1925
Банківське реформаторство-2012: від А до Я (частина 1)
Всупереч значному приросту бюджетного дефіциту і пов'язаній з цим загрозі гіперінфляції і мега-девальвації, минулий рік пройшов без особливих потрясінь. У банківській системі відбулося чимало реформ, перші результати яких у вигляді кризи ліквідності і згортання роздрібного бізнесу банки і їх клієнти відчули на собі. У той же час активно розвивався картковий бізнес і інтернет - банкінг, були розроблені нові інструменти для залучення довгострокових ресурсів і стимулювання кредитування. Огляд змін у банківському регулюванні за 2011 рік та аналіз їх впливу на банківську систему підготував Prostobankir.com.ua.
Статистика - річ уперта
Для початку трохи статистики - порахуємо, з яким багажем наша банківська система вступила в новий 2012 рік. За даними річної фінансової звітності банків встановлено наступне:
Додаткові вкладення в статутний капітал протягом року склали 26 млрд.грн., і станом на початок року власний капітал банків досяг 155,5 млрд.грн., при цьому сплачений зареєстрований статутний капітал - 171,9 млрд.грн., що всупереч збитковості банківської системи свідчить про готовність і здатність власників банків підтримувати свій бізнес.
Чистий збиток банківської системи склав 7,7 млрд.грн., що на 5,3 млрд.грн. менше від показника за 2010 рік. При цьому кількість збиткових банків скоротилася незначно (31 з 175, у порівнянні з 35 з 175 на початок року), що свідчить про загальну тенденцію зниження збитковості банківської системи.
Зниження збитків відбулося за рахунок збільшення доходів до 142,2 млрд.грн., що на 5,9 млрд.грн. більше від показника за попередній рік, у тому числі:
відсоткові доходи банків зросли незначно і склали 113,4 млрд.грн. при показнику 113,3 млрд.грн. за 2010 рік, що на тлі загального приросту активів свідчить про зміну політики ціноутворення по активних операціях;
комісійні доходи на 3,1 млрд.грн. перевищили показник попереднього періоду і становлять 18,5 млрд.грн., що з урахуванням структури комісійних доходів свідчить про підвищення прибутковості по пасивних операціях.
відсоткові доходи банків зросли незначно і склали 113,4 млрд.грн. при показнику 113,3 млрд.грн. за 2010 рік, що на тлі загального приросту активів свідчить про зміну політики ціноутворення по активних операціях;
комісійні доходи на 3,1 млрд.грн. перевищили показник попереднього періоду і становлять 18,5 млрд.грн., що з урахуванням структури комісійних доходів свідчить про підвищення прибутковості по пасивних операціях.
Загальні витрати банків змінилися незначно і склали 149,9 млрд.грн. при показнику 149 млрд.грн. за 2010 рік, але при цьому відбулися значні зміни в їх структурі:
адміністративні витрати зросли на 11,2 млрд.грн. і склали 50,4 млрд.грн., що з урахуванням їх структури і на тлі скорочень персоналу і закриття відділень свідчить про підвищення витрат на забезпечення банківських процесів;
витрати на формування резервів за кредитами знизилися на 10,62 млрд.грн. і склали 35,5 млрд.грн., що з урахуванням загального приросту активів свідчить про підвищення якості кредитних портфелів банків.
адміністративні витрати зросли на 11,2 млрд.грн. і склали 50,4 млрд.грн., що з урахуванням їх структури і на тлі скорочень персоналу і закриття відділень свідчить про підвищення витрат на забезпечення банківських процесів;
витрати на формування резервів за кредитами знизилися на 10,62 млрд.грн. і склали 35,5 млрд.грн., що з урахуванням загального приросту активів свідчить про підвищення якості кредитних портфелів банків.
Активи банків зросли на 112,2 млрд.грн. і становлять 1 054,3 млрд.грн., що в основному зумовлено приростом кредитів та заборгованості клієнтів на 63,3 млрд.грн. (загальна сума становить 813,9 млрд.грн.), в тому числі:
портфель кредитів юридичних осіб виріс на 69,9 млрд.грн., при цьому на 61,0 млрд.грн. за рахунок приросту кредитів у національній валюті;
портфель кредитів фізичних осіб загалом скоротився на 8 млрд.грн. за рахунок скорочення кредитів в іноземній валюті на 29,63 млрд.грн., але при цьому сума кредитів у національній валюті зросла на 21,6 млрд.грн.
