутати парламентської більшості погодилися з тим, що щорічне послання глави держави до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України має отримати статус головного документа при формуванні бюджетної політики на короткостроковий і середньостроковий періоди.
Законопроект N9665, поданий президентом Віктором Януковичем до парламенту 30 грудня, був схвалений у першому читанні 241 депутатом. У провладному таборі цю ідею не підтримали лише члени фракції Компартії, які традиційно виступають проти посилення президентських повноважень. Саме на основі послання глави держави уряд зобов'язаний формувати головні напрямки бюджетної політики на наступний рік, а також на наступні два роки. Думка глави держави стане орієнтиром і для місцевих держадміністрацій - при складанні бюджетів областей, районів, Автономної республіки Крим, Києва та Севастополя.
Місцеві адміністрації будуть орієнтуватися на завдання, зазначені в щорічному посланні, не тільки в рамках бюджетного процесу, а й у всіх інших питаннях. Це робить неактуальною розробку урядових соціально-економічних програм і програм розвитку окремих галузей економіки. За словами представника президента в парламенті Юрія Мірошниченка, щорічно затверджується план дій в рамках виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки. "Політична відповідальність покладається на главу держави, але необхідних інструментів для реалізації політичного курсу у нього немає, - зазначає Мірошниченко. - Тому прийняття закону дозволить збільшити ефективність управління державними фінансами, прискорити реформи, посилити стратегічну складову в бюджетному плануванні".
Як заявив глава комітету з питань бюджету Валерій Баранов (Народна партія), який підтримав законопроект, документ звужує повноваження парламенту - депутати фактично втратять право вносити зміни та пропозиції до бюджетних ініціативи. При цьому вплив президента на роботу органів місцевого самоврядування, на думку голови комітету, суперечить Конституції. "Законопроект придуманий незрозуміло навіщо. Комітет його доопрацює з урахуванням цих зауважень і внесе зміни. Таких ідей не буде", - сказав Баранов. Голова підкомітету з питань відслідковування впливу законопроектів на показники бюджету Володимир Бондаренко ("БЮТ-Батьківщина") трактує цю ініціативу як спробу Віктора Януковича сконцентрувати владу. "Президент повинен визначати основні напрями розвитку суспільства і не втручатися в господарські проблеми. Для цього є уряд, такі відомства, як казначейство, податкова і митна служби. Коли є розподіл повноважень, функцій та відповідальності, процес йде нормально. А ця ініціатива свідчить про введення авторитарної системи управління", - упевнений опозиціонер.
Попередні щорічні президентські послання не містили конкретних бюджетних рекомендацій (останній раз повідомляв про них 8 квітня 2011 року). Головне науково-експертне управління Ради, аналізуючи законопроект, вказало на те, що послання не є правовим актом, а лише інформаційним і політичним документом. "В Україні склалася традиція, що ні послання президента, ні програми уряду не мають нічого спільного з конкретикою. Це лише декларації про наміри, які на практиці змінюються на догоду певним моментам, - вважає директор департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артем Рудик. - Погано, що є певні обмеження суверенності парламенту". До того ж президент отримає додаткову підставу для ветування закону про держбюджет - унаслідок недостатнього урахування його думки і бачення основних бюджетних цілей. Перший заступник голови бюджетного комітету Владислав Лук'янов запевнив, що для підвищення статусу послання буде змінена і його форма, і зміст: "У ньому будуть конкретні речі".
Водночас представники місцевих органів влади вважають доцільною ідею президента контролювати держфінанси і формувати бюджетну політику. За словами голови Закарпатської облдержадміністрації Олександра Ледиди, у регіонів з'являться можливість і право вимагати від уряду більшого фінансування, посилаючись на стратегію президента. "Кабмін почав ділити гроші на центральному рівні, а в Києві менше розуміють, що потрібно регіонам", - говорить Ледида. "Ми будемо просити більшого, навіть не чекаючи прийняття закону, - запевняє голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Рижук. - Ми вже підготували пропозиції щодо фінансування витрат, починаючи від шкіл і закінчуючи ЖКГ".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
