472
Транзит на довірі
— Енергетика
Похолодання, що затягнулося, неминуче відбилося на болючій для російсько-українських відносин "газовій" темі. Україна почала використовувати більше "блакитного палива". А в "Газпромі" натякнули на можливу відповідальність Києва за проблеми з теплом в Європі, якій зараз не вистачає газу.
Зима, холоди...
Незвично м'який початок зими не тільки бентежив прихильників снігу майже повною відсутністю такого, а й, мабуть, сприяв наміру можновладців переглянути частину звичних правил "енергетичної" гри. Поки комунальники економили кошти, призначені на боротьбу з негодою, в уряді все впевненіше заговорювали про енергозбереження і бажання максимально стиснути поставки російського газу. Але в розпал бурхливого обговорення "Нафтогазу" і "Газпрому" з приводу того, які ж обсяги Україна зобов'язана викуповувати в 2012 році, позиції сперечальників відкоригувала поява нового "гравця" - серйозних для Росії і нерідко екстремальних для України і Європи морозів.
Як і можна було очікувати, різке похолодання змусило Україну збільшити масштаби енергоспоживання - газу, вугілля, електроенергії, експорт якої опинився під питанням. Стан справ змусив уряд шукати розуміння в народу. "Хочу закликати громадян мобілізуватися в такій складній ситуації, максимально економити тепло, гарячу воду та електроенергію, берегти обладнання", - звернувся до українців прем'єр під час засідання Кабміну 1 лютого. Але в будь-якому випадку, витрати енергії в країні зараз величезні. "Одного газу ми за три доби спалили мільярд кубів. Дуже важко зараз країні", - розповів Микола Азаров 3 лютого.
При цьому в Кабінеті міністрів продовжують вважати, що зміна концепції - тобто планів придбати в цьому році у "Газпрому" лише 27 мільярдів кубометрів "блакитного палива" - Україні поки не загрожує. Різниця між нинішнім рівнем закупівель і рекордним споживанням, постійно нагадують члени уряду, покривається за рахунок колишніх накопичень. "ГТС України працює в штатному режимі, без збоїв і аварійних ситуацій. Протягом останньої доби з ПСГ "піднято" 138 мільйонів кубометрів газу, імпортні надходження склали 128 мільйонів кубометрів. В цілому використано 325 мільйонів кубометрів. Ресурсів природного газу достатньо не тільки для проходження зимового максимуму, але і на весь опалювальний сезон", - ділився 1 лютого цифрами перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Але хоча в Україні вважають, що споживання "свіжоімпортного" газу не покидає межі норми, постачальники, схоже, з цим незгодні. В усякому разі, енергетичні проблеми Європи російська корпорація готова пояснити, в тому числі, і "українським слідом".
Хто-хто Європу морозить?
Стихія, що розгулялася, вимагає більшої витрати енергоресурсів не тільки від України. Споживання газу збільшилося і в багатьох європейських країнах. І декілька з них в останні дні навперебій скаржаться на недопоставки "блакитного палива" з боку "Газпрому".
Однією з перших на незадоволення планів збільшених поставок поскаржилася Італія, яка в останні дні отримує на 7-20 відсотків менше від бажаних обсягів. Про недостачу до 30 відсотків необхідного також скаржаться енергетичні корпорації Австрії та Словаччини. У Польщі, в свою чергу, 2 лютого заявляли про 7-відсотковий дефіцит. У всіх випадках місцеві "газорозподільники" панікувати не поспішають - зараз всі додаткові потреби задовольняються за рахунок запасів у газосховищах. Фахівці нинішню ситуацію найчастіше оцінюють порівняно спокійно. "Якщо подивитися на ситуацію локально, не виходячи з тимчасових зимових проблем з газом, то насправді нічого страшного не відбувається. Влітку 2011 року в очікуванні високих цін на газ європейські країни накопичили в підземних сховищах достатньо газу. Тому зараз Італія, наприклад, з легкістю може компенсувати недостачу 20-30 мільйонів кубометрів газу на добу. Але от якщо морози триватимуть далі до середини лютого, то європейським країнам доведеться урізати свій зимовий газовий пайок, так як поставок газу від "Газпрому" буде не вистачати", - пояснює експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
Наскільки б не затягнулися морози, вони вже зараз можуть привести, як мінімум, до чергового "похолодання" у переговорному процесі між Україною і Росією. Чутки про те, що "Газпром" готовий скоротити поставки в Європу, оскільки не без проблем покриває зрослі енергетичні потреби Росії, поширилися ще в кінці січня. Однак 2 лютого такі відомості спробував спростувати генеральний директор "Газпром експорту". "В умовах суворої зими в Росії і Європі наша компанія максимально наростила поставки газу не тільки в європейські країни, а й до країн СНД - зокрема, в Білорусь і Україну...", - запевняв Олександр Медведєв. При цьому без каменю в український бік справа не обійшлася. "Крім того, сидячи на транзитних трубах, Україна відбирає зараз газ на рівні річного обсягу 60 мільярдів кубометрів, що значно більше від контрактних обсягів", - попередив Медведєв.