портфель кредитів юридичних осіб виріс на 69,9 млрд.грн., при цьому на 61,0 млрд.грн. за рахунок приросту кредитів у національній валюті;
портфель кредитів фізичних осіб загалом скоротився на 8 млрд.грн. за рахунок скорочення кредитів в іноземній валюті на 29,63 млрд.грн., але при цьому сума кредитів у національній валюті зросла на 21,6 млрд.грн.
Динаміка активів банків свідчить про відносне пожвавлення кредитування юридичних осіб та зміну валютної структури заборгованості клієнтів на користь національної валюти, при цьому кредитування фізичних осіб істотно скоротилося.
Зобов'язання банків зросли на 94,4 млрд.грн. і складають 898,8 млрд.грн., що в основному зумовлено приростом коштів клієнтів на 85,5 млрд.грн. (загальна сума становить 524,9 млрд.грн.), в тому числі:
кошти юридичних осіб зросли на 50 млрд.грн., у тому числі за рахунок приросту депозитів на 27,3 млрд.грн., при цьому за рахунок приросту коштів у національній валюті на 31,1 млрд.грн.;
кошти фізичних осіб зросли на 35,5 млрд.грн., у тому числі за рахунок приросту депозитів на 29,5 млрд.грн., при цьому за рахунок приросту коштів в іноземній валюті на 17,7 млрд.грн.
кошти юридичних осіб зросли на 50 млрд.грн., у тому числі за рахунок приросту депозитів на 27,3 млрд.грн., при цьому за рахунок приросту коштів у національній валюті на 31,1 млрд.грн.;
кошти фізичних осіб зросли на 35,5 млрд.грн., у тому числі за рахунок приросту депозитів на 29,5 млрд.грн., при цьому за рахунок приросту коштів в іноземній валюті на 17,7 млрд.грн.
Динаміка зобов'язань банків свідчить про підвищення довіри вкладників до банків, але при цьому про зниження довіри до національної валюти.
Висновки: цифри підтверджують, що банківська система повільно, але впевнено оживає. До позитивних результатів можна віднести зниження частки валютних активів і зобов'язань, приріст і підвищення якості активів, поповнення статутного капіталу, відновлення довіри вкладників до банків. До негативних - стійку недовіру до національної валюти, падіння обсягів роздрібного кредитування і підвищення витрат на забезпечення банківської діяльності.
Реформи - річ непроста
Проведені реформи в банківському секторі мають безпосереднє відношення до описаних вище результатів діяльності банків, оскільки саме ці напрямки зачепили найбільш знакові з них. Деякі нововведення сприймалися банківською громадськістю досить шумно, але в кінцевому результаті не принесли відчутних результатів, тому наш топ-лист змін у банківському регулюванні побудований за принципом суттєвості впливу тієї чи іншої реформи на діяльність банків. До кожної проблеми регулятори підходили комплексно, в результаті по кожному напрямку було затверджено по декілька взаємодоповнюючих документів. Ми проаналізуємо дані реформи у форматі блоків документів з урахуванням хронологічної послідовності подій всередині кожного блоку. Але про все по порядку...
Реформа № 1 - Валютне регулювання або долар "поза законом" - безумовно, найяскравіша і найбільш комплексна з торішніх реформ, спрямована на витіснення валюти з національного ринку, в рамках якої відбулися наступні зміни:
Скасування збору на пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти (Зміни до Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").
В результаті клієнти перестали утримувати на рахунку зайво куплену валюту з метою економії на пенсійному зборі, що позитивно вплинуло на курс за операціями купівлі-продажу безготівкової валюти.
Спрощення правил торгівлі валютою (постанова НБУ від 14.12.2010 № 544): відповідно до вимог МВФ банкам надана можливість купувати валюту на міжбанківському валютному ринку незалежно від зобов'язань у цій валюті та участь в торгах одночасно як покупець і продавець кожного виду іноземної валюти.
Даним нововведенням скасовані існуючі раніше обмеження для купівлі валюти, що привело до спекуляцій на міжбанківському валютному ринку і поставило під загрозу стабільність національної валюти.
