2030
Газ в обріз
— Енергетика
Так і не домовившись про прийнятну ціну, уряд України вирішив скоротити в 2012 р. імпорт російського газу до 27 млрд. кубометрів. Глава Міненерговугілля Юрій Бойко пояснив, що тепер країна буде інтенсивніше налягати на вугілля власного видобутку. Але насправді при зведенні кінців з кінцями в національному газовому балансі міністр більше покладається на допомогу Дмитра Фірташа.
План "А" і план "Б"...
27 млрд. кубів на рік - це найнижчий рівень імпорту газу в історії України. Зафіксований він був в 2009 році, в розпал економічної кризи, коли добра половина виробничих потужностей в країні простоювала. І навіть тоді закрити газовий баланс вдалося лише завдяки тому, що запаси в підземних сховищах були спустошені майже дочиста. З ПСГ витягли на поверхню близько 15 млрд кубів газу. Однак подібна практика боком вилізла вже в наступному році, коли "Нафтогазу України" довелося збільшити обсяги закупівель енергоносіїв у "Газпрому", що остаточно підірвало кволу фінансову конституцію НАК.
Але в загальнонаціональному масштабі важливіше інше: чи не станеться так, що через значну економію "Нафтогазу" хтось в країні залишиться без палива? Прожити на мінімальному газовому пайку кризовий рік - одне, але ж 2012-й у нас таким не вважають. І від планів прирощування ВВП в межах 4-6,5% за рік Кабмін начебто не відмовлявся. Тому прогноз споживання газу в промисловості на рівні 22,8 млрд. кубометрів в 2012 р., оприлюднений Міненерговугілля, виглядає заниженим, навіть враховуючи ті заходи, які великі підприємства приймають для скорочення витрат газу у виробництві. Для порівняння: у 2010-му вітчизняні промспоживачі використали майже 25 млрд. кубів газу, в 2011-му - понад 26,5 млрд. кубометрів. Очікувати падіння цього показника в поточному році відразу на 4 млрд. кубів наївне. Реальний ресурс для скорочення споживання природного газу варто було б шукати в інших сферах - у побуті та тепловій енергетиці. Оскільки ж фундаментальних кроків на цих напрямках у минулому році не приймалося, то доводиться констатувати, що Україна поки не готова до більш економного ставлення до газу, незважаючи на всі словесні благі наміри.
Кабмін і "Нафтогаз" спочатку зациклилися лише на тому, щоб отримати цінову знижку від "Газпрому". Це був план "А". На нього поставили всі карти. "План Б", який передбачає різке урізання імпорту газу (майже на третину відносно минулорічного обсягу), існував тільки для проформи. І оголосив про нього Юрій Бойко лише після того, як "план А" не спрацював. Однак не спрацює і альтернативний план, адже база під його реалізацію не закладена. Єдине, на що сьогодні може сподіватися міністр, це зростання вітчизняного видобутку вугілля. "Цього року вперше за десятиліття ми досягли понад 80 млн. тонн видобутку. Будемо відмовлятися від газу і переходити на вугілля", - заявив Юрій Бойко. Але і заміщення газу вугіллям - це не результат помаху пальця. Особливо якщо врахувати, що ситуація із запасами палива на складах енергетичних компаній і в ПСГ напередодні нинішнього опалювального сезону була навіть гірша, ніж рік тому.
Зокрема, за даними самого ж Міненерговугілля, станом на 1.11.2011 ТЕС країни накопичили 3,5 млн. тонн вугільного палива, що на 100 тис. тонн з гаком менше торішнього показника і на 400 тис. тонн нижче плану. Причому брак відчувався якраз в сегменті вугілля "газової" групи. На теплових станціях, що входять до складу НАК "Енергетична компанія України", вугіллям марки "Г + Д" запаслися тільки на 48,7%. Схожа ситуація і з мазутом - резервним паливом для ТЕС і ТЕЦ. На початок нинішнього опалювального сезону його запас становив трохи більше 120 тис. тонн, що на 15% менше плану, хоча і дещо більше, ніж було в 2010-му.
І тепер знову повертаємося до газу. Протягом 2011 р. в підземні сховища було заведено близько 11 млрд. кубометрів газу, внаслідок чого на кінець періоду закачування (15 жовтня) в них перебувало 21,5 млрд. кубів. У практиці "Нафтогазу України" це досить низький показник. Наприклад, в 2010 р. перед початком опалювального сезону обсяг активного газу в ПСГ становив близько 26 млрд. кубів.