У Києві таку точку зору на події зустріли без ентузіазму. Другого ж лютого повідомлення про збільшені обсяги відбору російського газу спростували в прес-службі Міністерства енергетики та вугільної промисловості. "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" гарантує виконання графіків поставок природного газу в країни Європи і споживачам усередині країни", - наголошувала заява, в якій знову нагадувалося про вирішальну роль ПСГ. На наступний день схожим чином висловився і сам міністр. "Основна проблема в тому, що є істотне похолодання в Росії й істотно знизився захід у країну (Україну, - "Подробности") газу. При технічній угоді 490 мільйонів кубометрів на добу у нас сьогодні поставки йдуть на рівні 415 мільйонів кубометрів на добу" , - 3 лютого уточнив Юрій Бойко.
Принцип (не) довіри
Зрештою, факт недоотримання газу Європою був визнаний офіційно. Про те, що Польщі, Австрії, Угорщині, Болгарії, Румунії, Греції, Італії не вистачає "блакитного палива" 3 лютого на брифінгу заявила представниця Єврокомісії Марлене Хольцнер. Після чого в ЄС пообіцяли пильно спостерігати за ситуацією. Тепер же інтрига полягатиме в тому, кого ж назвуть винуватцем того, що відбувається, - постачальників чи все ж транзитерів? Про повномасштабну "газову" війну зразка кінця 2008 - початку 2009-го мова поки не йде. Тим більше, що того ж 3 лютого в "Газпром експорті" все ж повідомили: енергетичні "апетити" Європи зараз вихлюпуються за спочатку встановлені рамки. "Вони просять більше, ніж ми зобов'язані поставляти. Є різниця між хотілками і узгодженими контрактними кількостями - максимальними кількостями, які визначені і на місяць, і на кожен день", - роз'яснив різницю начальник управління структурування контрактів та ціноутворення компанії Сергій Комлєв. Проте попередня заява Олександра Медведєва обстановку таки розпалило.
На думку деяких експертів, у ситуації, коли Росії і справді не вистачає газу, щоб покрити потреби, що раптово виросли, - і власні, і покупців, - немає нічого незвичайного. Незважаючи на амбіційні плани, "Газпром" поки далекий від того, щоб бити власні колишні рекорди з видобутку газу (а тому й масовані закупівлі середньоазіатських енергоносіїв часом виявлялися вельми доречними). При цьому керівництво російської корпорації, яка зараз так активно намагається освоювати нові шляхи транзиту, зберігає переконання в тому, що їх позиціям ніщо не загрожує. "Росія впевнено посідає перше місце в світі з видобутку газу. І, на наш погляд, у цій позиції мало що зміниться. Так звана революція сланцевого газу - це американський "Голлівуд". Наші прогнози виглядають по-іншому. Так, споживання газу в Європі буде продовжувати зростати, тоді як власне виробництво істотно впаде. Для мене ясно: у ринку газу велике майбутнє", - заявив у нещодавньому інтерв'ю голова правління монополіста Олексій Міллер. А в таких умовах визнавати існування деяких проблем, імовірно, непросто...
У сформованій ситуації, мабуть, найменш іміджево-травматичним варіантом розвитку подій для Москви справді виглядало б перекладання хоча б частини відповідальності за те, що відбувається, якщо не на недбайливих покупців, то хоча б на країни-посередниці. В останніх (і в України - мало не в першу чергу) і репутація небездоганна, і своя боротьба з морозами складно дається.
Крім того, вкотре проілюструвавши "транзитну" неблагонадійність України, "Газпром" може одним пострілом вбити кількох споріднених "зайців"-проблем. Навіть ненав'язливі підозри в українській вині, з одного боку, допомагають пояснити необхідність прокачування газу альтернативними шляхами і ще раз настійно підкреслити значимість будівництва нових газопроводів. Адже про те, що Росія поспішить максимально збільшити неукраїнський транзит, експерти говорять чимало. А зменшення прокачування автоматично знижує і "товарну" привабливість ГТС України... З іншого боку, зниження цієї самої привабливості і можливе погіршення іміджу України в очах Європи, може позначитися на переговорних позиціях офіційного Києва, який всіма силами намагається демонструвати власну самостійність і сподіватися на тристоронній формат гіпотетичного консорціуму. "Вони ( "Газпром", - "Подробности") прагнуть зробити все, щоб у Єврокомісії з'явилися претензії до України. Як тільки це станеться, можна нав'язати будь-які умови контрактів, навіть найбільш невигідні для нас", - цитує "Коммерсант-Украина" припущення нардепа-"бютівця" Сергія Пашинського.
"Газово-іміджеве" питання зараз особливо важливе тому, що Україна хоче залучити представників Єврокомісії до участі в переговорах з Росією. Брюссель, судячи з усього, не проти. Але останнє слово все-таки залишається за не надто доброзичливо налаштованою Москвою. І тут не слід забувати, що випробування холодами може ще суттєво позначитися на всіх учасниках можливого переговорного процесу. Особливістю зимового транзиту залишається не тільки зіставлення потреб споживачів і можливостей постачальників, а й обговорення питання довіри. І довіри до транзитера - не в останню чергу.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
