1336
Випробуваний проект
У середині січня в Інтерпайпі оголосили про проведення гарячих випробувань на електрометалургійному комплексі "Дніпросталь". Останній, як очікується, буде запущений в промислову експлуатацію вже цієї весни. Таким чином, через 5 років після анонсування проекту і приблизно за 700 млн дол. компанія Віктора Пінчука зможе виконати давню стратегічну задачу, замкнувши вертикальну інтеграцію свого трубно-колісного бізнесу.
Інвестиційний проект з будівництва Днепросталі був анонсований ще взимку 2007 року, коли в компанії Інтерпайп підписали відповідну угоду з представниками відомого виробника металургійних агрегатів, італійською фірмою Danieli. Договором передбачалося, що за 610 млн дол. і протягом 26 місяців (іншими словами, до середини 2009 року) італійці здадуть "під ключ" групі В.Пінчука сучасне електросталеплавильне підприємство. Після чого планувалося вивести з експлуатації мартенівські потужності Нижньодніпровського трубопрокатного заводу, що належить Інтерпайпу. На останніх у докризовий період щорічно виплавлялося близько 750 тис. тонн сталі скрап-процесом. Це привносило свої негативи як з точки зору економіки підприємства (підвищена витрата матеріалів та енергоресурсів), так і впливу на навколишнє середовище.
До складу проанонсованого тоді нового меткомплексу мали увійти: електродугова піч, установки для позапічної обробки і вакуумування сталі і дві машини безперервного лиття заготовок діаметром від 150 до 470 мм. Річна потужність даного виробництва проектувалася на 1,32 млн тонн сталевої заготовки, переважну частину якої передбачалося використовувати як сировину на трубних і колісних активах Інтерпайпу.
Але підсумковий результат з цього бізнес-проекту виходить трохи іншим. Його основні технологічні параметри, звичайно, витримані. Але ось терміни виконання перевищили спочатку передбачувані більш ніж у два рази, а витрати по інвестпроекту зросли до 700 млн дол.
Перше чимало пояснюється тим, що в розпал робіт з будівництва Дніпросталі сталася економічна криза. У тій ситуації свої модернізаційні заходи воліли згорнути практично всі гравці галузі, і Інтерпайп винятком не став. Позитивно те, що з проясненням ситуації в металургійному секторі тут вирішили відновити будівництво заводу. Особливо активно будівництво велася в 2011, і в кінці минулого жовтня на підприємстві провели холодні випробування обладнання.
Другий момент пов'язаний з розширенням первісної інвестпрограми за рахунок включення до неї додаткових активів. Для нового сталеплавильного комплексу, зокрема, вирішили побудувати підстанцію і кабельну лінію електропередач. Систему зовнішнього енергопостачання комплексу здали в експлуатацію в листопаді 2011 року. Власна підстанція, до речі, дозволяє підприємству претендувати на 1 клас промислового енергоспоживання з більш низькими тарифами на електрику.
Не кращим чином на реалізацію проекту з будівництвом комплексу впливала і напружена ситуація з фінансами материнської компанії. У минулі кілька років Інтерпайпу не раз доводилося стикатися з труднощами в цьому напрямі. Справа навіть доходила до обмеженого дефолту компанії у зв'язку з невиплатами за її євробондами. Але до завершення 2011 року в компанії подолали і цю проблему. І заявили про досягнення остаточної домовленості з кредиторами щодо реструктуризації боргу в 887 млн дол. на термін до 2017 року.
Примітно, що у відповідному прес-релізі за даної події особливо підкреслювалося: завершення реструктуризації кредитного портфеля дозволить компанії сфокусуватися на введенні в дію Днепросталі. Окремо наголошувалося, що в рамках досягнутої домовленості з реструктуризації банки надають Інтерпайпу додаткове фінансування в розмірі 136 млн дол. на реалізацію інвестиційної програми. А це, мовляв, дозволяє "упевнено підійти до запуску нового заводу".
А початок поточного року, як бачимо, ознаменувалося для електросталеплавильного комплексу вже гарячими випробуваннями всієї лінійки його технологічних агрегатів, в процесі чого були отримані пробні 100 тонн заготовки. Під час цих випробувань на заводі повідомили, що електросталеплавильний комплекс планується ввести в "офіційну" експлуатацію після I кварталу 2012 року. Причому до кінця нинішнього року на підприємстві мають намір випустити близько 700 тис. тонн сталевої заготовки.