Ostchem поспішає на виручку
Наведена статистика ще раз доводить, що "тили" у Міненерговугілля не були мобілізовані для реалізації "плану Б". Тому й команда запускати його у дію навряд чи піде. Тим більше що налякати "Газпром" таким ходом не вдасться. У нього на цей випадок завжди є протиотрута у вигляді санкцій за недобір газу, що передбачено контрактом від 2009 р., який ніхто поки не скасовував. Застосовувати чи не застосовувати ці санкції - питання виключно доброї волі "Газпрому". Згідно ж букві документа, найменший обсяг імпорту, до якого "Нафтогаз України" може дозволити собі безкарно опуститися, - 33,3 млрд. кубів газу. За цей обсяг він повинен заплатити, незалежно від того, вибрав газ фізично чи ні. Звільнення "Нафтогазу" від такої кабальної сплати, очевидно, буде розглядатися в пакеті українсько-російських газових домовленостей, дебати щодо яких повинні відновитися після Різдвяних свят.
Для Юрія Бойка даний пункт є одним з ключових на переговорах. І справа не тільки в тому, що "Нафтогаз України" може влетіти на зайві гроші. Є й інший нюанс. Чим менше "блакитного палива" буде ввозити на батьківщину НАК, тим більше простору на вітчизняному внутрішньому ринку залишиться для структур Дмитра Фірташа (для узагальнення назвемо їх - холдинг Ostchem). Хімічні комбінати Фірташа почали отримувати газ безпосередньо від материнської компанії з квітня минулого року. Представники Ostchem стверджують, що мова йде про середньоазіатський газ, який холдинг самостійно доставляє в Україну без допомоги "Нафтогазу" і "Газпрому". Подібна теза бачиться досить спірною, оскільки, принаймні, забезпечити транспортування ресурсу з Середньої Азії без сприяння російського газового концерну технологічно неможливо. Якщо, звичайно, легенда про азіатське походження цього ресурсу правдива.
За офіційною версією, "Газпром" транзитний коридор для Дмитра Фірташа все ж відкрив, і по ньому в 2011-му надійшло в Україну 4,64 млрд. кубометрів газу. У 2012-му Ostchem планує ввезти вже 6,33 млрд. кубів газового палива, а, можливо, і більше - залежно від того, яку частку ринку йому звільнить "Нафтогаз України". Природно, в першу чергу Ostchem буде задовольняти потреби своїх азотних комбінатів, але при не занадто привабливій кон'юнктурі на ринку міндобрив частину імпортних обсягів він зможе продати на сторону, а не пускати на переробку. Досвід забезпечення газом деяких металургійних, цементних та інших підприємств у менеджерів Фірташа є ще відтоді, коли на внутрішньому ринку активно працювало СП "Укргаз-Енерго", переманюючи у "Нафтогазу України" найвигідніших клієнтів.
У той ж час повна непрозорість газового трейдингу Оstchem породжують сумніви у тому, чи здатний він забезпечити задекларований обсяг імпорту 2012 р. На думку експерта Інституту енергетичних досліджень Юрія Корольчука, торік свої потреби газі українські азотні підприємства Фірташа задовольняли за рахунок частини тих 12-мільярдних обсягів, які RosUkrEnergo відсудило в Стокгольмському арбітражі і які тільки формально вважалися імпортом, а фізично залишалися в українських ПСГ. Однак повторити цей фінт в 2012 р. буде значно складніше. Адже досить велика частина "стокгольмського газу" вже продана на ринках Західної Європи. Таким чином, щоб отримати свої 6,33 млрд. кубів газу Ostchem змушений буде їх дійсно закуповувати і справді качати через Росію (а не проводити такі операції тільки на папері). Команді Юрія Бойка, як вважає Юрій Корольчук, буде досить складно обґрунтувати в Москві необхідність існування паралельного постачальника газу в Україну. Тим більше, якщо він буде пропонувати ресурс за нижчою ціною, як це було в 2011 р. Це, до речі, один з найбільших каменів спотикання на нинішніх переговорах.
Не треба забувати, що у "Газпрому" в Україні зареєстрований свій рідний торговий агент - 100-процентна дочірня компанія "Газпром Збут Україна". Її потенціал протягом кількох останніх років так і не розкрився, хоча спочатку вона претендувала приблизно на десятину внутрішнього ринку природного газу і довго воювала з НКРЕ за право продавати по 5 млрд. кубометрів газу на рік за нерегульованим тарифом. Однак цей туз все ще залишається в рукаві у "Газпрому". Тоді як туз Фірташа вже на столі.
Олег Дорожовець
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