Жорсткість нормативів валютної позиції та встановлення санкцій за його порушення (постанови НБУ від 22.06.2011 № 204 і 205): банк може купувати валюту тільки в межах лімітів валютної позиції і при дотриманні порядку формування обов'язкових резервів за попередній звітний період. При цьому ліміти довгої і короткої позиції знижені до 5% і 10% відповідно (у той же час сформовані банками резерви під валютні кредити при розрахунку лімітів не враховуються згідно з постановою від 28.02.2009 № 109), встановлено щоденний контроль зазначених нормативів і обов'язок банків надалі продавати надлишки валюти не пізніше наступного банківського дня. Крім того, встановлено санкції за порушення нормативу, в тому числі недопуск до купівлі валюти при проведенні НБУ валютних інтервенцій.
Даними вимогами значно обмежуються можливості для купівлі валюти та обсяги такої купівлі, що позбавляє банк можливості на проведення спекуляції і відповідно знижує попит на валюту.
Жорсткість нормативів обов'язкового резервування щодо коштів клієнтів в іноземній валюті (постанови НБУ від 16.06.2011 N 195 і від 15.11.2011 N 407): дані нормативи двічі переглядалися протягом року і підвищені за короткостроковими коштами і коштами до запитання до 7,5% і 8% відповідно. При цьому банки зобов'язані були формувати обов'язкові резерви на окремому рахунку в НБУ в розмірі 100%, але останньою постановою Національний банк пом'якшив свої вимоги, дозволивши формувати на окремому рахунку в НБУ 70% сформованих резервів, і решту - на коррахунку банку в НБУ в розмірі не менше 25% від суми сформованих резервів.
Дані норми фактично "заморозили" ресурси банків, позбавляючи їх можливості проведення спекуляції, а також стимулювали зниження відсоткових ставок за коштами клієнтів у валюті, що знижує привабливість валютних депозитів, але в той же час спровокували негативний побічний ефект у вигляді ресурсного голоду і кризи ліквідності в банківській системі.
"Паспортизація" обміну валюти (постанови НБУ від 11.08.2011 № 278 та від 11.10.2011 № 364): відповідно до вимог Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк змінив правила здійснення валютно-обмінних операцій, зобов'язавши банки купувати або продавати готівкову валюту тільки після пред'явлення паспорта і зберігати його копію в документах дня. Згодом НБУ дозволив використовувати інші документи, що засвідчують особу, без їх копіювання, але при цьому обмежив суму продажу валюти одній фізичній особі за день 150 тис. грн.
Зазначеним нововведенням передбачалося обмежити попит клієнтів на готівкову валюту, проте придбання валюти зросли до рекордних розмірів ще до його впровадження, а потім ненадовго знизилися в результаті попередньо задоволеного попиту та активізації тіньового сектора. Таким чином, даний захід поки не привів до очікуваних результатів, а тільки посилив паніку на валютному ринку та активізував тіньовий обмін валюти.
Результати реформи: оскільки наша країна ще не готова до ринкового регулювання валютного курсу, Національний банк протягом минулого року в межах своїх повноважень зробив все можливе для забезпечення стабільності національної валюти, стримуючи рівень інфляції адміністративними та монетарними методами, але витративши при цьому істотну частину золотовалютних резервів. В результаті структура активів і зобов'язань банків істотно змінилася на користь національної валюти, в той же час рівень довіри клієнтів до гривні залишається стійко низьким. Крім того, в результаті жорстких заходів НБУ банки відчувають нестачу ресурсів у національній валюті, але при цьому отримали надлишок ресурсів в іноземній валюті, які не можуть ефективно використовувати в зв'язку з тими ж обмеженнями щодо торгівлі валютою і в силу низки причин, які ми розглянемо далі.
Реформа № 2 - Відродження кредитування або обдурені очікування - це, скоріше, продовження попередньої реформи з деякими кроками щодо підвищення якості кредитних портфелів, в рамках якої відбулися такі події:
Припинення дії законодавчих обмежень для валютного кредитування (втратив силу Закон "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи"): скасування мораторію на видачу валютних кредитів фізичним особам і мораторію на виселення боржників за іпотечними договорами.