Очікуваний стратегічний ефект від завершення проекту позначив в одному з останніх прес-релізів Інтерпайпу генеральний директор компанії Олександр Киричко: "Введення в експлуатацію нового виробництва дозволить компанії зменшити залежність від зовнішніх постачальників - забезпечити себе на 80% сталевою заготовкою власного виробництва для безшовних труб і на 100% для залізничних коліс. Із запуском Дніпросталі компанія завершить формування вертикально інтегрованої структури: від заготівлі та переробки металобрухту через виплавку сталі і виробництво труб і залізничних коліс до обслуговування клієнтів на ключових ринках".
Коментуючи ці плани, аналітик ІК Dragon Capital Олександр Макаров погоджується з оцінкою обсягів виробництва нового меткомплексу в нинішньому році. У той же час він підкреслює: "У 2012 завод на проектну потужність (у перерахунку на середньодобовий показник виробництва - прим. Автора) навряд чи вийде. Вірніше, в процесі приймання від Danieli завод працюватиме два тижні на повну потужність. Але після передачі його українському менеджменту очікується зниження рівня виробництва в наступні місяці з поступовим нарощуванням до завершення року".
Старший аналітик ІГ "Арт Капітал" Дмитро Ленда більш обережний у припущеннях про показники виробництва Дніпросталі за підсумками 2012 року. А свої прогнози він пов'язує, насамперед, з можливостями групи "Інтерпайп" у сфері заготівлі брухту чорних металів як основної технологічної сировини для нового електрометалургійного заводу. "У 2010 втормет Інтерпайпу зібрав близько 600 тис. тонн металобрухту. Ця кількість дозволяє випустити близько 500-550 тис. тонн сталі. Тому можна припустити, що внаслідок обмежених можливостей зі збору брухту за підсумками 2012, а також тієї обставини, що сумарний час роботи підприємства в 2012 році істотно не перевищить 6 місяців, випуск продукції на Дніпросталі в поточному році навряд чи буде більшим, ніж 550-650 тис. тонн", - говорить експерт. І додає, що собівартість виплавки сталі на цьому заводі в нинішньому році може скласти 525-575 дол./тонн.
Але, схоже, керівництво Інтерпайпу цілком усвідомлює ймовірні ризики сировинного забезпечення свого нового метвиробництва. Принаймні, в компанії активно розвивають брухтозаготівельний напрям бізнесу, де центром докладання зусиль виступає дніпропетровський "Втормет". Минулого місяця на цьому підприємстві були введені в експлуатацію дві нові ділянки з переробки брухту з прес-ножицями і перевантажувачами.
Крім оснащення новою технікою існуючих майданчиків у Дніпропетровську та Луганську (запланований обсяг інвестицій - 8,5 млн дол.), програма розвитку брухтового бізнесу Інтерпайпу передбачає також розширення власної заготівельної мережі в промислових областях України. Дана стратегія дозволяє і представникам групи, і деяким аналітикам прогнозувати стабільність у забезпеченні Дніпросталі основними сировинними матеріалами. "Навряд чи варто говорити про якісь істотні перебої з поставками металобрухту на завод. Очікую, що його продукт буде на нормальному рівні", - упевнений О.Макаров.
А ось Д.Ленда вважає, що якщо в поточному році наряду з Дніпросталлю буде введена в експлуатацію і перша черга електрометалургійного виробництва на Донецьксталі - МЗ (входить до бізнес-групи підприємця Віктора Нусенкіса), проблеми з внутрішньогалузевих забезпеченням по лому чорних металів цілком вірогідні: "Загальна планова потреба в цьому виді сировини для обох підприємств в 2012 перевищує показник загальноукраїнського його експорту в 2011 (оціночно - 790 тис. тонн), який може виступати непоганим преіндікатором для нинішнього року. Значить, в Україні можлива нестача цього матеріалу до завершення 2012 року". Хоча аналітик і обумовлює, що такий дефіцит може бути покритий за рахунок поставок металобрухту з РФ (російський експорт цього матеріалу в минулому році склав 5,5 млн тонн), і частково - внаслідок нарощення темпів внутрішньоукраїнської його заготівлі.
Справедливим, втім, є й те твердження, що ситуація із забезпеченням ломом нових електросталеплавильних виробництв країни багато в чому залежить від стану світових сталевих ринків. У разі посилення негативних трендів на них природним чином скоротяться обсяги виробництва і в експортоорієнтованій чорній металургії України. При такому розвитку подій фактор потенційної нестачі металобрухту як сировини для наших метпідприємств, зокрема й Дніпросталь, буде істотно (а то й повністю) знівельовано.
В цілому ж, історію створення компанією "Інтерпайп" власного електросталеплавильного виробництва можна віднести до одного з тих прикладів, коли проект намагаються реалізувати будь-якими силами. Незважаючи на об'єктивні загальнокризові негативи і суб'єктивні труднощі інвестора у фінансовій сфері.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