Дана подія, всупереч очікуванням банкірів, не пожвавила роздрібне кредитування, оскільки жорсткі вимоги Національного банку до порядку формування резервів за кредитами в іноземній валюті (постанова від 01.12.2008 № 406) значно знижують економічну доцільність таких кредитів, при цьому попит на кредити в національній валюті залишається досить низьким у зв'язку з високими відсотковими ставками та низьким рівнем кредитоспроможності населення.
Зниження нормативів резервування за валютними кредитами виробників товарів з держрегулюванням цін (постанова НБУ від 31.05.2011 № 170): як виняток Національний банк дозволив банкам формувати резерви за валютними кредитами, наданими для виробництва товарів і послуг з держрегулюванням цін, за тими ж нормативами, що і для кредитів підприємствам, які отримують валютну виручку.
Нововведення дозволяє банкам формувати менше резервів за валютними кредитами зазначених клієнтів, що підвищує економічну доцільність таких кредитів і підвищує інтерес банків до кредитування реального сектора економіки.
Врегулювання проблемної заборгованості банків (постанови НБУ від 31.12.2010 № 593 та від 01.06.2011 року № 172): зміни до порядку формування резервів за кредитними операціями, відповідно до яких банки отримали можливість підвищувати категорію кредитних операцій за реструктуризованими кредитними угодами при хорошому обслуговуванні боргу, а також затвердження порядку відшкодування банками безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву.
Зазначені норми дозволили банкам класифікувати реструктуризовані угоди в залежності від обслуговування боргу нарівні зі звичайними операціями, а також списувати класифіковану за методикою НБУ безнадійну заборгованість за рахунок створених резервів без податкових наслідків, що позитивно відбилося на якості кредитних портфелів і обсягах сформованих резервів.
Судова практика у сфері правовідносин між позичальниками і кредиторами (постанови ВСУ від 21.03.2011 у справі № 6-7ц11, від 06.07.2011 у справі № 37/69, від 30.03.2011 у справі № 6-41243св10, від 20.07 .2011 у справі № 18/42, від 20.07.2011 у справі № 14/22-11):
якщо банк має банківську ліцензію та отримав письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями, то він має право здійснювати кредитування в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії НБУ;
економічна криза торкнулася обох учасників правовідносин і не може бути підставою для визнання кредитної угоди недійсною, при цьому значне збільшення курсу долара відносно гривні також не є істотною зміною, оскільки курс валют встановлюється НБУ щоденно;
з урахуванням природи поруки договір забезпечення виконання кредитних зобов'язань за відсутності волевиявлення позичальника є недійсним.
якщо банк має банківську ліцензію та отримав письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями, то він має право здійснювати кредитування в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії НБУ;
економічна криза торкнулася обох учасників правовідносин і не може бути підставою для визнання кредитної угоди недійсною, при цьому значне збільшення курсу долара відносно гривні також не є істотною зміною, оскільки курс валют встановлюється НБУ щоденно;
з урахуванням природи поруки договір забезпечення виконання кредитних зобов'язань за відсутності волевиявлення позичальника є недійсним.
У відповідності зі сформованою судовою практикою банки розділили тягар кризової девальвації з позичальниками, при цьому відносно деяких договорів забезпечення довелося зазнати збитків в результаті визнання їх недійсними.
Результати реформи: довгоочікуваний прорив на ринку кредитування відкладається, оскільки жорсткі вимоги НБУ щодо формування резервів знижують привабливість кредитів в іноземній валюті, при цьому кредити в національній валюті ще досить дороге задоволення для клієнтів, так і достатніми ресурсами в національній валюті банки поки не володіють. У результаті кілька великих банків минулого року взагалі згорнули роздрібний бізнес, а темпи падіння валютних активів фізичних осіб випереджають темпи приросту активів в національній валюті.
При цьому кредитування корпоративних клієнтів впевнено зростає, в тому числі, завдяки заходам НБУ. За результатами минулого року кредитування не виправдало очікувань банкірів в частині підвищення прибутковості, і банки переорієнтувалися на отримання доходів з інших джерел, і, як не дивно, отримали досить потужну підтримку регулятора в цьому напрямку.
Далі буде...
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
